Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: beteerchik: осіннє… - ВІРШ

logo
beteerchik: осіннє… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

осіннє…

Прикріплений файл: Эдгар Никитин.mp3



Просто дивлюсь у вікно... На підвіконня одна за одною падають важкі краплини-сльози. Я знаю що вони холодні. Від одного доторку такої сльози до твого тіла ти весь одразу ж здригаєшся і починаєш думати про теплий аромат кави. Холодний дощ... Осінній дощ... Сльози неба, сльози Осені, мої сльози. Краплини починають утворювати на асфальті ріки, моря, океани на яких один за одним пропливають човники-листочки, які виглядають чи то розгубленими чи то загубленими. Вони були серед своїх братів, але шалений вітер-пустунець зірвав їх і поніс у танок, такий же шалений, як і він сам. Листочки танцювали чи то самбо, чи то ча-ча-ча, чи то просто банальний осінній вальс аж доки не опинились в якогось перехожого на капелюсі, а той, у свою чергу, сердито стріпнув загублено-розгубленого, пробурмотів щось ображено собі під ніс і пішов далі, а листочок упав до ріки і розпочав перше і останнє плавання у своєму житті. Коли він пливе, то згадує танок, сумує за ним, згодом його зносить до стічної канави де життя перемішує його з багнюкою і він, вже лежачи в багнюці, мрійливо згадує велике плавання його життя, а ще він згадує своє народження, друзів... Ми часто згадуємо усе важливе у нашому житті коли вже лежимо у стічній канаві у переміш з багнюкою... 
     Птахи  летять у вирій... Прощально курличуть журавлі. Від їхнього крику хочеться кричати самому. Не розумію як один печальний звук може розривати тебе з середини, та й ніхто певно цього не розуміє якщо не чув того „кру” і не бачив помах крил. 
     А небо? Ви його бачили?! Та воно ж налите свинцем! Воно важке, хмуре, трагічне... Я люблю осіннє небо, воно тримає в собі горе усіх минулих поколінь за якими воно спостерігало і... те що воно бачило... напевно це важко собі уявити, але як подумаю лише про дощ, помираючий листочок, „кру” – сама стаю як небо, а воно точно бачило більше... Чому воно ще не впало? Як воно ще тримається? Де бере сили? 
    І... Раптом я бачу Осінь, саму пані Осінь за моїм вікном... Як вона виглядає? Яке у неї волосся? Які очі, уста? Дочекайся осінньої пори і роззирнись довкола, не похмуро, а з усмішкою на устах (бо її бачать лише ті, хто посміхається). Підніми голову догори і нехай на тебе впадуть холодні краплі, не лякайся – це її дотик. Подивись на листя у їх танках, почуй їх голос – це її шепіт. Дозволь вітру обійняти себе і знай – це її обійми. Подивись на небо, пірни у його глибину і знай що заглянув їй у очі. Жовтокрила богиня гуляє вулицями мого міста... Я відчуваю її, вона – мене... Ми як дві сестри: у наших душах біль, печаль, сум, сльози, життя, смерті, але ми не зважаємо на це, ми намагаємось намалювати на обличчях  людей усмішки, прикрашаючи усе довкола усіма кольорами, показуючи їм, що таке насправді ЖИТТЯ, даємо їм можливість спостерігати за плином часу, а вони... Опустивши голову ідуть кожен своєю дорогою дратуючись кожній посмішці, кожному листочку, кожній краплі, кожному „кру” і продовжують вважати себе нещасними і одинокими, аж доки не втрапляють у канаву з багнюкою, от тоді... Тоді вже пізно... 
     Я просто дивлюсь у вікно... На підвіконня одна за одною падають важкі краплини-сльози. Сльози неба... Сльози Осені... Мої сльози...

ID:  294389
Рубрика: Проза
дата надходження: 19.11.2011 17:05:43
© дата внесення змiн: 19.11.2011 17:09:18
автор: beteerchik

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (615)
В тому числі авторами сайту (4) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: