|
От новий день,нові погляди..Нові секунди,які затримались і вхопились за щось нове...Нові слова,пробачення,дивні звуки..Якими ти починаєш захоплюватись і які добре впливають на те,чим ще вчора відчував так погано..Здається все стає на свої місця,але те що було зроблене,воно забудеться з часом,але залишає після себе слід...Шрам,який згадуєш з часом і емоції переповнюють тебе..Ми живем тими словами,які саме більше хотіли почути.Але вони трапляються не часто...(.Ми живем тими людьми,до кого відчуваєм з кожним днем щось більше і розумієм без якого наше життя не було б таким різнобарвним..Ми ті,хто живе поступками,ми ті хто говорить багато слів,а висновки із них не робить..Ми ті,хто Вживає багато гучних слів,але половину із них навіщо були сказані-нерозумієм..Ми ті,які чекають від життя тільки захоплюючі і яскраві моменти,а получається зовсім навпаки..Ми робим боляче,а потім усвідомлюєм,що робим неправельно,хіба це так і має бути?Робити боляче комусь нерозуміючи,що пізніше це все відіб"ється на тобі...Ми ті,хто думає...чи ми насправді заслужили на те,щоб проливати за когось свої сльози?..Це все дарма,і це життя...і ролі у нас у кожного різні.Кожен йде по своїй дорозі і місце устопити тим,кому дійсно це потрібно навіть не задумаємось..Ми ті,хто жаліється на життя,не бачучи,не оглядаючи навкого себе на інших...Яким набагато гірше за нас і вони радіють тому,що у них хочаб це є...Ми стараємось погубити самі себе...курінням,алкоголем,наркотиками...і ще щось такого роду...А у відповідь на це,можна почути лиш одне:-це щоб втамувати свою біль.!!!Цим свою біль не втамуєш,адже треба вірити і надієтесь,молитись і думати тільки про краще...Але ми ж нерозумієм..Ми йдем по довгих вулицях і усміхаємось прохожим,вдаєм,що все у нас впорядку,кожен ховається за своєю маскою...яку тяжко пізніше зняти..Кожен замикається у собі...і робить сам собі ще гірше...Висновок один:перше ніж щось робити,потрібно думати...насамперед думати про наслідки,які можуть пізніше бути....але ми ті,хто незадумується над цим..а думає про це тільки тоді,коли неможливо повернути час і не можна вже виправити.Виправити те,чого не хотів так робити..Не хотів говорити,а уста все промовляли і промовляли ці жахливі слова...із яких починаються жахливі поступки...
ID:
282842
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 26.09.2011 16:54:03
© дата внесення змiн: 26.09.2011 16:54:03
автор: Kohanka*
Вкажіть причину вашої скарги
|
