А ти ніколи не думала,
що все буде просто.
Що зірки падатимуть,
аби ти загадувала бажання.
А ще це відчуття втомленого
загнаного в куток звіра,
який так хотів жити.
Воно не давало тобі заснути
ночами.
Мучило.
Душило.
Але одного разу,
як би то не було банально,
доля дала тобі змогу
замінити крапки комами,
а на місці непотрібних ком
поставити крапки.
І ти б не скористалась
тим моментом, якби
не те вчасне «але»,
яке усі сценаристи
додають до
своїх геніальних сценаріїв.
Тож одного дня
ти таки стала сценаристом
Свого життя.
З того часу тобі
сподобалось пам’ятати
той струм, що проходить
по тілу у моменти,
які хочеться не забувати.
Тобі сподобалось дихати,
і вірити,
і любити,
і сподіватися,
і чекати,
і робити ще купу всяких дурниць,
притаманних звичайним ЩАСЛИВИМ
перехожим.
Ти стала іншою. І це відчуття
ПРЕКРАСНЕ.