У гори проситься душа
Побачити сніги і полонини
як птичка пролітає, ой, смішна
Про це я мрію вже як півгодини
Бо сидіти на парах цілий день
Це наче без кінця летіти в прірву
Стан в тебе, наче загнаний олень
І хочеться прибить науку-стерву!
Біля аорти ніж трима вона мені
Й погрожує батькам моїм сказати
Щось типу, що у мене все в лайні
Й стипендію не буду получати
Та в мене є надія, чи була..
Та в мене буде успіх, чи не стане..
Невпевненість моя сильнішою зросла
І сумнівами бить не перестане..