Твій проникливий ангельський погляд
Обпікає мене, як вогонь.
І не можу від нього сховатись —
Забираєш мене ти в полон.
Стану попелом я і дотла догорю,
На долоні твої впаде серце моє.
Якщо хочеш — на пам’ять його ти візьми,
А як хочеш — розбий, та воно не скляне.
На поличку в кімнаті любов ти постав,
Я дарую на згадку всю, що маю, тобі.
Не забудь — пригорни, обігрій, поцілуй,
Якщо гірко буде самотній душі.
Запали в темноті тихо свічку,
Хай горить, догорає самотня і плаче,
Хай в долоні твої вона сльози прольє,
Хай ридає, бо я не заплачу...
І не думай її зупиняти,
Хай палає й горить нещасна дотла,
То душа моя так пропадає,
То без тебе душа безсердечна й німа...