...він один із небагатьох перед ким мені соромно роздягатись
дефекти душевної стійкості муляють скалкою й досі
він змушує навіть мою тінь на виворіт вивертатись
а потім ув"язнює у своєму холодному серці немов у льосі...
каже що смуток мій тимчасовий що в мені сил забагато
щоб одного разу впасти обличчям в болото...
але не розуміє що коли любов у тілі уже зачато
минуле стає в колекції згадок звичайним альбомним фото...
часто думаю що він безнадійно хвора віршами істота
якій непідвладне бажання стати звичайною людиною
в ньому є щось від бога сатани і деспОта
але попри все святе і грішне він є тією половиною
без якої зникає світ а душу всесвіту
виїдає самотність й нудота...
І без нього(хворого віршами)нестерпно і поряд з ним доводиться важко...Така суперечливісь виникає,коли у нашому житті з'являється харизматична творча людина,яка і притягує до себе магнітом,і водночас відштовхує своїм непростим характером. Майстерний твір!
Poetka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Майстерний твір! 
