Я повернусь знов.
Заберу Твій біль.
Залишу собі.
За Твоїм вікном
насаджу квіток -
хай собі ростуть.
Розмалюю квіт
розмаїттям барв
у Твоїм саду.
І повернусь в свій
чорно-білий світ
невмирущих бід.
Я повернусь знов
піснею дощу,
шепотом дерев.
Запахом трави
Твій насичу дім,
щоб не був пустим.
Подарую сміх
цвіркунів нічних,
щоб всміхнувся Ти.
І повернусь в свій
світ глухонімих
мізерних потреб.
Я повернусь знов
зорепадом мрій,
круговертю снів.
Листопадом днів
у календарі,
спогадом майну.
В серці поселю
не байдужість злу,
а Любов земну.
І повернусь в світ
безнадійних рим
куплених віршів.
Я повернусь знов…
Тільки Ти повір
щирості розрад.
Я повернусь знов,
тільки Ти відчуй
силу каяття.
Я повернусь знов,
тільки Ти поклич
іменем Життя.
Я повернусь, щоб
залишити слід.
Й повернусь назад.
16.08.2009
Автор зображення: Юрій Скандаков
Дуже приємно.
