Де ти, моя доле, з дорогим іменням,
Та, кому я вірно бережу кохання?
Може, знають, де ти - дум моїх сонети,
Ще свіча, що мудро не згаса до рання...
Може, ще до школи ходить твоя юність,
Що ж, тоді осмислю формулу для тебе:
Збудеться, як завтра те, що має збутись,
Випадок щасливий - кожному потреба!
Де твоя адреса, у краю якому?
Може, написати просто: Довгожданній!
Там, де дві орелі й осінь біля дому,-
Дощик у пісочку під старим каштаном...
Квіткою розквітни, сонечком з'явися,
У прийдешніх веснах - зоряно-провісних,
О, моя любове,- де ж ти, озовися,
Де ти, моя доле - в мріях чи у Пісні?!.
Олег Стаднік
