я не люблю комунізм бо не знаю що це таке
простіше сказати навіщо зайцю стоп-кран
ніж думки про відмерлий від сідниць комунізм
але я спробую писати та думати без знаків
чистити на ніч чи перед нею зуби не актуально
так само як не актуально думати в слух маячню
чи ловити чашками зірки яких ніколи не впіймати
коли нормально не можеш описати людські чуття
тут навіть не буде романтичного МоГо кохання
бо і знаків що ділять слова на великі й малі тут не буде
хіба що думаю про крапку в кінці але ще хоча б трішки
набрати слів потрібно аби спокусити тіло до сну
зізнаюсь чесно відвертає коли хмільні водії хмільного міста
не зупиняють своє жовтоморде створіння від примхи руки
що слухняно реагує на всі пропозиції нервової системи
яка безсистемно розуміє всє значимість людських вад
а я просто спізнився коли автобус щастя віз усіх до табору
де з наметами та морським піском можна нажертись казінаків
лишився на зупинці чекати чергового літака який тут не сяде
в жодному разі не сяде зуб даю що не сяде повір що не сяде
сідає хай йому грець сідає прямо на цій дорозі до табору
я звичайно шокований бо ніколи літаків на дорозі не бачив
як і дорогі на якій написано білим щастя сорок кілометрів
але це ж моя хвора уява тому дайте я познущаюсть
політ нормальний погода суттєва температура відсутня
пляж на якому є все бо нічого насправді не має
навіть казінаків
навіть комунізму
хотів написати білий вірш а вийшов без знаків пунктуації
як на мене повна маячня та ще й без жодної думки
але я живу в демократичному социумі з домішками папіроні
тому срав я на всіх хто не вірить в чесне кохання або комунізм
крапка крапка крапка
