Я вирвав тебе із кохання,
Я дав тобі пристрасть і волю,
Й гадав, що це нове життя,
Що знайшов врештірешт свою долю.
Ми так довго з тобою боролись,
Щоб між нами вогонь розгорівся,
Щоб той пил від минулих невдач,
У серцях наших просто осівся.
Ти для мене була наче стимул,
Все що міг я для тебе робив,
Та напевно я десь проколовся,
А можливо не до любив.
Ти пробач, розійшлись наші долі,
Та щирі мої були почуття,
Будь же щаслива потой бік дороги,
Де мало пройти наше спільне життя...
garno, ale symno.
