Сховай його, Боже, під крону широкого клена,
Під сосни зелені, під гілки розлогих кущів.
Бо ворог не спить, наступає їх сила-силенна,
І небо в «пташках», наче жваві травневі хрущі.
Сховай під крило, відведи у безпечну місцину,
Щоб навіть об камінь його не спіткнулась нога.
Чатують там звірі страшніші від нелюдів… Сину,
Їм ніч, як за день. Ну… а день – до убивства снага.
Врятуй його, Боже, від стріл, наче пташку маленьку,
Поглянь, Охороно, на всі злодіяння чужі!
Хай зло не спіткає, сховай його в пазуху, в жменьку,
І дай захистити синам вогневі рубежі.