Куди втікає день від світлого причастя
І байдуже іде самотній апельсин,
Ховає знак біди лукавий гість на щастя.
І хай собі іде. Не треба...
Мій полин зів’ялий догоряє
І небо сипле фарби на золоте волосся,
А ти ідеш у світ самотня...
Блимнув трактор, по коліях бездолля
Ідеш на світ, мурашко, і бачиш краплю дня.
То дощ дощив дощисто, чекаючи на тебе,
Він купував букети бузку і ще жоржин.
І ти мене цілуєш, мов мак серпанок неба,
У світі тільки двоє: це ти і твій букет.
