Знаєш я так люблю коли ти
прокидаєшся вранці і їси моє серце
цілуєш мої губи,
торкаєшся мого прутня
витягуєш мій кишечник
назовні
рубаєш мене сокирою,
яку я подарував тобі
на твій вісімнадцятий
день народження
знаєш я люблю каву,
каву з твого шлунку
люблю твої нутрощі
люблю твій отвір
і тебе
більше за будь-які гроші
за будь-яку розмову
якби я міг бути з тобою
вічність
бо іншого цікавішого
співрозмовника мені
не знайти
Я хочу щоб ти відчувала те,
що відчуваю я
хочу щоб твої тазові кістки тріщали
під натиском мого прутня,
щоб він тонув у твоєму роті,
наче у безодні Білого моря
у тебе, в роті не холодно
там тепло я знаю
там течії прокладають
шлях назовні,
там течії впадають в
повноводні річки
там тонуть кораблі
і очні периферії дітей
зірки зірок.
Моя любов до тебе безмежна
її міра прирівняна до крука у
небі, що сцить на людей злих,
не добрих,
самотніх людей
Прошу будь зі мною поруч
будь зі мною зараз
залиши свою руку,
а я залишу
тобі свої очі і збірку
трешових віршів
