На килим прирічкових трав
У світлі полум'яного закату
Я йшов, а вдалині селянські хати
Ще теплий вітер колисав.
Я музику Дністрових хвиль
Хотів на нашу мову перекласти,
Його липневі прибережні ласки,
Його весняний буревій.
Під берегом стрімким човен,
Ланцом прикутий, заздрить бистрим водам.
Пастух корів переганяє бродом...
...А над Дністром згасає день.
Що він шукає у світах?
Нестримно суне водяна лавина,
Співає про забуте, старовинне,
Біля зорі вечірній птах.
Вже задрімали береги
В тисячолітніх спогадів полоні -
Храп вузькоглазого чужинця коней,
Данила - князя ворогів.
Чи пісню юного стрільця
В прощальний вечір перед першим боєм,
Дівочі коси пестив він рукою
І повернутись обіцяв...
Вже місяць мовчазний цвіте,
Стихає між дерев пташиний гомін,
Вітри десь загубилися у полі,
Лиш чути, як шумить Дністер...
