Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліоліна: За що? - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 15.11.2012 - 22:37
Так,життя,як мить... Не встигнеш озирнутися,і вже старість на порозі.Все проминуще на цій Землі.Та що вдієш?Цінуймо кожен прожитий день!
Валентина Ланевич, 15.11.2012 - 17:37
Усе вірно...Життя так швидко спливає з роками і залишається тільки пам’ять та ще тепло у серці.
Innessanew, 15.11.2012 - 15:54
Ніщо не вічне на Землі,Поза Землею - вічність... Хай камінь довше... А проте, У нас - любов і ніжність! Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, дійсно ними і живемо. І добре, що серце - не камінь. У камені не селиться любов.Моє ти серденько, завжди умієш розрадити і світло принести у темряву і мряку. За це тобі - подяка. Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та не будемо горювати - не ми ж це придумали, не нам і виправлятизмиримося і будемо шукати щастя, де б воно там не ховалося Салтан Николай, 15.11.2012 - 15:27
... ...розчулила мене Ваша робота....ніби життя майнуло перед очима...дуже мудрі та сильні слова....о от "Якийсь вареник… А колись була – козак!" посміхнуло ...гарна робота
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та якось замислилася - що то життя? Майнуло миттю - і нічого не лишилося. Мам"ять, таке інше - поняття настільки ефемерні... Вічний лиш камінь. Як це тяжко не звучить, та хіба це не правда?Дуже Вам вдячна за увагу Борода, 15.11.2012 - 15:24
Людськая плоть є м"якшою як камінь, бо розрахована лиш на людське життя, але душа живе її віками, коли і камінь кане в небуття! і Дядя Вова, 15.11.2012 - 12:01
Привіт!Тепер сидить десь на пухкенькій хмарці. Внизу її подоба з мармуру стоїть. Тож помянемо, вип"єм за жінок, за матерів по чарці, А хто живе - сильніше їх любіть! Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це - гарний заклик. За любов!!!
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надя! Поряд з Вами - завжди ніжність і краса
Фотиния, 15.11.2012 - 11:43
Вспомнился Волшебник из "Обыкновенного чуда": "Да здравствуют храбрецы, которые осмеливаются жить и любить, зная, что всему этому придёт конец..." Будем жить, сколько отпущено, не сетуя всуе!
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хоть мы и не становимся моложе,Однако сетовать, друзья, негоже. Но окружающий прекрасен мир! И полнится надеждами эфир. Спасибо, Света, что не забываешь Вразлива, 15.11.2012 - 11:22
До дев*яносто ,чи то щастя? А чи ще вдасться?Та не важливо скільки,швидкоплинне то життя...На який "біс" пробачте те погруддя?!Мабуть для відпочинку між польотами птахів...
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
кожному - своє, це правдагарного Вам дня, Надя! |
|
|