Червоний захід запалав вогнем,
Червоні мальви розпрощались з днем.
І темнота в усіх кутках прим"ята…
Червоним полум"м кохання спалахне…
***
Два кольори – в однім: розлука і кохання.
Червоне й жовте – гіркота страждання.
Мов помаранч на дереві життя.
Хто знає їм ціну, несе у світ пізнання.
***
Золотіє жито – сонце світить радісно.
Золотії душі (знають всі) – без заздрості.
Жовте сяйво – благодать – на іконі…
Лиш тюльпани жовтії – розлук нАпасті…
***
Вселяє в кожного Бог світло і надію,
Тому весь світ буяє, зеленіє.
І оживає зелень щовесни…
Пізнай надії міць – душа прозріє…
***
Голубіють очі, незабудки й небо.
В голубому, чистому є завжди потреба.
На прапорі ріднім цей колір розлився…
Тож мрію про ВОЛЮ засели у себе…
***
Синій льон і волошка, і море…
(Такий колір спаплюжили),горе…
Все живе з нього геть відібрали –
Кличе, бідний, нас до непокори…
***
Фіалки проснулись так рано,
Бузок захмелів знов духмяно.
Є магія в кольорі цьому…
Філософів будить: «Осанна!»