Ти не торкайся рук - брехати не посмію,
Мене зламає, виверне назовні
Моя сліпа і хвора вже надія,
Й очей твоїх душа й безодня.
Не пий вина - від нього ще сильніше
Нам видно, як ми йдем на дно.
Мене любитимеш пізніше...
Ти зараз з нею... все одно.
Не згадуй, коли я перед тобою
Молилася і плакала від щастя...
Ти мовчки крутиш головою
Й моє цілуєш знов зап’ястя.
В чугунній ванні ще сумна вода
Стікала в нас, нагадуючи море!
Чекала за порогом нас біда
В холодному й страшному коридорі.
------------------------------------
Й чекав за вікнами світанок -
Ми не навчились цінувати...
Тепер так легко було наостанок
Нам один одного не відчувати.