забудь Сєрий..
у відповідь лиш сирість
нестає сил..
а їй похуй..
забудь,
знайди нову любов..
знай..ти,
бережи берега дружби..
можливо повернется..
у відповідь лиш звук..
за вікном,
знай.. це неможливо..
їй неважливий..
неповага і милість..
а у очах.. сирість.
нестає сил..
відвернути погляд..
і ніби очі її колять..
зате такі красиві..
кажу ж,
неможливо..
відвернути погляд..
повір брате..
за правдою стоїть закон..
за вікном дим..
за столом я один..
нехватає тепла..
у темній кімнаті
звуки тянутся по цілій хаті..
тихо Сєрий.. сестра спить..
не мішай..
і не шуми..
у подушку крик..
і він... уже.. затих..
залишок подертих на шмаття відчутів..
залиши хоть шматок.. сил..
пилится на столі,
апарат моєї музики
знайомий запах диму..
залиши мені сили..
далі римувати слова у вірші..
безмежно..
напевне знаєш..сама
продовження
порожнього слова..
у якому вкладено смисл..
мого життя. ́
