Вишневим цвітом, наче сніг,
Запорошив вітер коси.
І крутить біля твоїх ніг
Наче снігом цвітом носить.
Мете дорогою, кружля
Із цвіту біла заметіль.
Життя прожите вже здаля
Здається іншим, пройде біль.
Обірве вітер пелюстки,
І порудіє білий цвіт.
Впадуть календаря листки,
Пошлють минулому привіт.
Той білий цвіт не зберегти,
Як поцілунки на губах.
Це знаю я і знаєш ти,
Тому бентежить біль і страх.
Тебе цілую і люблю,
Тріпоче серце, завмирає,
Щемить від болю і жалю,
Тріпоче, рветься, бо кохає.
У всій красі буяє сад,
В цвітінні вишні піняться.
Роки злетять, як зорепад,
Але душа не зміниться.
20.05.2009 р.
Вже пізно її мінятися! 
