Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліоліна: Гроза - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
для меня - точноа природа - источник вдохновения и аккумулятор энергии (только там могу "подзарядиться") Олександр ПЕЧОРА, 26.05.2012 - 09:55
Ласкавий дощ,як дивний сон. Знов пригадав життя юначе... Сміється сонце в унісон, а хмара хмуриться і плаче. Бредуть бомжі і боси йдуть. Такі хмурні, такі байдужі. А я автографи пряду – ступаю босий по калюжі... Спасибі, що надихнули на експромт. Допишу пізніше... Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже вдячна за експромтбо саме і пригадала життя юначе і будемо чекати продовження у вірші на Вашій сторінці Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибо, Валечка, иногда радуешься мелочам
Наталя Данилюк, 25.05.2012 - 17:28
Такий життєдайний,піднесений і емоційний вірш! И радостно, как воробьи, Я прыгаю по лужам.- P.S.Забуваю тебе спитати:це твоя робота "Засніжений вулкан" на обкладинці альманаху "Ліра"? Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
моя дякую за коментар, хоча віршик, признаюсь, простенький, настрій був такий нічогенький (рідко буває ) Innessanew, 25.05.2012 - 12:28
Чудово! Дивовижно! Прекрасно! Так образно, свіжо, філософськи-позитивно!!! Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, манюня, за такий позитивний коментар!Хочеться позитиву нашкребти - там трохи, сям трохи, та й сидиш собі і радієш (часто - сам собі ) Вразлива, 25.05.2012 - 12:19
Вчорашня гоза у Франківську,дійсно без церемонна,стільки влило,що набагато вище аніж по коліна, передають ще довгі опади будуть.Та якщо добрий настрій є то дійсно хочеться скакати по калюжах.
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, якщо гроза така безцеремонна, що ламає дерева, зносить дахи і заливає вулиці, то охота по калюжах бігати пропадає. Це вже аномально.Але ми все одно в труднощах нашого життя будемо вишукувати щось хороше. Хоч крихітку, але хорошого. ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 25.05.2012 - 11:08
Чиста небесная глазурь, И сладок запах вишен. Гроза! Полнее слезы лей,Не церемонься с нами, А в лужах – до колен вода. И вишенка у дома - МЕНІ ЦЕ ВСЕ ДО БОЛЮ ТАК ВІДОМЕ!!! Я ТАКОЖ ПОЛЮБЛЯЮ БІГАТИ ПО КАЛЮЖАХ... Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це в мені зостались якісь дитячі відчуття, так з ними й живу - калюжі, вишні, горобці і дуже чисте синє небо... Десь було
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валентине!Доброго раночку! |
|
|