Про що будем розмовляти, любове моя
Про вітер
Про море
Про радість
Про горе
Про райське дуло
Про патронаж
Про цілісність яку
Іздрик вкачує в драм театр?
Давай про вітер.
От уяви
Ідем і він розхристує тобі лице, наче
З петель кров’яних занавіс
Шепче та благає іти з ним в такт
Гратися сюрчанням коників
І літатити небесами
Дихати дурманом й ганджубасівським
Мотивом літа
Їсти хлорофіл й запихатися Мохіто
І ласкати ніжні м’язи твого молодого тіла
Й кохатися з тобоюпри вчиненні кимось самогубства
Чи просто при відчинених вікнах
Море.
- Я не люблю моря.
- Море – Х в Ор е,
Хворе море ти хворієш морем
Не кохаючи його
Ти кохаєш море не хворіючи
Його морськими дарами
Насолоджуєшся його східним бризом
Опускаючи голову в шум морських хвиль
Заплітаєш водорості у череп сонячних дів
Серед розірваних нічних сорочок
Замовчуєш тайни
Заковтуєш сухих птахів
Пірнаєш наче риба.
