Вогонь кохання зігріває душу,
І вже в обіймах притулились руки.
Побачити,кохана,тебе мушу...
І все частішають у серця мого стуки.
Сніжинки падають на змерзлі щоки,
П'янкі слова знов парою стають...
І ллються,ллються почуттів потоки,
Вони мені спокою не дають.
Кохана залишилась,я дивлюсь їй в очі,
Вона сміється,по щоці тече сльоза...
Ох,ці зимові місячнії ночі...
І в поцілунку знов зливаються вуста.
На вітрі розвівається волосся,
Знайомий запах душу зігріва.
І я несміло гладжу її коси
І шепчу:"Так,вона моя,моя..."