Я хотіла тебе зустріти.
Марила зустріччю.
І твій погляд зустрівся з моїм.
Я дивилась спокійно і ніжно.
Ти мовчав і дивився.
Ми з тобою далекі світи: я і ти.
Це між нами, минулі роки.
Хоч кричи, їх назад не повернеш.
А в роках не доспівана пісня.
Скільки збігло до моря води...
Я хотіла тобі щось сказати.
Приховала тривогу в душі.
Так багато тобі розказати.
Та ти й так розумів в німоті.
Чи так довго було, чи то снилось?
Я кидалась у марево це.
Там кохання моє загубилось.
Загубилось, злетіло, пройшло...
Полетіла я пташкою в далеч.
Пригорнись, притулись, заспівай.
В літню ніч у якій не доспіли
з медом яблука й полі врожай.
Там, де друг соловейко співає
і де пахнуть квітками сади,
Де пшеничні поля у волошках,
і де небо у зорях горить.
Я втомилась, мовчу і благаю:
не тікай, не мовчи, не біжи...
А кохання твоє - ніжний сон.
Наче спрага, що в серпні напитись
хоче кожна у світі душа.
Легкий сон, що немає ні краю й кінця.
Там любив ти мене!
Там по іншому світять зорі,
і де місяць ліхтариком світить,
і де світлі думки і прозорі.
Дивний сон... Там любив ти мене!
А життя бумерангом взяло у полон.
Хоч прощаєш, та мабуть вже пізно.
Пелюстки розцвіли, вітер здув.
Не карай, що так пізно кохаю.
Вірю я, ти мене не забув!
Я хотіла до тебе схилитись, притулитись...
Розділити весь біль у душі.
Як маленьке дитятко заплакати.
Твої очі я бачу сумні.
Розумію: нам разом не бути,
не стулити дороги в одну.
Я коханим тебе називаю.
Називаю в душі і мовчу.
У любові вже осінь... й на слові.
Вже у вирію журавлі.
Розкололись стежини на двоє:
як два острова, як дві землі.
Ти далеко живеш у достатку.
Я в достатку... без тебе живу.
Вітер пестив волосся, торкавсь...
А згадала, як твої долоні...
Теплий подихом линув,злітав,
як метелик малий й безборонний.
У тій зустрічі час проминув,
найдорожчі хвилини сховались.
Я побачила дим з-під коліс,
білу хмарку, що далеч зникала.
Серце, наче у птаха забилось.
Постояла, пішла, зупинилась...
Боже мій: "Як на жаль - це наснилось".
Цепоезія в прозі.Прекрасне оповідання,новела,образок із життя.Світлі думки,чисті бажання,чарівні мрії.Сон на яву.Бажаю успіху у творчсті й життя.Зеновій.
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вам теж, Зіновію, бажаю творчих успіхів. Адже ми з Вами на Україні були недалекі сусіди.
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світлі і ніжні хвилини пролетіли швидко, але для мене була наче вічність.
Інколи ми в житті помиляємося і не знаємо правильного вибору. Час не повертається. Але все ж таки життя прекрасне Дякую ВАМ
Дякую ВАМ
Так прекрасно, мелодійно...
Дякую, Марічка 
