Думки-покарання,
Мовчання-печаль.
Я так завжди говорила,
Дивлюсь у вікно:
Він ще не прийшов?
У спокої серце спочило.
Є думка одна, сакральна вона:
Я виберу день ведучий,
Любов — то жага,
Життя під вінцем?
Кінець завжди був неминучим.
Перелік тих слів, що ти говорив,
Я знаю, ти хочеш, любий.
Востаннє побачились, взяв і пішов,
Завжди ти зі мною грубий…
Є думка одна: знайду я момент.
Багато що можна сказати,
Баладу із снів, твір із брехні.
Про це я не буду писати.
А час вже пройшов, я знову мовчу,
Вдивляюсь я в місяць синій.
Горить та листівка, слова «я люблю»,
Забудеш ти, мій милий.
