До мене б краще не приходив ти.
Треба ж, проявляєш ще свій жаль!
Коли бачиш, як згораю з самоти,
Й у вині сухому топлю я печаль.
Краще б зовсім ти мене не знав.
Забагато горя в наших таємницях.
Знову всі надії, наче скло, стоптав
(не шукай мене в пустих, чужих обличчях)
І до біса, бо не з тих я грішних,
Що довіку скривджена душа!
Заклинаю - пригортай до себе інших,
Бо для тебе я занадто вже чужа.