Чомусь темінь наповнена творчістю.
Певно Музи - створіння нічні.
Якщо очі не встигли закритися повністю
То приходять сюжети. Зазвичай сумні.
Веселощі швидше дар сонця.
А от місяць + тиша - занурюють в тінь.
Якщо звісно гормонів по вінця
Не кипить серед збуджених судинних сплетінь...
Вночі самі складаються літери
У слова такі гострі й крихкі,
Що до ранку сам автор зранений скалками
Пише кров'ю свої пісні.
Картини, рукописи, вірші чи ноти
червоними фарбами виблискують доки
Не вийде яскраве сонячне сяйво
Й розкине свої дисперсії барви
І рани на шкірі мало- помалу
Затягне тоненька шкірка екстазу
Від створення дива
Хоча би для себе
Хоча б на хвилину
Момент сотворіння
Емоцій кипіння
Їх вираження
І тління
