Стецько від Галі гарбуза дістав,
І розчарований додому повернувся.
Святкову свитку ,як прийшлося ,зняв,
Й по самі вуха в ковдру загорнувся.
Ось на печі Стецько сидить і п"яти гріє,
Сам, без дружини у годиноньку сумну...
Аж мариться йому: щось за вікном біліє...
"Ой,думи тяжкії,накликали біду!"
Аж гульк! Задріботіли в сінях кроки,
Завіси скрипнули,ввірвався кум у хату:
"Ну,гультіпако,ти іще нівроку!
Куди ж на Геловін ти дівку хтів засватать?!
Відомо,що як осінь вкрила листом
Всю землю грішну,жовтню під кінець,
Відьомським володіють дівки хистом,
Нехтують парубками,хай їм грець!"
Стецько:глип-глип,-і тільки все сидить,
Аж на столі вже сало,хліб,перцівка!...
Аж кум горілочку заходивсь вже цідить!
...І вмить Стецько із печі стяг кінцівки.
Сиділи друзі,добре одмічали
Ірландське свято ,дивнеє для нас!
І за стопариком кум Стеця просвіщали
Про всі традиціїї,бо був він в тому ас.
А вообще прикольно...
