НАРОДЖЕНІ, РОЗП'ЯТІ У БРЕХНІ. (Сумний вечір. ) вірш- роздум
Смиренно, мов тіїї вівці. Люди..
Молитви читають.
А між ними - вовки ,хижі ,
Жертву обирають.
Коли Бог родився?
Знов в верхах "порішали" -
І забекали усі..
"Різдво" - загорлали.
- А чи правда, а чи ні?
Хто коли родився?
Чому правлять знову ті,
Що кров"ю омився?
Чиї діди : розкуркулювали,
Реформи робили,
Різдво інакше ...міняли,
Зерно - гноїли..
Тепер вони знову
Нами управляють...!
Війною , свій крок
Кривавий ,
Вміло прикривають.
Отак.Отак!
І Ісусика, бідаку,- самі не шанують.
Вівцям лише -
Трухле розп'яття
На Душі - дарують!
Колися Леніна..
ті ж..
"Підготували"
Й , Катрусю - хвойду,
ЩО Січ зруйнувала.
Тоді набожного Калнишевського,
Цяцянками .. купили
ТА й В ЯМІ потому ..-
МОЛИТВІ
ДОБРЯЧЕ НАВЧИЛИ.
МОЛІТИСЯ й ви.. гетьманові, ДІТИ!
РАДІЙТЕ - бач.. ДИВО!
НАРОДИТЬСЯ БОГ Провладний -
ПОДИВИТЬСЯ ХТИВО:
НА ТУЮ ДІВЧИНУ,
НА ТОЙОГО СИНА
НА ТУЮ БІЛЯВУ,
РІДНУЮ ХАТИНУ..
ТОЙ БОГ МАЄ СЕРЦЕ
ЧУЖИНСЬКЕ, ПОГАНЕ
КОЛИ ж ВІН РОДИВСЯ?
ТО ЧАС БУВ ТИРАНА!
РОЗП'ЯЛИ КОГОСЯ,
А ІНШОГО- ВБИЛИ
НА ВІРІ Ж - ДОБРЯЧЕ
ВЕСЬ СВІТ ОДУРИЛИ!
Я ВІРИЛА ТЕЖ!
Я КАЗКУ
У СЕРЦІ ТРИМАЛА!
АЛЕ , НИНІ БАЧУ..
ЯК В БРЕХНЯХ
ЗАВ'ЯЛА .
ОТА , МОЯ КАЗКА, ТЕ ДИВО
ВЕЛИКЕ. ..
ЗА БОГОМ СТОЯТЬ БО -
СВИНЯЧІЇ ПИКІ!
ЗДАЄТЬСЯ МЕНІ, ЩО
НАМ ВСІМ "ПОРОБИЛИ.."
В КРИНИЦІ БАТЬКІВСЬКІЙ
МИ
НОГИ ПОМИЛИ!
ПОПИЙТЕ ж ВОДИ,
ТОЇ,
МУТНОЇ , ЛЮДИ!
СВЯТОЮ ПРОЗВАЛИ..
ДЛЯ ВІВЦІВ, ІУДИ.
А Я пить не буду.
Бо темна водиця!
Копатиму Нову,
Батьківську Криницю!
АН. БУК-СТЕФКО
