Сьогодні, прогулюючись вулицями шумного міста, я відкрив для себе щось. І як завжди це щось мені не зрозуміле. Воно, як завжди, якесь завуальоване, потаємне. Близьке.. Повз мене проходили люди. Вони сміялись. Вони раділи. Яскраві вивіски мерехтіли щастям і романтикою... Та я бачив лише бруд навколо себе. Бачив, що Ненависть слугує тепер єдиною валютою, Правда тепер для нас у Брехні, Злість - дикий перфоманс, що годує мільйони голодних мізків. Ракова пухлина мас-медія знищує потроху наші думки. Картинки справжнього щастя, що відкривали колись нам книжки, сіріють і перетворюються у пил, що підмітає Кохання, проститутка, що час від часу підробляє прибиральницею. Прогулювався вулицями шумного міста і думав: «Що ж я для себе відкрив?».
