Без тебе жити я не можу,
Бо ти є сенс мого життя.
І тільки бачу я усмішку
І знов здригають почуття.
Коли я чую голос ніжний,
Я думаю лиш про одне,
Що мені зробити треба,
Щоб ти побачив лиш мене.
І тільки чую я легенькі кроки,
Це ти ідеш як немовля,
І щось мені говориш тихо,
Аж серце моє завмира.
Не можу я сказати слова,
Бо затуманила мене краса твоя,
І лиш почула я два слова,
І знов затихли почуття.
Бо ти пішов вперед додому
І залишив мене одну,
І я не знала що робити,
Бо знала лиш "тебе люблю".
