Кожна людина прагне досягти вершин у житті. Хтось хоче стати відомим співаком чи актором, інший – незрівнянним спортсменом, яким би ще не один рік пишалась рідна країна.
Існує інша категорія людей. Це громадяни, яким добробут України - понад усе. На словах кожен може керувати та показувати свою «могутність». Інша справа – це вчинки, які відповідають твоїм словам. Ось такою основною рисою повинен бути наділений будь-який представник влади.
Крім того, керманичі повинні бути чесними, відповідальними та доброзичливими. Саме тому не кожен претендує на роль міського голови!
На мою думку, задовольнити потреби одних, не образивши інших, – просто неможливо. Тому, як і кожна робота з людьми чи політична діяльність, ця посада складна для кожного , хто наважиться стати на шлях публічного діяча. Та все одно моєю метою є стати представником влади в Україні. Враховуючи те, що я ще неповнолітній і не можу повноцінно працювати, - не можу повністю оцінити всю складність цієї професії.
Та сьогодні я дозволю собі трохи побути романтиком і хоч в рядках цього твору уявити себе мером міста Сокаль. Як і кожен кандидат на цю посаду, я підготував свою передвиборну програму.
Отже, почнемо з найпростішого і найпомітнішого: дороги! З ними в нас вічно проблеми. Оскільки зазвичай в центрі міста активно ведеться ремонт доріг, я би зосередив свою увагу на околицях. Саме там колеса автомобілів найбільше зазнають шкоди. Від цього страждають і велосипедисти, і прості пішоходи. Адже деколи маленька ямка може призвести до перелому кінцівок: перебуваючи у шаленому вирі сучасного життя , ми завжди кудись поспішаємо і не завжди дивимося собі під ноги!
По-друге, я би постарався зменшити кількість сміття на вулицях нашого зеленого міста; запровадив би регулярний та щоденний збір сміття в Сокалі. Крім того організував би спеціальне молодіжне об’єднання, що стежило б за чистотою та красою вулиць нашого міста. Це водночас посприяло б екологічно правильно виховати молодь, як і личить європейським країнам.
До речі, Європа. Саме на ній потрібно зосередити найбільшу увагу. Тому я би постарався організувати спеціальну програму під назвою «Ворота в Європу». Згідно з цією програмою, діти з Сокальського району мали би змогу їздити за кодон, де могли б проводити свої канікули у справжній закордонній сім’ї, самостійно вивчаючи культуру та звичаї наших близьких чи далеких сусідів, адже стільки підлітків мріють пожити в Англії, Франції, Іспанії, Італії, Польщі…
Але основною моєю метою було б виховати національний дух у нашої молоді. У моєму кабінеті була б пряма телефонна лінія , за допомогою якої я б прислухався до думки підлітків. Адже не даремно кажуть: «Інколи яйце мудріше за курку!» Саме так ми можемо молодь навчити, як правильно поводити себе в тій чи іншій ситуації, а підростаюче покоління дасть свою, незаангажовану оцінку нашої діяльності і зробить це по-дитячому щиро і безпосередньо ( тут вже вибачайте за те, що приписав собі кілька десятків років). Бо ж критерії поведінки змінюються з року в рік.
І як на такій шанованій посаді не обійтись без задоволення інтересів більшості краян? Адже саме від громади залежить, чи оберуть мене мером ще раз. Саме тому потрібно добре вміти спілкуватися з людьми всіх вікових категорій. Основним секретом є те, що при розмові потрібно себе відчувати на місці співрозмовника , вміти опуститися чи піднятися до його рівня ,виключаючи при цьому авторитарну позицію. А це значить – треба бути хорошим дипломатом.
Отже, ви вже ознайомились з моєю передвиборчою програмою та стратегією. Тому запрошую вас назад у реальність або сьогодення. Бо ж як можна стати міським головою не отримавши ґрунтовної вищої освіти? Бо чи ж потрібен нам такий голова, що не вміє порахувати: «log 2 2»? Думаю, що ні. І ще: хіба може людина, яка не любить Сокаля, бути міським головою. А з іншого боку: хіба можна не любити ці старенькі клени, що радують око кожного туриста; а ці могутні схили Бугу, що на собі витерпіли усі наруги наших катів; а ці широкі дороги, по яких гордо проїжджав сам Богдан Хмельницький; а ті історичні пам’ятки, що досі захоплюють дух своєю загадковістю та красою; і ці привітні люди, що за будь-яких умов з щирим серцем тобі допоможуть? Саме тому мер без любові до свого рідного міста – це наче птах без крил, що відчайдушно намагається злетіти вгору, та щось надприродне цього не дозволяє…
І на останок, дорогі мешканці Сокаль-граду , в мене є до вас пропозиція: підсумувавши все, що я написав , може візьмете мене на пробу на роль міського голови? Ось дивіться: дар оратора присутній; вчуся добре, тому планую здобути кваліфіковану вищу освіту, а головне ,моя мрійлива натура так щиро закохана у наше рідне місто на березі Бугу!
ID:
154207
Рубрика: Проза
дата надходження: 08.11.2009 16:23:38
© дата внесення змiн: 08.11.2009 16:23:38
автор: The Answer
Вкажіть причину вашої скарги
|
