UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Вакуленко: Бруд на долонях - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 28.05.2015 - 21:56
ні. такого не бачив, перепрошую за приклад, що навіть хліб, який упав у вигрібнуяму, залишився їстівним. тож і душі. що раз продалася, що раз вбила, що раз зрадила - нема віри. як не повірю бісу, що прийде до мене з каяттям. або тому, хто збезчестить моє ім\я наклепом, брехнею, підлістю, всяким непотребством. у нашого нароодду є приказка: собачі очі стида не мають
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Але ж Бог, який є любов, прощає грішників, коли ті каються. Так і люди повинні прощати тих, хто спіткнувся і впав. Бо самі можемо впасти одного разу і хто тоді подасть нам руку допомоги? Хіба ми всі святі?
Касьян Благоєв, 28.05.2015 - 21:32
а мені здається - жбурляючому завше байдуже: чорна душа забруднитися не боїться...
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Але в кожного є докори сумління.
Samar Obrin, 28.05.2014 - 20:02
Не согласен. Горе от безумия. Ходит-живёт-воспитывает, а копнёшь в приватной беседе - пуст. Ни от чего не отталкивается, ни к чему не идёт.
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
И так - горе, а так - два, как говорила моя бабушка. Может от ума и большая польза, но от мудрости - только скорбь и тоска. Почему - не знаю, я это чувствую, а объяснить не могу. Спасибо вам за общение и приятного вечера.
Samar Obrin, 28.05.2014 - 18:30
Простите, прошу.Я не хотел повысить собственную значимость. Я о том, что привычная мудрость - была кстати раньше, но сегодня она уже не имеет силы. Ведь проблема во многом именно в том, что влияние религиозной морали - породило массу "веры" во что-либо. К примеру в то, что человеку воздастся. Но не делать зла только потому что тебе за это воздастся - уже давно никто не боится. Верно? А значит такая мудрость - заблуждается и сама, и уводит от реальности нас. Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Незачто мне вас прощать. Мы все разные и уникальные, у каждого свое видение, своя религия в душе, своя вера, свои принципы, своя совесть и т.д. По этому поводу можно спорить и говорить бесконечно. Каждый сам определяет свой основной стержень в жизни и свои правила. Люди сейчас стали намного просвещенее в этих вопросах и запутались. Создается какой-то хаос и тупик. Горе от ума. Мне так кажется.
Samar Obrin, 28.05.2014 - 11:47
Да, убеждаюсь ещё раз - философия тут житейская. Коли ти в когось кидаєш брудом, То може статись - не вдасться вцілити. Бруд на долонях докором буде, Його із рук своїх важко вимити...  Это касательно кристально чистого общества - да, грязь на ладонях будет укором. А в реальности, смотрите же сами: даже с ужасной репутацией карабкаются к корыту и .... преуспевают же. Я о том, что Ваша философия - основана на отживших точках сцепления с реальностью. Я ни к коем случае, не хотел этим задеть Вас лично или как-то обидеть. Поверьте. Я только отреагировал на философию, на суть того, что Вы пишете. Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Но разве философия не вытекает из жизни? Это нам только кажется, что у людей нет совести, на самом деле она есть у всех, но кто-то из-за нее мучится и страдает, а кто-то вообще игнорирует. А философ из меня никакой. Философские миниатюры – это попытки одеть в рифму известные афоризмы, притчи и изречения древних мудрецов. Значит недостаточно трудилась, если не всем понятен их смысл. Да и уровень у нас разный, мне до вашего не дорасти. Очень хотелось бы услышать ваше мнение о моем юморе. «Усмішки» это самое дорогое что у меня есть. Все остальное - несерьезно. Заранее большое вам спасибо, рада визиту.
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хто тримає в чистоті свою душу, той не здатний забруднити іншого. Але не всі піклуються про чистоту, на жаль...Спасибі вам велике, що завітали до мене у гості. Завжди рада. 
doktor, 29.01.2014 - 14:13
Ух эта копоть, грязь,в дерьме мы по колена,Сколько воды сольём, себе на телеса. Марает наш народ, его вождей измена И тонут в громах гроз,  народа голоса.
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Блестящий экспромт о грустном...Спасибо за визит. Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Рада, що вам сподобалось.
Назалєт, 02.03.2013 - 21:01
Чому бруд з долонь тяжко вимити? Навіть, дуже легко. Мова має йти не за руки, а за душу. Бо коли ти в кого кинеш брудом, то з душі тоді теє важко змити. Іноді, взагалі - неможливо. Тому. Коли в когось кидаєш брудом, Чи вдасться чи не вдасться вцілити. Той бруд в душі докором буде, Його з душі не завжди вимити... Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тут саме душа і малася на увазі, адже весь бруд ми кидаємо в іншого не руками, а словом або вчинками. Не завжди треба розуміти буквально, бо навіть в Біблії інколи використовуються такі прийоми. Але ваш варіант мені теж подобається.
Інна Серьогіна, 08.01.2013 - 21:01
 Можливо вимити ще якось вдасться, ящо тільки долоні в бруд вимазані, а от коли совість - то вже того бруду й не помітить на долонях 
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, совість відмити значно важче, аніж долоні... 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
