Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліоліна: І спогади давно вже стерті - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Артур Сіренко, 21.04.2012 - 10:26
Прекрасний вірш.... Цього ніхто не знає - для чого на світі існує сум і журба... Напевно це треба. Інколи страждання робить нас кращими...
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Але після цього відчуваєш смак щастя і радості - коли вони приходятьа так з чим би порівняти? Крот, 10.04.2012 - 22:39
такий людський характер, то сум , то радість...то чорне , то біле, - таке життя Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, вірно. Але після суму приходить радість, і це втішає
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та ні, все добребуває, находить... Валентина Ланевич, 09.04.2012 - 22:22
Інколи отой сум з’являється ніби з не звідки і згодом іде в нікуди.
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наче іноді нема й чому сумувати, до всього вже звикла, та він приходить. Пам"ять присилає
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та Бог з ним,з тим сумом,коли вірші пишуться Дякую, на ніч Петрарки перечитала, то й своє згадалося Невгамовний, 09.04.2012 - 11:33
Щось ще залишилось...Ще треба щось сказати - Собі, йому - вже пізно...не дістати... Innessanew, 09.04.2012 - 11:26
Коли на серці пусто - кому ж там бути, як не суму... Треба заселити його
|
|
|