Проходячи повз нього,розчиняється в повітрі.
А їй всього б кінчиками пальців його торкнутись.
Її лише б відчути запах ТВОГО волосся,
ВІН ж бо паростком хвойним проростається в серці.
А їй всього б стати його озоном.
До глибинок душі пролитись хоче.
Їй неохота у світі фантазій жити.
Ладна власне серце з грудей втоптати.
А їй кортить
бути крихітною його дівчинкою
осліпленою любов \'ю.
Та вона як не допалок,
як недопите вино в нього.
Як половина чогось розбитого.
А їй всього б впасти йому на груди.
торкнутись,
на дотик відчути.
Та вона ж не ідеал для нього.
лише мрією все це буде.
