Чужі слова… Вони мене не ранять,
Про них не хочу говорить,
Від них мені ні холодно ні жарко,
Вони мені дають наснагу жить.
Вони – це стимул боротьби та руху
І серце вже броню сплело від них.
Чужих це право. Хай говорять,
Я ж не зважаю на слова чужих.
Слова своїх. Болять та не вбивають
І рана в серці. Хай болить,
Якщо болить – це значить я жива ще,
Я можу ненавидіти й любить.
Не маю я броні від них,
Хоч рана ця глибока та болюча
Та я живу із раною в душі,
Хоча слова своїх немов стерня колюча.
І в кожного в руках є меч, що зветься Слово,
І кожен з нас вбиває ним щодня,
Бо думати потрібно, що говориш:
На кінчику твого меча – чиєсь життя
