Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Мілина кохання - ВІРШ

logo
Тетяна Луківська: Мілина кохання - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Мілина кохання

Любов спотворена красивими словами,
                 За ними боягузтва лавина.
І почуттям, омріяним ночами, 
                Дорогу перекрила мілина...
    Весняне сонце посміхається все привітніше. Земля оживає, вимальовуючись рожевою ніжністю й білизною суцвіття, яке розпускається і квітне весняним цвітом. Весна...
Весна вливається у природу, в душу людини повнотою своєї краси і життєдайності. А в  мою пам'ять весна принесла спогади...
Тоді теж посміхалося сонце, велике і яскраве, світанком народжувало день. Воно і запалило спочатку маленький пломінь великого і надзвичайного почуття, що переростало в полум'я кохання, яке горіло, спалюючи все на своєму шляху: жіночу гідність, моральні принципи, вірність, чистоту і святість дарованого Богом почуття.
Зустрілися просто. Місця в автобусі були поруч, а дорога далека і довга. І вже розлучитись не могли. Дотик плеча до плеча, дорожня щира розмова, ніби розчахнули їхні серця надвоє, і вони вже летіли назустріч одне одному, прагнучи об'єднатися. Автобус давно відійшов, а вони стояли, не відводячи погляди. Бо як можна залишити ту половину, про яку все життя вимріювали у снах і наяву. 
         Почуття випробовувалося тривалим часом, телефонними дзвінками, листами до запитання і обіцянками про зустріч.
...Якось доля закинула Уляну в маленьке містечко, а коханий проживав майже поряд. Цей шанс зустрічі і повинен був дати відповідь на усі запитаня. Дощ, який спочатку ніби цілував жінку, все посилювався. Мабуть, хотів сполохати чи зупинити її: «Зваж, зроби правильний вибір, можливо, пройди повз спопеляючого вогнища». А вона вперто йшла, хлюпаючи мокрими черевичками, геть змокріла і холодна. І лише кохання, що сховалося від дощу і цілого світу, гріло її та кликало далі. І навіть шестикілометрова дорога, залита дощем, здавалася близькою. Забувши про свій вигляд, вона йшла до нього, несла  всю себе: душу, тіло і палку любов. А чи чекав він її? Чи така ж пристрасть горіла в його серці? Не задумувалася, бо вірила, що сказані ним слова про почуття справжні. 
Уляна першою бігла на зустріч, відкинувши жіночу гордість і всі правила моралі. Стомленою, геть мокрою і від того некрасивою,  але щасливою стала перед коханим і - розгубилася... Не чекав він таку гостю. Ховаючи погляд за звичними словами привітання, вибачення, зайнятості і нових обіцянок,  провів жінку у дощ. А дощ уже не просто лив, він відчайдушно  шмагав її. За те, що не зважила свій крок. Дорога назад була вічністю. Вже давно пройшов весняний дощ, залишивши холод у  її серці. Ніжно посміхалося сонце, небесна голубінь витанцьовувала у великих калюжах. Але Уляна не бачила цієї дивовижної краси. Вона дослухалася до себе, до своєї несподіваної образи,  шукала почуття, що засоромлено принишкло в шпаринці її розгубленого серця. А душа пекла , гірчила попелом  догораючого кохання.  Думка   заціпеніла і  не могла знайти пояснення  такої зустрічі. Уляна плакала.
А кохання — злякане, розгублене, зміліле, дотлівало, залите щедрим  дощем, ні рясними сльозами зневіри. І сонце не могло висушити його сльози.

ID:  324452
Рубрика: Проза
дата надходження: 23.03.2012 18:55:49
© дата внесення змiн: 03.10.2013 21:08:51
автор: Тетяна Луківська

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Olaneya
Прочитаний усіма відвідувачами (1656)
В тому числі авторами сайту (41) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

tatapoli, 04.09.2020 - 19:19
12 16 12
Такий чудовий зворушливий твір. Знайомі почуття, дякую! give_rose writer ko 019 icon_flower curtsey
 
Тетяна Луківська відповів на коментар tatapoli, 05.09.2020 - 01:24
Щиро дякую, радію зустрічі 16 16 16 22 22
 
Любов Іванова, 11.09.2017 - 21:49
cry Мені сумно.... і навіть боляче... Наче це я йду... а дощ мене періщить... frown apple 17 16
 
Тетяна Луківська відповів на коментар Любов Іванова, 05.09.2020 - 01:23
оце лише забрела , а тут твій коментар, дякуюююю 16 16 16
 
Сумна історія.
Ображає чоловіча нікчемність. 22 give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за розуміння 07
 
Остап Українець, 05.04.2012 - 10:22
І буває ж таке - все життя мріяти і отак от бути відперіщеною дощем... Сумно.
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам . Так , це дійсно боляче 06
 
Olaneya, 27.03.2012 - 19:59
 
Яка жорстоке і холодне серце... Прикро. 17
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. Це мене теж вразило, але саме так і було.Дякую за візит. flo16
 
Мазур Наталя, 26.03.2012 - 12:24
Отакі вони, нажаль, життєві уроки frown cry
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро за візит flo12
 
ГАЛИНА КОРИЗМА, 25.03.2012 - 19:39

Жінки бувають різними, як квіти в саду. В кожної свій характер, поступки... Коли зробивши крок вперед з добрим наміром, хіба треба встидатися? За несподівану образу пече глибоко в серці. І сльози непрошені від зневіри приходять. Така людина не варта і цента, щоб її кохали і спішили дощем. Написано душе гарно. 12 give_rose give_rose give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячна за такий роздум flo26
 
Інна Серьогіна, 24.03.2012 - 22:50
12Щемлива історія, сумна cry give_rose give_rose give_rose give_rose 17
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро flo12
 
Лія Лембергська, 24.03.2012 - 09:42
Так от, власне, межа - досить хитке поняття... 16
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, подруго мила 19 22
 
Лія Лембергська, 24.03.2012 - 07:33
12 12 12 Гарно... Але, очевидно, не варто робити кроки першою... На жаль, не всі можуть оцінити щирість... Відкриваючи свої почуття, ми стаємо зовсім беззахисними... І дуже пощастить, коли твої почуття, як квітку будуть оберігати... а не викинуть на смітник... 16 give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна , Графине, за роздуми. Згодна, що гідність треба мати. Але буває, що така велика любов, коли вже не помічаєш , де той поріг, щоб зупинитися, бо несеш все ....... flo18
 
Копачівна, 24.03.2012 - 01:23
Гарно! Ви дуже художньо нагадали про те, що є не лише справжнє кохання, а й примарне, оманливе. А Ви теж пишите про цілунки дощу! 12 12 12 give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЖАЛЬ, ЩО ТАК. А ХОТІЛОСЯ Б ЧИСТОГО, КРАСИВОГО, ВІРНОГО...АБИ ЩАСТЯМ ЗЛЕТІТИ У ВИСЬ flo18
 
Мені здається ,що справжнє кохання таке високоінтелегентне і багатогранне , і тільки одиниці можуть піднятися до його захмарноі висоти ,але хоча б прагнути треба...
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ХОЧА Б ДОТОРКНУТИСЯ ДО ЙОГО ПОДИХУ, ВЖЕ ЩАСТЯ. flo26ДЯКУЮ
 
Осіріс, 23.03.2012 - 22:38
Любов - незвіданий Космос! Щоразу дивує новими гранями почуттів! Гарно!!! 12 12 12 32 give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ВДЯЧНА ЗА ТАКІ СЛОВА flo12
 
АРИНА ЛУГОВСКАЯ, 23.03.2012 - 19:55
12 Что-то я давно тебя не читала... Здравствуй, Танечка! ...........Грустно . Практически знакомая история.


17
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ, АРИНО, СПРАВДІ, Я ЗАЧЕКАЛАСЯ. flo16
 
Весна Мари, 23.03.2012 - 19:40
17
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
x
Нові твори
Обрати твори за період: