Ну, вот сижу в своей комнате, выключен свет, так просто легче думать что ли. Нет, какой-то бред пишу.… И почему на русском? Это протест тебе? Ведь ты у нас националист… да… Знаешь, я ненавижу себя за то, что думаю о тебе, ничего не могу с собой поделать. Я слабый человек, ты бы, наверное, так сказал. Тебе нравятся люди с сильной волей, ты ведь именно такой. Помню твои слова: « Я никогда не полюблю человека, который не ответит мне взаимностью».
Без тебя мне трудно дышать. Трудно смотреть на этот мир, без тебя…. Знаешь, мне очень сильно хочется укутаться в твои объятия, гладить твою голову, хочу, чтобы ты, как было прежде, целовал мои руки, нежно-нежно, как умеешь только ты. Я похожа на одержимую, так оно и есть, я на самом деле одержима - тобой. Нет, ты об этом не знаешь. А мне всё трудней с каждым днём. Я открываю глаза утром с мыслями о тебе, и засыпаю так же. Я не знаю что мне делать. Это всё неправильно, сама знаю, не надо об этом говорить. Но что же делать? Забыть? Прогнать из своей жизни? Скажи, где взять такой ластик, чтобы стереть тебя из страниц моей жизни? Да и действительно ли мне это нужно? Я хочу, слышишь, хочу, чтобы ты был рядом, хочу чувствовать твоё дыхание, хочу, слышишь? Хочу!..
Я довгий час жила не кохаючи. І мені було добре. Ні, я брешу! Я почувала себе жахливо. Я ніби й не жила, душа закам’яніла, а, коли покохала тебе, то відчула як в серці починає вирувати життя, відчула себе найщасливішою людиною у Всесвіті. Та змушена визнати, що ти правий, коханню потрібно опиратись… Бо кохання до людини – це залежність від неї, а це означає тільки одне - втрату свободи. Це жахливо? Не знаю. Хочеться запитати – а чи потрібна ця свобода? Що вона здатна дати людині? Чи варто втрачати кохання заради неї? Кожен дає свою відповідь. Знаходяться сміливі, які не бояться втратити свободу, я глибоко поважаю таких людей, тільки я ще не визначила до якої категорії відношусь.
Я люблю тебе і готова кричати про це на весь світ, та чи потрібна тобі ця любов? Хто я для тебе? Перехожа, проста перехожа… Та я не сумую з цього приводу, бо знаю, що здатна на більше, тобто здатна стати найдорогоціннішою людиною в твоєму житті. Щоб так було потрібно прикласти чимало зусиль, а я не хочу марнувати сили і час. Я втомилась, хочеться в кінці-кінців відчути, що потрібна тобі такою, якою є, без зайвих прикрас, без обману.
Я втомилась щодня дивитись в календар по безліч разів. Сьогодні понеділок, завтра вівторок… а, отже, ще на один день стала ближчою наша зустріч. Інколи в мене виникає бажання стерти твій номер мобільного телефону, щоб не зірватись і не подзвонити тобі, але згодом даю собі охолонути, розумію, що робити це немає сенсу. Все одно зайду в Інтернет, відкрию твою сторінку і спишу з неї твій номер…
Згадую нашу з тобою першу зустріч, і в мене на устах виникає ледве помітна посмішка. Мені дуже подобається її згадувати. Я стояла до тебе спиною, шукала очима у величезному натовпі людей, ми говорили по телефону, тоді почула питання: «Ти мене бачиш?» Пам’ятаю, як я обернулась і … побачила тебе! Я ще тоді зрозуміла, що ти – це саме те, що мені потрібне в моєму житті. Ти – це та людина, про яку я мріяла, навіть сама не усвідомлюючи цього, твій образ жив у мені на рівні підсвідомості.
Признаюсь, що тільки поряд з тобою я дізналась ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ, яке воно, як це – бути щасливою. І вже за це тобі велике спасибі, а все інше – неважливо, головне, що я була щасливою.
Проходять дні, години, хвилини, секунди, а ти все мовчиш, не дзвониш, не пишеш… Та й не це головне, а те, як ти до мене ставишся.
Настав новий день, і знову все повторюється – все та ж чашка кави, музика, все ті ж думки … звичайно, про тебе.
Я так мріяла, що ти мені подзвониш, уявляла що ти мені скажеш, що я відповім, а сталось все по-іншому. Вчора здійснилася моя мрія – ти таки подзвонив, заграла моя улюблена мелодія, серце стрепенулось, руки затремтіли. Та коли почала з тобою говорити, то не отримала такого довгоочікуваного задоволення, навіть сама не знаю чому так сталось.
ID:
190830
Рубрика: Проза
дата надходження: 20.05.2010 19:11:00
© дата внесення змiн: 20.05.2010 19:11:00
автор: Яна.
Вкажіть причину вашої скарги
|
