Все... набридло плакати, набридло страждати.. надягаю рожеві окуляри... все в яскравих тонах.. все чудово.. сміливо йду по життю... тепер вже менi байдуже.. не хвилює його думка... в серцi пусто.. для нього немає вже місця.. мабуть вже й не буде... хоча хто його зна.. життя неочікуване, дивне... на душі сонячно, тепло.. я зрозуміла... менi це під силу!!!.. та все ж крапля сумніву підступною кішкою закрадається в думки, сколихує серце.. не звертаю уваги.. не надаю значення... кохання офф.. позитив он-лайн... поправляю окуляри... йду впевненою ходою...
Вона то відходить та звучить гарніше коли українською.. і справді не переживай.. все буде... просто треба в це вірити.. я не кажу що лекго чи просто.. важко дуже... але можливо.. все залежить від тебе.. і тільки)))
Odinokaya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так.. українська дуже милозвучна..солов'їна.. найкраща в світі... надіюсь і вiрю в краще..
