Нам не варто бути нарізно,
Нам не можна бути окремо.
Ти сьогодні надто радісний,
Аж до болю в моїх венах.
Я не хочу ось так – поодинці,
Щоб на різних кінцях міста,
Щоб не на одній зупинці
Починали долати відстань.
Це насправді несправедливо –
Ми читаєм одні оголошення
Про роботу і оренду квартири,
Лиш на різних стовпах. Приголомшливо –
Без тебе я половинчаста,
Незавершена, недосконала,
І з зимою назавжди повінчана,
Я втекла з безлюдних вокзалів.
І я стала для тебе рідною,
А ти будеш знов радісний.
Наша вічність стає очевидною –
Нам не можна бути нарізно.
