Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліоліна: За що? - ВІРШ

logo
Ліоліна: За що? - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

За що?

Ліоліна :: За що?
А їй вже – двадцять. Весело так, гарно.
Попереду багато є чого, кого… 
Навчалася життю. І зовсім не бездарно
Роки її ішли. Палав снаги вогонь.

Пробралися так незамітно тридцять.
То й не оговталася – десять років – шасть!
Життя ще – квітка, так, як і годиться,
Коли круг тебе коло різнобарвних щасть.

Колись здавалося - як стукне сорок,
Вона, трухлява, вся розвалиться на пил.
Та з тридцяти ступила кілька кроків,
І ніби очі їй хтось враз відтак відкрив, 

Що пів життя пройшло. Вона й не знала,
Як може бути: сорок років – лише мить.
Вона ж той час чомусь не цінувала
І вже почула, як щось вдалині гримить.

А п”ятдесят і шістдесят – не старість.
Ще весело. Та в попереку щось стріля.
Щодня шукає хоч маленьку радість –
Потішитися ( мо”, в останнє? ), як маля.

Вісімдесят. Сказати просто смішно,
Та ноги ледве носять. От прийшла біда.
Не хоче радощів шукати більше.
Якийсь вареник… А колись була – козак!

Ось їй вже дев”яносто. Прощавайте.
Давно вже чула – хтось косу свою гострить…
Тепер сидить десь на пухкенькій хмарці.
Внизу її подоба з мармуру стоїть.

І жити буде довго ця потвора.
За що? Вона ж – без пам”яті і без душі…
Хоч тисячі років пройдуть надворі.
І пролетять мільйони раз стрімкі стрижі.

ID:  377884
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 15.11.2012 10:52:47
© дата внесення змiн: 07.12.2012 10:36:29
автор: Ліоліна

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: STRANIERA(Кошіль Надія)
Прочитаний усіма відвідувачами (1289)
В тому числі авторами сайту (26) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Исаак, 19.09.2013 - 20:42
Понравилось!!! 12
 
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибо smile 22
 
 
Віктор Варварич, 16.11.2012 - 11:40
12 12 12 цікаве життя...гарно описали... give_rose give_rose give_rose
 
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так якось відчула
дякую 16 32 friends
 
Наталя Данилюк, 15.11.2012 - 22:37
Так,життя,як мить... frown Не встигнеш озирнутися,і вже старість на порозі.Все проминуще на цій Землі.Та що вдієш?Цінуймо кожен прожитий день! 16 22 19 22 give_rose
 
12 Особливе бачення, вразила give_rose give_rose give_rose
 
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От якось так виходить 16 22 22 19 21
 
12 Усе вірно...Життя так швидко спливає з роками і залишається тільки пам’ять та ще тепло у серці. 16 give_rose
 
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валечка flo21 heart flo33
 
Юрій Цюрик, 15.11.2012 - 17:34
Гарно та оригінально...Вічна тема вікових тенденцій... give_rose give_rose give_rose 22 22
 
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада Вам, Юрію friends give_rose give_rose give_rose 32
 
Innessanew, 15.11.2012 - 15:54
Ніщо не вічне на Землі,
Поза Землею - вічність...
Хай камінь довше... А проте,
У нас - любов і ніжність!

inlove friends 16 16 31 32 39 give_rose give_rose give_rose 22 22 21 19
 
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, дійсно ними і живемо. І добре, що серце - не камінь. У камені не селиться любов.
Моє ти серденько, завжди умієш розрадити і світло принести у темряву і мряку. За це тобі - подяка. biggrin smile 16 16 16 hug2 icon_flower give_rose give_rose 22 22 19 21
 
Салтан Николай, 15.11.2012 - 15:38
sorry правда...
 
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та не будемо горювати - не ми ж це придумали, не нам і виправляти
змиримося і будемо шукати щастя, де б воно там не ховалося 16 16 16
 
Салтан Николай, 15.11.2012 - 15:27
... cry ...розчулила мене Ваша робота....ніби життя майнуло перед очима...дуже мудрі та сильні слова....о от "Якийсь вареник… А колись була – козак!" посміхнуло biggrin ...гарна робота 16 16 16 12 give_rose give_rose give_rose
 
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та якось замислилася - що то життя? Майнуло миттю - і нічого не лишилося. Мам"ять, таке інше - поняття настільки ефемерні... Вічний лиш камінь. Як це тяжко не звучить, та хіба це не правда?
Дуже Вам вдячна за увагу heart heart icon_flower 32 39 21
 
Борода, 15.11.2012 - 15:24
12 12 12
Людськая плоть є м"якшою як камінь,
бо розрахована лиш на людське життя,
але душа живе її віками,
коли і камінь кане в небуття!
give_rose give_rose give_rose
і
 
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
маємо надію
красно дякую 12 12 16 16 16 32
 
Дядя Вова, 15.11.2012 - 12:01
Привіт!
Тепер сидить десь на пухкенькій хмарці.
Внизу її подоба з мармуру стоїть.
Тож помянемо, вип"єм за жінок, за матерів по чарці,
А хто живе - сильніше їх любіть! 12 16 19 give_rose give_rose friends
 
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це - гарний заклик. За любов!!! 16 16 16
 
Н-А-Д-І-Я, 15.11.2012 - 11:43
 
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надя! Поряд з Вами - завжди ніжність і краса 16 16 16 16
 
Фотиния, 15.11.2012 - 11:43
Вспомнился Волшебник из "Обыкновенного чуда": "Да здравствуют храбрецы, которые осмеливаются жить и любить, зная, что всему этому придёт конец..." Будем жить, сколько отпущено, не сетуя всуе! give_rose friends 16
 
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хоть мы и не становимся моложе,
Однако сетовать, друзья, негоже.
Но окружающий прекрасен мир!
И полнится надеждами эфир.

Спасибо, Света, что не забываешь 32 32 32 39 give_rose give_rose give_rose 16
 
Вразлива, 15.11.2012 - 11:22
До дев*яносто ,чи то щастя? А чи ще вдасться?Та не важливо скільки,швидкоплинне то життя...На який "біс" пробачте те погруддя?!Мабуть для відпочинку між польотами птахів... give_rose
 
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ото й і я так вважаю 21 16
 
Н-А-Д-І-Я, 15.11.2012 - 11:11
12 12 16 16 Це життя і кожному відміряно своє... Гарний вірш!!

give_rose give_rose give_rose
 
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
кожному - своє, це правда
гарного Вам дня, Надя! 16 16 icon_flower hug2
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: