Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліоліна: Любовь есть вечность - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Innessanew, 24.09.2012 - 14:43
..И не разводить сырость, дабы не росла плесень, дабы не пришла осень вместо удалых весен...
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тільки рози і мімози,І весняні ніжні грози, Береги ясної річки І Іннусі гарні щічки Фотиния, 11.09.2012 - 12:54
Но ведь стихи "страдательные" тоже способствуют катарсису. Так что пусть поэт иногда и поноет, страданиями душа совершенствуется. За поэтов всяко-разных!
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да никто и не против. Вы правы, и поныть нужно, сами таким занимаемся периодически.Просто этот стих посвящен конкретному поэту, у которого - ни единой слезинки. Он себя узнает. Спасибо, Света Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Написала цей вірш, бо вже дуже багато у нас тут суму Дякую Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
радію, що вірш сподобавсь - такий був настрій
Вразлива, 08.09.2012 - 16:45
Мов вітання з реальними побажаннями, усім поетам триматися і про те, як писати, щоб дійсно було їх за що поважати та любити.
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Поплакати інколи хочеться в подушку,А може, в чийсь шарфик, Щоб нас пожаліла подружка. Чи ж плакати варто? А може, любити щосили Людей і погоду, природу, І буде життя тоді милим Без примх життєвої погоди. |
|
|