потовчені декорації мого міста.
файл пошкоджено. надто пошкоджено.. не повернути..
ти хотів поремонтувати мене
(але)
(хіба)
ти зможеш вкрутити мені нові очі, знаєш, так як міняють лампочки.
щоб не бачити руїн.
змастити мій голос, він надто сухий для тебе.
я щоночі надійно змащую його алкоголем..
робот. або лялька на шарнірах
нова помилка у мікросхемі серця.
ти ж мене вимкнув.
думав надійно?
різьба зірвалася.
сльози.. звідки у машини сльози? перша сльоза завжди холодна... ніколи не помічали? а остання така гаряча що обпікає твої губи на морозі.
а мої
(щоки?)
покриває іржею.
так я надто жива як на машину.
і надто залізна щоб жити.
радію бо ти так хочеш. плачу і ти цього
(не)
розумієш.
існую..
існую...
існую....
а вже за три дні ти повернешся...
ти виходячи мене вимкнув.
а зараз..
файл пошкоджено..
розумієш??
пошкоджено...
on. i'm in your life.
a tu ciogo navit' ne pomituv
Не дуже розумію.. Тільки частково.. Бочком.. То твоя грань реальності, твій файл. Моя свідомість його повністю не зчитує. Але спасибі за спробу це передати, вийшло вееееельми цікаво