Ти мене не помітиш
На шпаркому асфальті.
Буде сонце сквозити
Крізь смішне одіяло.
Ти не бачиш на листі
Золотистих оскомин
І не чуєш, як в небі
Пролетів едельвейс.
Він шукає у лісі,
Але пошук спиняє
Гуркіт світу, і пішки
Ми ходили в воді,
Але хтось вже не може
Роз’єднати на двоє
І лишається чути,
Як курличе тюльпан.
Ти не чуєш, бо я,
Хворобливий і смішний,
Вибігаю на небо,
А трамваю нема.
Ти мене поцілуєш
І прокинеться чайка,
Наш малюнок —
Це ребус,
Але він тільки наш.
