Як важко…
Як важко бути оптимістом,
На цім немилім світі,
Як тут не стати песимістом
У цім пропащім віці.
Як важко бути усміхненим,
Коли навколо тільки жах,
Усмішка змиє тільки смуток,
І дасть тобі безцінний час.
Як важко прямо йти по стежці,
І не звернути в нікуди,
З усіх сторін одні спокуси,
Їх пересилить знайди сил.
Як важко жити серед фальші,
Де вже словам не віриш ти,
Не знаєш ,ти хто каже правду,
А хто на тебе гострить ніж.
Як важко в світі бути чесним,
Не заплямити своїх уст.
Ти набрехати можеш іншим,
Та серце важко обмануть.
Як важко жити…Просто жити,
І цінувати кожну мить,
І просто бути,і любити,
І незбагненний світ збагнуть.
Як важко було вірш писати,
Слова тікали з голови,
А я ловив їх,усміхавшись,
І укладав їх у рядки.
Оценка поэта: 5 Дуже сподобалось! Так продовжувати! Зі всіма словами згідна.. І, на мою думку, таки варто залишатись оптимістом у цьому такому різному, але прекрасному світі!!!
olegiys відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00