Конваліями
зріє вечір. Сум.
Рядки листа,
мов ластівки на дротах -
співають знов
твою печаль, любов
по завчених давно
і звиклих нотах.
Мелодія
знайома. І гірка.
В ній біль
і будні завтрашніх реалій.
І обпадають
клаптики зізнань.
Голівками
вмираючих конвалій...