О Крейгу, я хочу заслухати нову мод-сторі від тебе -
«Так ось, чуваче, я почну».
Колись, я зустрів одну родину яка любила купувати зіпсуті продукти
в дешевих універмагах,
вдень вони слухали Льіюса Армстронга,
а вночі фішачили одне одного як безжальні
тварини і це від початку був план евакуації
єврейських гетто зі Східної Німеччини до
зеленої та запашної Ямайки,
але люди почули в радіоприймачах голос Гітлера, а не Бога.
Відтоді багато чого змінилось і ретроспекулятивна табуляція її ніг,
заросла корінням цибуль, і він нарізав її ноги,
як пучки свіжої зелені.
І він висушував коріння, а потім несподівано схотів померти.
Вініли осені його накрили з головою і він більше не знав,
куди подіти своїх настільних соудепівських тарганів Кафки,
цього геніального письменника і незначну для інших людей людину.
Але останні роки свого життя він віддавав читанню, саме Кафки,
він не бажав ні сексу, ані їжи з її рук.
Закінчився піст,
Всі відсвяткували свято Пасхи – воскресіння Ісуса Христа.
І його психіка захопилась білим амфетаміном літа.
Він кожен день читав Кафку нещадно згрібав усі слова докупи в голову і
Робив із них драп,
Курив,
Драпотяжив.
Одним словом
Жив допоки Амелія кохала його.
Але він читав, це його нещадно вбивало.
І ось він помер він раку.
Нещаслива доля як і в героїв Кафки.
Його жінка не витримала і повісилась
Ретроспекулятивна табуляція жінки,
що закінчила життя самогубством.
Це як слухати заїзджену пластинку 80 их.
Це як нюхати десяти раз перемелений кокс.
Це як ?рахати одну і туж куртизанку із
Сифілісом смерті