Відправиш смайлики в конверті,
Листівку, купу щирих слів,
У відповідь прийде повітря,
Так тисячі заклеєних листів…
Чекаєш відповідь – і все дарма,
Поштову скриньку перевіриш,
Там нічого не було й нема,
А ти і досі в казки віриш.
«Прийде колись, то він відправити забув,
Він написав, та досі носить у кишені»,
Що відповіді пишуть – чув,
Та тільки не у нас, а саме не у мене.
Забудь і ти, пиши квіткам,
І то приємніше чекати!
Вони не можуть написать,
А він не хоче тебе знати…
