Сьогодні було сонячно і тепло.
Нарешті дочекалися весни.
А в Маріуполі солдатам руки терпнуть
Із автоматом службу цю нести.
Сьогодні не було у нас тривоги.
Ми не змінили денних ритуалів.
Невже, ті молитви дійшли до Бога,
І люди в Харкові виходять із підвалів?
Можливо, це було поганим сном?
Насправді, я за мить от-от проснуся?...
І діти з-під завалів всі гуртом
Живі і посміхаються матусям?
І хлопці, і батьки, чоловіки,
Як і завжди є вдома, поруч з нами?
Як і раніше в небі літаки
Везуть людей простих, за океани?..
Можливо, хтось придумав цей сюжет
Для фільму чи трагічного роману?
Насправді не було нічних ракет
У Миколаєві і Сумах, не по плану?
Напевне, це такий невдалий жарт
Зміїний острів, Буча і Житомир?...
То лиш фантазія моя ввійшла в азарт,
І демонструє свій паскудний номер!
В реальність повертають почуття.
Боюся втрати рідних, втрати дому.
Ми цінували, вибачте, сміття!
А щастя виявляється не в тому...
Сьогодні було сонячно. Весна.
Сьогодні не було сирен тривоги.
Та це, на жаль, не сон... Іде війна.
Будь ласка, Боже, дай нам перемоги!
[youtube]https://youtu.be/uaA_r-J_JSw[/youtube]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943131
дата надходження 24.03.2022
дата закладки 11.06.2022
Десь далеко на березі моря
Серед хвиль, що втікають до краю,
Я з тобою неначе говорю,
Я немовби тебе споглядаю.
Коли хвилі торкаються пальців
І як вітер зриває волосся, -
Ми з тобою, неначе зухвальці,
Вірим в те, що давно не збулося.
Летимо, як птахи до прибою,
Обійнявшись крильми на прощання.
Я немовби говорю з тобою...
У воді розчинивши мовчання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876865
дата надходження 22.05.2020
дата закладки 15.06.2020
Пригласи меня в дом. Угости, нелюбимый, чаем.
Иногда только так лечат раны уставшие люди.
Удивляюсь, когда по себе мы так больно скучаем.
Каждый раз обещая, что делать так больше не будем.
Мы становимся глубже, и глубже на сердце раны.
Мы тускнеем от звезд, а они безразлично горят.
Исчезаем совсем, разливая свои океаны
Всем подряд, Господи.. Всем подряд.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700073
дата надходження 12.11.2016
дата закладки 13.11.2016
Це була помилка - тебе своїм назвати.
Хоч майже висохли мої осінні сльози,
Я вже довічно буду пам'ятати,
Як ти вплітав кохання в мої коси.
Це було боляче. Та я це пережила.
Як бачиш навіть посміхатись досі вмію.
Не назавжди тебе приворожила
Моя збентежена душа.. І я не смію...
Ще хоч колись тебе своїм назвати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694356
дата надходження 14.10.2016
дата закладки 01.11.2016
Усе по колу... Ранок, кава, втеча,
Холодні руки, втомлені серця,
Паскудний день, не менш паскудний вечір,
Байдужий дотик до мого лиця...
Усе по колу... Все іде до біса.
І так болить, що хочеться курити.
Вже майже місяць складена валіза,
А я ніяк не можу відступити.
Усе по колу... Завтра те, що вчора.
І я заплуталась. Я, навіть, заблукала.
Тобою безнадійно, мабуть, хвора...
Усе по колу... Ранок, ти і кава.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571898
дата надходження 04.04.2015
дата закладки 10.01.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.02.2014
Ти не боїшся обпектись до моїх сліз?
Бо ми, здається, надто близько до скандалу..
Я не вгамую ні себе, ні свою злість..
І два життя, і дві війни буде замало,
Щоб зрозуміти, чи існує ще любов,
Чи здатні здійснюватись сни, які нам снились.
На перехресті перетнемось, мабуть, знов,
Але боротися з тобою я втомилась.
Я не готова до дуелі в цей момент,
Робити боляче - ненавчена, не вмію.
А ти безжально прорікаєш: "Це the end"..
А я й сама прекрасно розумію..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477153
дата надходження 04.02.2014
дата закладки 05.02.2014
Перемітає всі шляхи холодним снігом.
[b]МИ[/b] захлинаємось від сліз, а [b]він[/b] - від сміху.
Невже, ні грама не болить, ні крихти болю,
Що Україна стала вмить, як поле бою?
За власні мрії і права [b]НАРОД[/b] страждає,
І на майдані голосить, стоїть, чекає...
А скільки ранених було, а скільки мертвих!
Заради щастя і дітей ідуть на жертви.
Заради кожного, хто впав - [b]НАРОД[/b] стіною,
Для [b]нього[/b] ж ціниться усе лише ціною.
Криваві гроші криють все: і зло, і вбивство...
[b]він[/b] би й сім"ю свою продав, якби купив хтось.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476013
дата надходження 30.01.2014
дата закладки 31.01.2014
Коханий, вже минає перший рік,
Як ми з тобою в церкві повінчались.
Ти - найдорожчий в світі чоловік...
Ми так раптово ніжно закохались!
Я не хотіла вірити в любов,
"Ми - просто друзі" - знали всі навколо,
Та струмом пробивало тіло, мов,
Така любов буває раз в ніколи.
Я дуже тобі вдячна за цей час,
За те, що було тим прекрасним літом,
За те, що з "Я" і "Ти" - створили "Нас",
За твої поцілунки, мрії, квіти...
Я обіцяла, що любитиму завжди...
Я обіцянку ту ніколи не забуду.
Все буде саме так, як хочеш ти.
І що б там не було - я поруч буду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474775
дата надходження 24.01.2014
дата закладки 26.01.2014
Чаша терпіння і чашечка чаю,
В мене нічого нового, любий.
Я переповнена, я розливаюсь,
Зірваний голос вмерзає у грудень.
В мене нічого нового, тільки
Я все частіше дивлюсь в порожнечу,
Із циферблата зникають стрілки,
Благословляють мене на втечу.
Знаєш, позаду не так і мало -
Кілька життів і розривів серця,
Я витягаю жалі і жала,
І досі дихаю, це інерція.
Зрештою, всіх нас поглине грудень,
Схоже тепер недоречний щебет,
В мене розтерзана пташка в грудях.
Що в тебе?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383715
дата надходження 09.12.2012
дата закладки 15.09.2013
На три відсотки знизилась любов.
А в гороскопі так і написали:
" Самотність розповсюджується знов.
Ви зрадили, бо цього вимагали".
Вже так дістали парасолі і плащі!
Безжальні каплі стукають в віконце.
На мої крила падають дощі,
На твої роги вперто світить сонце.
Я зовсім не готова жити так,
Синоптики невірно прогнозують...
Та байдуже... Я завтра на літак.
Тебе ж, на жаль, ніколи не врятують.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442810
дата надходження 12.08.2013
дата закладки 14.08.2013
Десь музика... І дотик твоїх губ..
Сміятися!.. Сміятися я хочу!
Без зайвого, без поглядів, без рук
Віддатися тобі... Тобі і ночі.
Я дихаю, я граюся, горю
В розірваних самих собою мріях.
Я збити хочу гіркості зорю,
Яка застигла спогадом на віях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425490
дата надходження 17.05.2013
дата закладки 19.06.2013
Так хочется немножко..
Во тьму ночную кошкой
И звездною дорожкой
Бежать опять к тебе!
Ты-дьявол мой в фуражке!
Ментовские замашки
И табуном мурашки
Щипят ноги мне...
Я так изголодалась!
Пусть хищник ты! Я сдалась!
А кошка разыгралась...
И жаждет рук ловца!
Бегу ночною дорожкой.
Без каблуков сапожки.
Ты слышишь мои ножки,
На встречу мчишь ко мне.
Спиною спрячешь небо...
Никто из нас так не был
от страсти в пух и пепел
сжигаемый дотла...
Возьми же мою руку!
Невыносимы муки
И боли от разлуки..
Я так хочу к тебе!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430464
дата надходження 09.06.2013
дата закладки 19.06.2013
Гудок, гудок, гудок, гудок. "Привіт.
Ти бачиш? Наше небо надто сіре.
Ти бачиш, як руйнується весь світ?
Замало і любові тут, і віри.
Вже осінь. Вже так близько до зими...
У душу закрадається відраза
До холоду, до спогадів, до "ми",
До болю, до розлуки, до образи.
Я вчора пропустила зорепад...
А ти, мабуть, загадував бажання.
Не вір. Мені в минулий листопад
Нічого не здійснилось, крім кохання.
Не розгубись на роздоріжжі своїх снів.
Не заблудись у мареві думок.
Немає почуттів - немає слів...
Бувай." Гудок, гудок, гудок, гудок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374804
дата надходження 01.11.2012
дата закладки 09.03.2013
Кто я?
Я та, которую дразнят пули.
Та, что лежит на углях, когда все уснули.
Та, что в уюте завоет, как от рутины,
Но за порогом попросится вновь к камину…
Ползущая рядом с лестницей по вертикали,
Нашедшая боль, себя отыскав едва ли,
Крошащая в рифмы ночь на мостах у Леты…
Я та, у которой края и верха нету…
И если меня любить, то свихнуться можно…
И трудно мой пыл вложить хоть в какие ножны…
Но знаешь, давай мне руку, бездумно, слепо, -
Я та, что тебе покажет дорогу в небо…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389785
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 05.01.2013
Я просыпаюсь с мыслью о тебе,
И с той же мыслью засыпаю ночью.
Ты не со мной.. И как мне быть теперь?
Я без тебя на части рвусь. На клочья.
Ты в этом мире самый нежный и родной.
Любовь не исчезает и не тает.
Я постоянно повторяю, что ты мой,
Но мне тебя безумно не хватает.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378274
дата надходження 16.11.2012
дата закладки 18.11.2012
всередині трохи горя любові диму
хоч диму мабуть найбільше бо як без нього
прийняти в собі цю згаслу напівлюдину
точніше недопалок у попільничці Бога
всередині трохи пауз і кілька крапок
глибока взаємодія таємна змова
бо кажуть що замовляє лиш той хто платить
і це основа
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377564
дата надходження 13.11.2012
дата закладки 15.11.2012
Я не зможу про це писати,
рими стогнуть від мертвих штампів,
для поета найвища плата -
пережити свої естампи.
Всі епітети вже тілесні
і фінал — просто справа часу.
Бог воістину з нами чесний,
не ховає свою відразу.
От чому ти не знайдеш спокій,
от за що мені зріжуть крила,
ми пізнали любов на дотик
і поезія тут безсила...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373273
дата надходження 25.10.2012
дата закладки 15.11.2012
… А на каком-то этапе жизни
Бывает так, что программа виснет,
Как будто кто-то вдруг врубит лампу
Среди бредущих вперед сомнамбул,
Разложит в ряд все мечты, как карты
Из непрожитых и ярких кадров…
Ты ощутишь вдруг на том этапе
Дыру, в которой «о-бя-зан» кляпом,
На дне души, где года, как листья,
Пока ты думаешь и боишься…
И там к концу, чем к началу, ближе,
А ты не знала еще Парижа,
И парашют твой не видел неба,
И все отмазки уже нелепы…
Приходит в голову мысль все чаще:
А если губы бывают слаще,
А если там, на другом причале,
Тебя бы радостнее встречали…
А если был поворот пропущен:
Лицо, мгновение – в самой гуще,
В конце июля, в начале мая…
А если там еще ждут, скучая…
И на стотысячном километре
Ты развернешься вдруг против ветра
И мерять станешь простым мерилом -
Мечтой, которую воплотила…
© Юлия Холод
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376765
дата надходження 10.11.2012
дата закладки 12.11.2012
Вдихаю дим чужої сигарети,
Ковтаю згустки не своїх проблем.
Пакую всі думки в сумні куплети.
І мрію про пиріг із мигдалем.
Я слухаю чужу невинну сповідь.
І, навіть, ще поради роздаю.
Та пролітає повз за словом слово:
Замріяна й задумана стою.
Мені б в своїх проблемах розібратись
І зрозуміти: що, куди, і як?
І хоч потрохи плавно намагатись
Душі мозоль лічить, що так набряк.
Тонка цигарка із вчорашньої газети
Рожевим вогником освічує балкон.
Абстрактні димом вимальовує портрети
І розум власниці занурює в полон.
Вона притупить в серці біль і смуток,
Та не усуне жодного з питань.
Фальшивою анестезією окута,
Не збавишся своїх зобов’язань.
А я відсповідаюсь на папері –
Він стерпить все і не судитиме мене
У зошиті сховаю, як в печері,
Все те, що в хворій думці промайне.
І знаєш, може я і старомодна,
Та цю отруту все ж не підпалю.
Якщо ж на шкоду буду я голодна,
То краще з мигдалем пиріг куплю.
А ти вдихаєш дим від сигарети,
Ковтаєш попіл з згустками проблем.
А я пакую всі думки в куплети.
І мрію про пиріг із мигдалем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375787
дата надходження 06.11.2012
дата закладки 07.11.2012
Самоту і безглуздя щоранку ковтаю, як каву.
Час повільно пливе... А я так за тобою сумую!
Мені важко без тебе - незатишно і нецікаво.
Я кохаю тебе. Довіряю тобі. Не ревную.
Тихо осінь іде, і руйнує мій настрій дощами.
Дуже хочу, щоб ти обійняв мене і посміхнувся.
Я втомилась чекати.., та вірна тобі до нестями!
Я сумую так сильно, і хочу, щоб ти повернувся.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371494
дата надходження 17.10.2012
дата закладки 18.10.2012
Мости мостила,
Шляхи стелила,
Любила пристрасно і щосили…
Шукала раю,
Земного раю,
Тепер не знаю, чи він буває.
Тепер не йметься,
І щось шкребеться,
Що то бажань лиш моїх люстерця.
І знов так тісно,
До болю тісно,
І ще секунда – і простір трісне…
Кого питати?..
І чи питати?..
Чи то є щастя, чи просто грати…
Багряні роси,
Холодні роси…
Ніщо не вічно – це просто осінь…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370619
дата надходження 13.10.2012
дата закладки 13.10.2012
Чупакабра Україною блукає.
Їсть курей, кролів, свиней, корів.
В селах і людей уже немає.
Чи втекли кудись, чи хтось поїв?..
Віктор Ох Демографічне
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369850
Провидіння чупакабру може
Підіслало у село навмисно,
Бо зникать населенню негоже,
Демографія у нас зависла.
Наче вірус вражий у системі,
Що вона заглючила зненацька …
Чупакабра – ланка лиш у схемі,
Аби люду стало знов БАГАЦЬКО!!!
Щоб не швендяли селом ночами,
А займалися у хаті сексом…
Чупакабра для усіх нас з вами,
Має стати секснастартрефлексом!!!
10.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369916
дата надходження 10.10.2012
дата закладки 10.10.2012
Вона так любила його, до молекул..
Та марила поглядом рідних очей,
А він був тут поряд та наче далеко
Не бачив, здавалось, банальних речей.
Вона так хотіла його усім тілом
І з кожним подихом ловила моменти
Ховала під простирАдлом білим...
Збиті в історію фрагмЕнти.
Вона так вірила в кохання
В нього поринула, як в сОн,
А він йшов далі невблаганний
Вона для нього - "не фасон"!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369869
дата надходження 10.10.2012
дата закладки 10.10.2012
Ти мене не любиш? Я погана?
"Я робила боляче і злилась."
"Я всипала сіллю твої рани."
"Я від почуттів твоїх втомилась."
Вибач, але все змінила осінь.
Це вона порвала наше небо.
Я грозу затримати не в змозі,
От вона і вилилась на тебе.
Ти мене не любиш? Дуже шкода...
Я б тобі сніданки готувала.
Знаєш, а кохання вийшло з моди.
Я, мабуть, немодна... Покохала ж.
"Наше небо вкторе не зростеться..."-
Як монети всі слова розгубиш.
Я перехворію, все минеться...
Я хороша. Ти мене не любиш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368925
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 08.10.2012
Ти мене любиш. Я - твоє життя.
Я дуже самовіддана дружина.
Між нами найтепліші почуття.
Ти впевнений, що я - твоя єдина.
Все буде добре... Я тобі клянуся.
Як і раніше - буду цінувати.
Та вже три роки я крізь сон боюся
Тебе інакшим іменем назвати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369186
дата надходження 07.10.2012
дата закладки 08.10.2012
Відпусти, іди собі, забудь, -
Я тепер гартована зі сталі,
В мене протікає в жилах ртуть,
А думки – самотні вертикалі.
В мене радість – погляд з-під брови,
Йти вперед і більш не оглядатись.
Ти мене ніколи не любив?..
А мені тепер це навіть в радість!..
А тепер для мене все це гра;
І про друзів варто помовчати.
Думаєш, ти сенс життя забрав?
Чи про сенс тепер казати варто?
Я – залізна. В мене в грудях скло.
Зашкарубле серце біль не чує.
Краще, мабуть, статись не могло.
Я такого просто не вартую.
Не вагаюсь. Впевнена. Мабуть,
Ти мене такою ще не бачив.
Відпусти, іди собі, забудь,
Бо такі, як я тепер, не плачуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366927
дата надходження 26.09.2012
дата закладки 30.09.2012
Із клітки випурхну несміло,
Та запах волі лиш вдихну.
Від трепету проймає тіло,
Крильми я тишу сколихну.
Політ збагачує творінням
І стрімголов несе у вир...
Тримають спогади корінням,
Воля – то мій орієнтир!
Не стримуй, сила ні до чого,
Зроби ти виняток мені!
Прошу у тебе лиш одного –
Вернутися лиш уві сні!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360770
дата надходження 29.08.2012
дата закладки 28.09.2012
Є намріяне й правда. І більше нічого немає.
Не дивуюсь годинам чекання, бо згідно сузір’ю
Ти з’являєшся вчасно. І я остаточно приймаю
Найземніший з плодів, хоч чекала троянд в узголів’ї.
Є стрільці, є мішені. І я не дивуюсь останнім.
Коронуй мене, рідний, і цілься в п’янку серцевину.
Співчуваючий натовп зійшовся на свято кохання,
Натягни тятиву, я ж бо рівну триматиму спину.
...лиш як навзнак лежала, а яблуко в трави котилося,
Мов невтомна спокуса, засліплююче і жагуче,
Здивувалася вперше – трояндам, що впились в потилицю,
І чому не лунають овації, адже ти влучив…
́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366411
дата надходження 24.09.2012
дата закладки 26.09.2012
Справді, ну що я таке вигадую,
Хто мені лікар і хто тобі критик,
Будь я хоч звабою, владою, Ладою -
Ти не повинен мене любити.
Речі чимдалі стають простішими,
Простір люб'язно стає закритим,
Будь я хоч світлом, відлунням, тишею -
Ти не повинен мене любити.
Мрії підошвами стали стертими,
Мало дороги, багато провини,
Будь я хоч трохи живою, мертвою -
Ти не повинен
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360601
дата надходження 29.08.2012
дата закладки 31.08.2012
Ніколи не ковтай мою любов.
Вона від болю майже не рятує,
Вона брутально лається, ревнує...
Ніколи не ковтай мою любов.
Ніколи не цілуй мої уста.
Вони хоч і солодкі, та зрадливі,
Вони приносять горе.. Нещасливі.
Ніколи не цілуй мої уста.
Ніколи не пиши мені віршів.
Я буду їх палити - милуватись,
Я буду над тобою насміхатись...
Ніколи не пиши мені віршів.
Ніколи не втручайся у мій світ.
Він створений для мене і для неба,
Він створений навмисно не для тебе...
Ніколи не втручайся у мій світ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358145
дата надходження 17.08.2012
дата закладки 19.08.2012
Ти проти мене. Я ж тобі чужа.
Я майже не існую. Майже зникла.
Між нами спроектована межа.
Між іншим - я до неї майже звикла.
Ти проти мене. Ось тобі й війна!
І я не зможу здатися без бою.
Ти проти мене. Я така одна..
Що не злякалась бути не з тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356064
дата надходження 08.08.2012
дата закладки 09.08.2012
А мало що змінилося… Проте
Я вперто прагну все якось змінити.
Чому мені весна не розцвіте,
Чому мені таке холодне літо?..
Я ж так шукаю пристані, тепла,
Яке ніхто не зможе відібрати.
О, як до нього близько я була,
О, як далеко я зуміла стати!..
І смішно аж до болю… Я ж собі
Давно колись про зміни обіцяла…
Мені ж не треба слави і скарбів,
Мені ж для щастя треба зовсім мало…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355041
дата надходження 03.08.2012
дата закладки 04.08.2012
Буває, світ яскравий – і пустий…
Слова – не знаєш, ліки чи отрута…
Буває, руку простягни – і твій!..
Та не простягнеш…
Бо рука закута…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281412
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 04.08.2012
А стрелял – не думал, сколько крови выльет,
Сколько струн порвется от протяжных нот…
Только бы навылет, только бы навылет!..
Выйдет под лопаткой – значит заживет…
Если же застрянет - загниет, отравит,
Подогнет колени, раскалит виски…
Не промоют ливни, не залечат травы,
Никогда не станут облака близки…
Капсулу литую заряжая пылью,
Приставлял, не целясь, к правому плечу…
Только бы навылет, только бы навылет...
Вечно с этой болью –
Не хочу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353861
дата надходження 29.07.2012
дата закладки 29.07.2012
Сьогодні я святкую День Розлуки.
Від випитого - хочеться у космос.
Назавжди відпускаю твої руки -
Від зайвого відмовитись так просто.
Не бійся. Я війни не починала,
Хоча і розбомбила все навколо.
Я чиста. Я ніколи не кохала.
А все, що сталось - сталось випадково.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353135
дата надходження 26.07.2012
дата закладки 28.07.2012
Бо справжні приходять мовчки, немов додому,
Скидаючи зайвий одяг, колишніх, страх,
Лягаючи поряд з нами не через втому,
Зникаючи десь опівдні в своїх світах.
Мій справжній прийшов запізно. Або зарано.
Без сумніву, став останнім з моїх причасть.
Прийшов завдавати болю, ятрити рани.
Любити до скону, або убивати час.
Бо справжні — не завше кращі. Або ж ніколи.
Або ж ти не був тим справжнім. Але коли
Прийдеш як раніше, болем, жагучим болем,
Роби лише те, що мусиш. Лише боли.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351111
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 18.07.2012
Дивись мені в очі. В очі дивись.
Це любов? Це, по твоєму, щастя?
Ніколи не буде так, як колись,
А жити минулим - не вдасться.
Тримай мою руку. А в тім... Відпусти.
В цих дотиках сенсу немає.
До тла догоряють уявні мости...
Нікого ніхто не кохає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343983
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 28.06.2012
Твоя женщина знает, что значит - «ждать»,
Любит дождь, и не любит розы.
Ненавидит обман, а ещё, когда
О любви задают вопросы.
Колобродят скелеты в её шкафу,
А на сердце саднят ожоги.
Проживает она за строфой строфу,
Все катрены свои, все слоги.
Проникает незваной она в твой сон,
Озираясь вокруг несмело…
… А потом её сладкий финальный стон
До утра будоражит тело…
И ещё ощущая её в себе,
Между явью и сном, на грани,
Совершаешь нелепый, смешной побег
Под родное крыло морали.
У неё много дел, у неё есть Он –
Идеальный, но нелюбимый.
Хоть супружеский долг для неё - закон;
Обнимает, но смотрит мимо,
Не желая, но зная: она – слабей…
Уступая ему к рассвету,
Ненасытно и яростно мстит тебе,
Ненавидя себя за это…
А когда её выдержке выйдет срок,
Украдёт у него «беретту»
И приставит к виску, и нажмёт курок…
… ненавидя тебя за это…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326953
дата надходження 01.04.2012
дата закладки 27.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.06.2012
… А столица вновь вдыхает серость,
Затирая грани, словно ластик…
Мне безумно, дико захотелось
Снова ощутить простое счастье…
Чтоб шагать пружинящей походкой
Через толпы силуэтов плоских…
Дома, над шипящей сковородкой,
Улыбаться вновь по-идиотски…
Танцевать без музыки в гостиной,
Обнимаясь, верить, слушать, слышать,
Каблуки любимые закинув,
Чтобы не казаться рядом выше…
Чтобы в серой, пасмурной столице
Все слилось в три слова на аллее…
Чтоб теряя, за него молиться,
Ни о чем
Ни капли
Не жалея…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346485
дата надходження 26.06.2012
дата закладки 26.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.06.2012
Торкнулось сонце напівсонних трав,
цілує, пестить, променем лоскоче.
чи ти кого так трепетно кохав,
як сонце раннє трав шовкові очі?
Чи ти приносив стільки насолод,
як пелюсткам холодні роси в спеку
і чи сягав таких стрімких висот,
як гордовитий молодий лелека?
Чи ти кому так ніжно говорив
слова любові, вірності і ласки,
як вітер теплий після літніх злив
шепоче травам вечорову казку?
Біжу босоніж росами дібров.
дивлюсь у волошкові очі неба,
п’ю жадібно усю живу любов
і мимоволі думаю про тебе…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346430
дата надходження 26.06.2012
дата закладки 26.06.2012
Просто постукай у двері,
Просто наважся й зайди,
Ніби то так, на вечерю
І залишись назавжди.
Хай ти не ніжний романтик
І не стрімкий ловелас,
Хай не даруєш галактик,
Хай який є, без прикрас.
Тільки тепло і спокійно
В плетиві ніжних обійм,
В домі затишно й надійно,
Поки ти поруч у нім.
Просто ти вірити маєш :
Нас наше щастя знайде.
Я ж бо не принца чекаю,
Знай, я чекаю тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345928
дата надходження 24.06.2012
дата закладки 24.06.2012
Р.М.
мій персональний сорт героїну (тільки максимум, чистий)
я тебе хочу з"їсти (так хоче морозиво часом дитина)
ходити у твоїх сорочках і варити тобі чар-зілля у кавнику
(ти мене пів життя чекав, сам не знав, що чекав таку)
згвалтувати тебе посеред площі Ринок
знаєш, я чхала всіх твоїх Оль, Іринок, чи хто там у тебе був
я для тебе (усе, що хочеш) 27 годин на добу
77 секунд на мить... так буває, коли від пальців твоїх в голові починає блискати і гримить...
так перед грозою гримить...)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345333
дата надходження 21.06.2012
дата закладки 23.06.2012
Так было с ним.
Возможно, будет с каждым.
Возможно, это жизненный закон.
И все, что важно, так безмерно важно
Вдруг вырождается в какой-то пустозвон…
Сейчас с тобой.
И хочется, чтоб током!..
И страшно вновь, что выгорев до дна,
Останется пустой белесый кокон…
Безрукая, безликая вина…
Сейчас с тобой.
Но травит, как наркотик,
Дурное знание, что родом не из книг:
Она проходит… Нет, она уходит…
Держи ее…
Храни ее…
Храни…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343147
дата надходження 10.06.2012
дата закладки 10.06.2012
Я буду проникати в твої сни
І маритись самотніми ночами.
"Ми" існували майже від весни,
Ми не кохали майже до нестями.
Таку любов - любов"ю не назвеш.
Хоча слова розпалювали війни...
Я без вагань, я повністю, без меж,
Не від кохання, ... падала в обійми.
Я бачила, як гаснули вогні,
В очах твоїх від надлишку ілюзій,
І всоте ти зізнаєшся мені,
Що ти мене не любиш... Що ми друзі.
Пробач, якщо слова тебе пекли,
Якщо ти вірив ніжності - я грала.
Ті сльози від байдужості текли,
Бо ти мені брехав... І я брехала.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341275
дата надходження 01.06.2012
дата закладки 10.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.06.2012
Ще вчора відчувала щастя мить,
А зараз відбиває пульс у скронях
І сльози по обличчю і долонях
Мов дощ рида - не можу припинить
Хотілося б сказати серцю "Цить".
Як спрагла, наковтаюся повітря,
Не по підлозі ходжу, а по вітру...
Та що не скажеш - все одно болить.
А в тебе навіть голос не тремтить...
Жорстокий світ, але і ти не кращий,
Коли кохаєш відпускати важче,
Шкода, тебе не в праві зупинить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341981
дата надходження 05.06.2012
дата закладки 06.06.2012
Присвячується Я.З.
Сховалось сонце за понурі хмари,
Лишилось серце без краплини сну,
То грім безжально і щосили вдарив
В твою таку засніжену весну.
Комусь болить. Хтось хлипає і тужить,
Забрало небо зрілість золоту.
Хтось крикне: "Тату!" Хтось ледь чутно: "Друже...".
Хтось мовчки зронить з ока пилину́.
І прийде ранок спогадом ледачим,
Росою вмиє стоптаний полин.
Бог знов до себе забирає кращих,
Даючи час на роздуми живим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342038
дата надходження 05.06.2012
дата закладки 05.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.06.2012
научусь уходить красиво... приходить, когда приглашают...
и рассудка тебя лишая, не печатать стихи курсивом.
может, даже выучу сербский, танцевать начну, похудею
и навязчивые идеи никогда не затронут сердце...
вроди все смешно и напрасно. не с тобой. жива, ну и ладно...
лишь слова... и небо. и ладан... ведьмам тоже
хочеться
счасться...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340416
дата надходження 28.05.2012
дата закладки 28.05.2012
Не хочу чути «Час загоїть рани».
До біса! Не лікує - злодій час.
З обличчям сірим, начебто пергамним,
Приходить спогад уночі до нас.
І в кожного своя над ліжком стеля
Давно вже стала схожа на мольберт.
Колишні втрати (нині – акварелі)
Смакує тиша знову на десерт.
Хай, з-під гардин, все ті ж приходять будні
Вже хто як вміє, так їх і прикрасить.
Та в кожнім серці є щось незабутнє,
Нам непідвладне, а тим більше, часу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326384
дата надходження 30.03.2012
дата закладки 25.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.05.2012
Я ще вчора в животику в мами,
в теплоті, був таким щасливим,
та сьогодні щось сталось з вами
ненароджену радість вбили.
А у мене вже ручки й ніжки,
і серденько – таке маленьке,
зачекали ще б зовсім трішки
й чули б стукіт цього серденька.
Я ще вчора в животику в мами,
вже сьогодні – сміття шматочок.
Ви зламали життя руками,
а я ваш маленький синочок.
Ви на мене зовсім не чекали,
це був просто дарунок від Бога,
адже ви так багато втрачали,
я ж дарований був в допомогу.
Я ще вчора в животику в мами,
а сьогодні я - АНГЕЛ – літаю.
Та були б ми разом щасливі,
я не думаю , точно знаю.
Я б так радісно вам посміхався,
не тривожив би сну ночами
Та сьогодні я сам зостався
і не буде вже тата й мами…
Я ще вчора в животику в мами,
був під захистом кожну хвилину,
вже сьогодні я вас захищаю
і на себе беру цю провину.
Не хвилюйтесь , я все розумію,
та й болить мені зовсім трішки.
Я ЛІТАЮ - ХОДИТИ НЕ ВМІЮ…
Хоч були в мене ручки й ніжки…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326516
дата надходження 31.03.2012
дата закладки 24.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.05.2012
В его руках - её послание,
В нём - запах возбуждающих духов.
Нахлынули воспоминания и желания.
Он знал - там несколько лишь слов.
Закрыв глаза, увидел миг их встречи
И взгляда страстного горячий зной,
И непослушный локон, что упал на плечи,
Игривость мягких губ и пылкий поцелуй.
И ночь любви. Её упругость тела,
И у него - завязаны глаза.
Её движения и ласки - всё умело,
Лишь ощущения. Видеть ничего нельзя.
Её дыханье, дивность нежной кожи,
Округлость бёдер и упругость молодой груди.
Он больше сдерживать себя не может.
Ждёт наслаждение их впереди.
В его руках - манящий так конверт.
И разум борется из диким тем желаньем.
Его открыл - нарушил свой запрет,
Не удержался перед искушением.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337522
дата надходження 15.05.2012
дата закладки 15.05.2012
З п’яти років Сашко почав зависати в онлайнах соціальних мереж, іграх. Навіть тоді коли він пішов в школу уроки за нього робив Інтернет. Батьки були заклопотані роботою. Скрутний час, криза і таке інше. Сам вдома маленький хлопчик не міг зайняти себе нічим іншим як комп’ютером. Іноді він забував поїсти і цілий день сидів голодний граючи в захоплюючу гру, яка затягла його з самого ранку в шокуючі мандри. Поринаючи у віртуальний світ, реальність здавалася йому віртуальністю. А віртуальність реальністю.
Так як завжди поринаючи у вир Інтернету хлопець натрапив на сторінку де було написано: «Велика Вітчизняна Війна розпочалась в 1941 році».
Хлопця це шокувало, в свої 15 років про війну він не знав нічого. Тоді хлопець пронизав поглядом сторінку далі:
«Це були справжні фабрики смерті. Там було знищено мільйони людей з різних країн». Ці рядки особливо кинулися в очі хлопцеві. І він злякано закрив веб-сторінку автоматично натиснувши на свою улюблену закладку онлайн-ігри. Підсвідомо в його голові лишилося слово війна, тому хлопець обрав розділ стрілялки. Сам не знаючи як він щось натиснув і… непомітно опинився серед якогось поля. Через п’ять хвилин в ногу йому встрелила пуля. Хлопець нерозумів, що коїться. До нього прибіг солдат і скинувши на плечі потіг його в окопи.
- Ти що тут робиш геть здурів? Як себе не жалієш то й інших ворогу хочеш здати? – кричав перелякано солдат.
- Яким ворогам, - шепотів ледь притомний Сашко?
- Ти що з тундри виліз? Ну все годі на нас німецькі танки йдуть нема мені часу з тобою панькатись.
Солдат відірвав від своїх штанів клапоть тканини і перетіг поранину ногу Сашка. Потім поповз по рову ліворуч.
Йшли роки на очах у цього хлопця загинуло багато солдат, та він якимось дивом залишився живим. Не розуміючи як сюди потрапив він марив тим щоб повернутися додому.
Війна закінчилась. Переповнений жахом хлопець ніяк не міг нічого збагнути. Аж раптом він оговтавшись помітив, що голова його лежить на столі. Піднявши голову з клавіатури і злякано глянувши на монітор він зрозумів, що спутав віртуальність з реальністю.
Тепер Сашко все рідше й рідше видніє в онлайнах, читає книжки, вивчає історію відкриваючи для себе все новий та новий світ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337383
дата надходження 14.05.2012
дата закладки 14.05.2012
Моє минуле вистигло дощем,
Рясніло густо, довго. Відболіло.
На серце вилось-куталось плющем
І цвітом опадало білим-білим...
А потім тихий виткався туман,
Мов сіре полотно. Безмірно сіре.
Бо час - ще той невидимий капкан,
Повільно йшов, на зло. І я безсило
спокійно йшла, безмрійно, долілиць...
І хто ще знав, як хитро вміє доля
В собі ховати стільки таємниць,
Вкладати суть в усе-усе навколо.
Моє минуле - осінь золота:
Запахнуть смутком ніжні хризантеми,
Бо вже за краєм лагідна весна,
Чужа і рідна тягнеться до мене...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337118
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 14.05.2012
Між нами тепер шляхи:
Асфальтом, бетоном, смолою.
Час до благань глухий
Кожного обеззброює.
Знову пече зелень очей,
Як цигарковий дим.
Замість прощань прошу прощень,
Замість вина - води.
Гріхопадіння в обійми твої,
Як з головоюю в прірву...
Я розставляю крапки над "ї"
Вперто, незґрабно, щиро.
Ти вириваєш в долі своє,
Маєш на пальцях струм,
Тому відразу тепло стає
Скрипці бракує струн.
Вальс просочився крізь кольори
Бачиш: блимає ніч.
Для неймовірних зможеш творить
Хоч на одній струні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337140
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 14.05.2012
Спорожнілі трамвайні колії,
П'ята ранку в синьому Львові.
В тих очах забагато болю,
Щоб на денці знайти любові.
В тих очах небо надто високо,
Щоби пляму на них спокусою.
Просто йди. Не лишай записки,
Не руйнуй світи землетрусами,
Не пиши на зап'ясті літери,
Будь навіки і йди безболісно.
Лікуватимем наше літо
Анестетиком на прополісі,
Будуть падати зорі в решето,
Буде солодко до нудоти...
...Знаєш, справжнє кохання доти,
Доки очі не брешуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337146
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 14.05.2012
Щоб не ввійти у річку вдруге, достатньо втопитися в ній за першим разом...
Ти зважуєш за і проти,
вердикт зависає в повітрі,
я входжу в знайомі води,
благаючи в Бога титрів,
а краще - "далі не буде...",
зумій загасити свічку,
звільнись від цієї згуби...
а зрештою... в нашу річку
не гріх увійти укотре -
хай дно благодать чи трунок...
ти зважуєш за і проти,
я сплачую свій рахунок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313504
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 10.05.2012
Играешь на теле музыку страсти.
Руками находишь нужные ноты.
Грудь, губы и бедра - все в твоей власти.
И разум отключен. Иду на зов плоти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336373
дата надходження 10.05.2012
дата закладки 10.05.2012
Я дам тобі слово не здатися,
А ти мені — не заважати.
Так легко позбутися святості,
Уже не чекаючи свята.
Хай мужність не стане помилкою,
Я виборю в тебе спасіння -
Ковтаючи шпильку за шпилькою,
Вбиваючи тихе тремтіння
Окрилених неміччю й владою,
П'янкіших за сотню келихів...
дай слово, що він не питатиме,
чи оживуть метелики...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335384
дата надходження 06.05.2012
дата закладки 06.05.2012
Любовній наркоті прийшов п***ець
Остатки не забути.. не віддати.
В сезон цвітіння мною вибраний самець
Один із всіх, а тут їх міріади..
Я його душу в тиші спокушу..
Сьогодні феромони в передозі.
Підлога й стеля, а між ними я вішу
В одноманітній, непристойній позі.
Не ділячи себе знов на шматки
Фільтрую монологи і звикаюсь..
Не розлюбити тільки тих чоловіків,
Імен яких я так і не дізнаюсь!
Пробачте за нецензурність!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334457
дата надходження 02.05.2012
дата закладки 02.05.2012
Мне сказала однажды муза:
«Писанина твоя желейная,
Слишком нежно и слишком узко,
Все про личное да семейное…
Не хватает тебе напора
Не хватает борьбы, агрессии…
Ты сидишь за своим забором,
Гимны пишешь своей депрессии…»
Не хватает… Не бьюсь о стены…
Много алого, мало черного…
Но написанное – из вены.
Неискусственно. Непритворное.
О прошедшем со мною мили,
Подпиравшем меня, как сваями,
И о том, о другом, что милый
И чужой. Но такой желаемый…
О согревших и о распявших.
Ими бредящих. Мною бредящих.
Слабых, сильных, ненастоящих,
О всевидящих. И всеведущих.
Ледники разрушая с треском,
Заполняя любовью трещины,
Да, пишу я всегда о женском
Оттого, что до слез я –
ЖЕНЩИНА!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330112
дата надходження 13.04.2012
дата закладки 16.04.2012
Засумувала холодом весна
Заплакала дощами знову й знову…
Немає дна, немає смутку дна
І навіть сни не сняться кольорово.
Зсіріле небо в тіні сліз тремтить,
Хмаринками закуталися зорі,
А дощ кудись біжить, біжить, біжить,
А дощ кричить… шепоче… щось говорить…
Старі будинки дивляться у слід
Струмочкам, що спішать якось невміло.
Вони ж стоять. Незмінно. Стільки літ.
А їм би так побігати хотілось!
Весна. Сумує. Плаче. Та невже?!
Її ж так всі вимолювали ревно…
Ти в сум не вір – дощ стишився уже,
Весна від щастя плакала напевно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329222
дата надходження 10.04.2012
дата закладки 11.04.2012
***
И сколько дыма. Пережженных до углей
И слов , и чувств, и многозначных взглядов…
И сколько яркого.
И сколько серых дней.
«Хочу» , которые «хочу»…
И те, что «надо»…
И сколько съедено...
Одних и тех же блюд,
Когда-то сладких, что не оторваться…
И ты мне шепчешь
«Я еще люблю»…
А я молчу.
Мне трудно притворяться…
5.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328038
дата надходження 05.04.2012
дата закладки 06.04.2012
Він не вірив в любов, а Вона все просила у Бога,
Хай би Він зрозумів, як їй боляче бути одній.
Надто впевнена була, що створена саме для Нього,
Надто сильно і світло горіло кохання у Ній.
Вона падала в сніг і ковтала у відчаї сльози,
А Він душу свою лікував видихаючи дим.
І Їй снилися сни, де Вона вже нічого не просить,
Де Вона усміхалась закохана поруч із Ним.
Він нічого не знав і ховався від себе самого,
Божевільно сміявся і пив нецукрований чай,
Він не вірив в любов... А Вона все ще вірила в Нього.
Вона знала, що десь таки є Нею мріяний рай.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318273
дата надходження 01.03.2012
дата закладки 28.03.2012
Затягує світанок вчора відкриту рану..
Відсутність дивних рамок породжує уламки..
Нещирі телеграми, блудлива лихоманка..
І кава наостанок в тихий спокійний ранок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316747
дата надходження 25.02.2012
дата закладки 26.02.2012
ТИ не бійся - я піду не чутно
Ти не втомишся, навіть, ні краплі,
Як мобільний в режимі "без звуку"
Не влаштовуючи спектаклі.
Взявши тільки мобільний і туфлі
Вийду тихо з кімнати й розтану
ТИ не бійся - в мені усе стихне
І я зникну з твого теле-екрану
Паралельно всі люди існують
Перехресних стежок їм не треба
Ти не бійся - за собою пильную
Двічі я не ввійду в твоє небо..
По тілах я не буду скитатись
Від гуркоту реплік фінальних..
Ти не бійся - мені не п'ятнадцять
І якщо я піду, то тотально!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315416
дата надходження 20.02.2012
дата закладки 20.02.2012
Подивись, я зламалася навпіл,
І не плачу.. Лукаво всміхаюсь.
За болюче минуле і, навіть,
За гріхи ні секунди не каюсь.
І не жаль, що тепер до вподоби
Завдавати усім тільки болю.
Я давно не люблю, та як робот,
Механічно цілуюсь з тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312889
дата надходження 10.02.2012
дата закладки 11.02.2012
Спантеличено схлипує небо..
Я дратуюсь. Беру парасолю.
Пригорнутись би зараз до тебе...
Але ти... Ти зламав мою долю.
На смітник твої ангельські крила!
На смітник усі квіти зів"ялі!
Я нарешті тебе розлюбила.
Перешкоди нема. Живу далі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312351
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 09.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.02.2012
А ти колись писав мені листи.
Це зараз сніг - для тебе, перешкода.
Давай, пали! Нехай горять мости!
Мені тих почуттів давно не шкода!
Хіба ж ти знав, що "дівчинка" любила,
І божеволіла від ролі в твоїй грі?
Ти по шматках зривав наївні крила
І так безстрашно, вкотре, коїв гріх.
Та я не плакала... Я віддано служила.
Не шепотіла тихо "Відпусти"...
І ти не знав, що я тебе любила..,
Але чомусь писав мені листи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310232
дата надходження 30.01.2012
дата закладки 30.01.2012
Не залишай мене як гаснуть зорі
в мереживі, що сутінки снують.
Оті зірки в моєму небі-морі,
без тебе сірим попелом стають.
Не залишай мене як вітер в шибку
мете сніги, а разом з вітром тим
душа ридає, мов самотня скрипка,
думки німіють від холодних зим.
Не залишай мене як сніжний ранок
уста-крижини тулить до грудей.
Я так зігріти хочу той світанок,
та леденію без твоїх очей.
Не залишай мене як по краплині
доплаче воском втомлена свіча,
бо так важливо саме в ці хвилини
схилитись до коханого плеча…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310006
дата надходження 29.01.2012
дата закладки 29.01.2012
***
Светлый, нежный… Разве есть спасение?
Вырвалась душа – не запереть.
Он не сам… И ты… Как наваждение…
Каждый вариант – похож на бред…
По привычке, чуть дрожащим голосом
Губы шепчут: «Помоги, Господь!
Дай узнать, как пахнут его волосы!
Дай мне душу утолить и плоть!..»
Только режет вдруг висок видение…
Не имеешь права ты просить!
Что ты просишь? Грех, порок, падение!
Даже мысль – и ту нельзя простить!..
И сжимаешь губы в исступлении…
Явь – горчайшая из всех отрав…
Господи, избавь от искушения…
Пусть мне будет больно,
Но избавь…
26.01.12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309306
дата надходження 26.01.2012
дата закладки 26.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.01.2012
Нехай я помиляюся! Але закохані забувають один про одного.
Забувають коли потрапляють в пекло(буденність).Коли я вільна від пекла, все ж таки продовжую міняти таку смачну ілюзію про тебе на банальні потреби свого тіла. Я міняю тебе на шматочок лимона, міняю на посмішку свого відображення в дзеркалі, на ковток свіжої пилюки з порепаного вікна гуртожитку.
Я міняю тебе …постійно! Та хвилинку з тобою, нехай одну й ту ж саму, я б проживала все життя, як дежавю.
Як ти зміг замінити мені весь світ??? Можливо ти просто відкрив цей світ в мені? Чому він в мені ховався?
Ти, напевно, не пам’ятаєш мою смс о першій годині ночі?
«Я не боюся тебе!
Щоб не розбурхувалося в твоєму морі,
Триматиму твою долоню..і стрибатиму через калюжі…».
Ти ж не зрозумів)))
Все змінив..Ти!!! Вбив мене і переродив знову! Майстер! Я - твій витвір…
Не жалієш? Байдуже!
Тебе так багато стало в менім…Навіть страшно інколи буває! А що далі?
А знаєш , в мене є сили сказати , що моє щастя не залежить від тебе! Ти не потрібний мені , щоб бути щасливою!
Хух! В мене вийшло) Ну , хвали свою дівчинку!
Але ти потрібний мені , щоб навчитися кохати….Так як це вмієш ти! Боже, в мені так багато Ігоря .. вільного ..бо живого..)
Прошу, дай мені більше! Будь ласочка! Я хочу твоє кохання тобі ж ..Моя голівонька добре засвоює усі твої уроки…Я хочу тебе написати!
Я не вчеплюся мертвою хваткою ..я майже вільна…, бо я - є тим, про що думаю…
Ну , як ти змусив моє серце тьохнути?) Не хлопчик, а Бог…
Вір в мене , коханий! Вір тому, що ти єдиний , хто робить мене сильною!
Я хочу тебе написати….
4 січня 2012 ми заручилися…
І я тебе вже пишу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308406
дата надходження 22.01.2012
дата закладки 23.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.01.2012
След-в-след, тревоги не тая,
По топи и неверным кочкам.
Пригнёшься ты - пригнусь и я,
Тайгу читая между строчек.
И кто сказал, что страха нет?
Он верно чувства обостряет
Тем, кто болот волшебный цвет
Найти так искренне мечтает.
(21.01.2012)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308201
дата надходження 22.01.2012
дата закладки 22.01.2012
Переплітаються швидкі, безладні руки...
Гарячі погляди у ніч - це, мабуть, збіг.
Шалені вицвілі, сухі, безглузді звуки...
Два поцілунки в одну мить.. і тихий сміх.
Безповоротні і глобальні долі трюки,
Безмежна хвора білизна... Це знову сніг?
Життя іде чомусь ніяк без горя-муки.
Передчуття, що поруч ти - збиває з ніг.
Як виривався із грудей скажений стукіт -
Без перешкод мою любов зламати міг...
Нам залишилася ще вічність до розлуки...
Тобі ж сподобався на смак зі мною гріх?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307561
дата надходження 19.01.2012
дата закладки 19.01.2012
10 минут держал в руке ручку перед тем как написать этот рассказ. Не знал с чего начать, сомневался или вообще среди ночи стоит что-то писать. Хочу рассказать, как провёл свой уикенд перед Новым Годом. И вот захотелось мне узнать что такое дальнобойная жизнь, всегда мечтал просто взять и куда-то поехать, забыть о проблемах, ехать и думать о чём-то, мечтать, вспоминать лучшие моменты уходящего года. Целую ночь в дороге, отличный собеседник. На встречной полосе ряд машин, сквозь мокрое стекло от дождя, они напоминали мне Новогодние гирлянды, в тот момент казалось, что это одни из лучших часов года. Время шло – мы ехали, сотни километров позади, появилось ощущение свободы, на душе стало легче . В салоне было просторно, можно сравнить с купе в поезде, два спальных места и приятная музыка в фоновом режиме. Почти весь следующий день мы отсыпались. Я рассматривал местность, задавал много вопросов. День прошел очень быстро, было сыро. Поужинав – мы легли спать, чтобы хорошо выспаться – утром нужно было уезжать. В машине очень уютно, но было холодно спать, постоянно выключалось автономное отопление. Проснулся примерно в 8.00 когда открыл глаза – подумал что на улице идет снег, когда присмотрелся, оказалось был очень густой туман, было прохладно. После завтрака – отправились в путь домой. По дороге остановились возле Хаджибейского лимана, купить рыбу и заодно сделать пару снимков. Приехал домой с кучей впечатлений, год завершился прекрасным путешествием.
11.01.12 (3.00)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305905
дата надходження 12.01.2012
дата закладки 14.01.2012
Львівське небо за нами плаче:
снігом, кров"ю, потім сльозами...
Як завше, невчасно закінчується чорнило...
А світу цинічно байдуже: любила чи не любила,
То просто січень. Січе. Так треба, то не за нами.
Нехай вже краще дощем. До щему, до божевілля.
А крила сьогодні білі.
А люди сьогодні злі.
В колонках, як завше, "Сплін"
і... "выхода нет", на жаль...
у тебе всюди межа
і марення про свободу.
В кайданах вільні не ходять.
Малюй собі світ. Вражай.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306287
дата надходження 13.01.2012
дата закладки 14.01.2012
Нас розділяє тільки дощ і ця весна...
На небесах, мабуть, хтось палить моє щастя.
Між нами є щось... Та чогось нема.
І приховати нам цього не вдасться.
Нас розділяє лиш туман і тихий сум...
Мені б щоки твоєї доторкнутись.
Щоб йшла по тілу ніжність, наче струм,
Тобі достатньо просто посміхнутись.
Нас розділяє музика і гріх...
Ми захопилися безвихідною грою.
Зірки зриваються з небес, немов би сніг...
Зірки - це все, що з"єднує з тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306319
дата надходження 13.01.2012
дата закладки 14.01.2012
Ти так стрімко вриваєшся в моє життя,
Так само стрімко, як з нього тікаєш.
Знову в її обіймах шукаєш каяття,
А потім просто мовчки собі дорікаєш.
Кудись тікає погляд заникуючи прикрість.
Холодні поцілунки знову втамують жаль.
Крізь золотаві очі просвітлює нещирість
Знову в моє волосся вплітається печаль.
А я тебе чекаю, ловлю примар руками.
Шукаю порятунку згортаючи світанок.
І ароматна кава, як завше, із вершками.
"Невже не мучить совість",-питаю наостанок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302938
дата надходження 29.12.2011
дата закладки 29.12.2011
Ідеальна любов померла,
Навіть гірше того': вийшла з моди ..
Тільки спогад про себе не стерла,
Але це ж лише епізоди.
Ідеальна любов? Ні не чули..
Хтось давно розказував повість,
А якби ж ми її сягнули
То спалили б, напевно, совість.
Не вимірюй любов роками..
Не бувають люди відверті..
Просто грають чужими серцями
Плетучи свої тенета.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303022
дата надходження 29.12.2011
дата закладки 29.12.2011
Твої дзвінки, чомусь, руйнують мої стіни
Будуючи свій крематорій навкруги
Мене ж не зліпиш, я ж тобі не з глини
Та ти й не чуєш, заковуючи в ланцюги
При собі маєш? Тепер твоєю стала?
Лялька з фарфору', красива і пуста..
Та я ж тебе хіба що спокушала..
До поки ти впивався у мої уста.
Твої дзвінки, тепер, лиш тільки звичка
Тривалістю небільше п'ять хвилин,
"-Побачимось? Забудь, що зараз нічка.. "
І в венах знов кипить адреналін.
Збираюсь швидко, речі, буду завтра..
Самообман як дія, поглинає совість..
Якби ж.. та жодна мить того не варта..
А те, що я прийшла, це випадковість..
Знову дивлюся вгору слухаю безліч історій,
В тебе купа ідей, ну і нова повія на день.
Ти на серце моє знову відкрив мораторій,
А у мене від рук твоїх почалася мігрень.
Я в обіймах твоїх якось дочекаюся ранку
Бо простіше за все, просто мовчки піти.
Я для тебе, тепер, вже більше як забаганка,
Ти для мене... - за'тичка від пустоти..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300297
дата надходження 16.12.2011
дата закладки 17.12.2011
Любов.. це коли серце завмирає.. лише від погляду..
від його рук..
Любов буває різною.. одна ..це коли любиш батьків як - Бога..
ти любиш друзів - як себе.. та є любов до однієї людини... однієї єдиної..,
яку хочеться бачити, чути.. не відпускати.. ти відчуваєш кожен дотик..
і від цього мурашки...
Якийсь час важко.. важко зізнатись собі в тому,
що ти любиш.., а потім.. все частіше й частіше, хочеться говорити як ти любиш..
В кожного в житті бували моменти.. коли ти щось упускаєш..
коли не розумієш, що в середині .. в думках, в серці,
на душі.. але коли залишаєшся на самоті.. розумієш,
що нема частини тебе.. і тоді усвідомлюєш, що кохаєш..
Важко зрозуміти.. сказати.. зізнатись собі в цьому..,
але в один момент.. ти відчуваєш.. "- Так, я теж тебе люблю!"..
і серце завмирає, в цей момент.. завмирає, від того що нарешті
ти сама це усвідомлюєш.. Буває боляче, сльози, скандали, сварки..
без цього нікуди, але надії та мрії про те, що може бути далі,
все це забирають з голови.. ти розумієш, що поряд та людина
без якої дуже важко дихати.. ця людина для тебе все...
твоє серце належить їй..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300054
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 15.12.2011
Чи пам'ятаєш ти свої слова?
Перегукнулися думки з рядками з книг?
Чи голову дурманить знов трава,
Завзятим павукам п'янких інтриг?
Турбують вас ті душі на проспектах,
Просочені спиртом і дощами?
Загублені у сірих силуетах..
Які лиш відрізняються трусами..
І не питайте радіо "навіщо
Ми знов отруюємо долі молодим? ".
У відповідь, дурниці і абищо..
"Туди підем, а тут і посидим!"
Ви лиця! Відліпіться від екранів.
Там порожньо! Там пусто і зима!
Для лисих і не дуже "неформалів"
Вона давно панує задарма.
Чи варто сподіватися на сміх?
На чистий, без іронії й сарказму.
Ах, так, ми пам'ятаємо - це гріх.
Мій мозок закипає -
він здригається в оргазмі..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300069
дата надходження 15.12.2011
дата закладки 15.12.2011
25 этажей ночи
я пытаюсь лицо прятать
в одеяло зарыться очень
и так пару часов плакать
25ой недели счастья
25ой недели страха
синяки на моих запястьях
а в висках танцуют гранаты
35и7 температура
и все больше все так параллельно
ну зачем же такая я дура?
и исчезнуть бы в этой постели..
5 часов и опять на работу
я сама виновата в этом
я не знаю кто я и кто ты
а все началось этим летом ...
́́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299655
дата надходження 13.12.2011
дата закладки 14.12.2011
А Вона так втомилась перебиватись чужим тепло,
Що разу видряпувати собі на зап’ястях що все добре...
Тішити себе спогадами які мокрим снігом лягають на обличчя
Вони так глибоко вросли в неї що без них вона не існуватиме..
І хочеться молитись на вічність в ту мить коли долоні холодні
і сніг омиває обличчя немов хоче стерти це все но не в силах...
Втомилась заправлятись як пальним твоїм фото на зблідлому екрані
і думками які проходять крізь живі сухожилля інтернету в нікуди...
Вона так хоче до тебе торкнутись своїм поглядом на мить,
Побачити ще раз колір твої очей який міняється залежно від погоди...
Відчути як ти дихаєш надією,і як банально б’ється сердце...
Хтось скаже що вона хворію параноїдальною шизофренією
Хтось просто-божевільна,але хіба почуття мають кордони...
Позбутись би їх як старих черевиків в яких незручно.
Втомилась шукати тебе в чужих душах...
в чужих обіймах...
в чужих словах...
в чужих обличчях…
Від цього робиться лячно…і кидає в гарячку…
Втомилась перебиватись чужим запахом,
І що разу міняти чужі сорочки і змивати з себе чужий парфум
А її мораль...вона як зношена мереживна білизна…
В пошуках тебе….або щоб замітити тебе...
А Вона втомилась запевняти себе що все минеться і що перестане дихати
Інколи вона губить себе,не знаючи де і з ким - справжня…
ЇЇ життя-викинута на смітник філософія..
яка була їй замість заповідей….
Втомилась....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299549
дата надходження 12.12.2011
дата закладки 12.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.12.2011
Малюю серце на вікні.
Сміюсь крізь сльози.
Тебе нагадують мені
Весняні грози.
Кусаю губи і лечу
До твого неба,
Та наче сніг, зриваюсь вниз,
Від слів "Не треба".
Ховаю очі, бо брехня
Безжально коле....
Я не зізнаюсь, що люблю,
Тобі ніколи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299308
дата надходження 11.12.2011
дата закладки 12.12.2011
Він чекає, що я зізнаюся.
Бачить все - та не хоче вірити.
Від любові його ховаюся
У рядочках своєї лірики.
Він не вдихає багато диму.
Для нього доза - дві жмені болю.
Нема потреби у нікотині,
Бо він хворіє... Хворіє мною.
Він ковтатиме сиві сльози,
А я носом втикнусь у груди..
І вже ні лірики, а ні прози
У почуттях моїх не буде.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299392
дата надходження 11.12.2011
дата закладки 12.12.2011
Зима в вікно постукала дощем,
Каприз погоди нам збагнути важко…
Пишу як вперше. Тихий серця щем.
Рука тремтить. І по спині мурашки…
Пишу про тебе. Ти в мій світ прийшов
Такий смішний, закоханий у мрії…
У очі дивишся – читаєш душу мов,
Так тільки ти дивитися умієш!
Війне бажаним затишком, теплом,
Краплини в сумерках блищатимуть свічадом...
І що там дощ за сірим тьмяним склом –
В твоїх очах стає він зорепадом!
Пишу про тебе… Мрія ожива,
У серці б’ється, сум любов’ю стерши.
Рука тремтить і невпопад слова…
Чи то і справді я пишу уперше?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299408
дата надходження 11.12.2011
дата закладки 12.12.2011
Мені б згубитись в плетиві доріг,
Свої сліди засипати снігами,
Щоб погляд твій знайти мене не зміг,
Не заглядав у душу до нестями.
Мені б сховатись між усіх вітрів
І заметіллю затулити вікна,
Аби не чути й еха твоїх слів,
Аби забути все, до чого звикла.
Мені б втекти, і байдуже куди,
Аби лише без спогадів про тебе,
Аби весна, аби цвіли сади...
Тільки куди втекти мені від себе?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299254
дата надходження 11.12.2011
дата закладки 11.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.12.2011
Написать о тебе... Или нет: не писать о тебе!
Ждать до смерти? Ах, нет: ничего больше в жизни не ждать!
Пить по капле с небес - или вечно от жажды страдать,
Вспоминая ответ на вопрос: "Ну и кто я теперь?"
Написать тебе стих, серенаду, поэму, письмо...
Прокричать на весь мир, что потеряна жизнь без тебя!
Или на ухо тихо шепнуть, свою душу губя:
"Мой невольный кумир, поскорей возвращайся домой..."
(07.12.2011)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298449
дата надходження 07.12.2011
дата закладки 07.12.2011
- Вибач - сказала Майя виходячи з моєї квартири.., а я.. я ще довго не могла переварити її слів.. Як вона могла..? І хто він..? мене мучили питання..
Перед очима почали виринати картинки.. два роки ми прожили разом..
Хоча, мабуть, самим яскравим моментом, я досі пам’ятаю все до останньої секунди, була наша зустріч.
Вона підійшла до мене в барі.., така на перший погляд непримітна, тендітна, брюнетка, але ці темно карі очі поглинули мене відразу. Ця дівчина просто взяла мене за руку і повела за собою.. не знаю чому, але я мовчки пішла за нею.. Коли ми вийшли, повіяло прохолодою.. дивно, на дворі жовтень, друга година ночі, а враження ніби літня ніч..
Виявилось вона жила на сусідній вулиці.. ми піднялись до неї..
В ту ніч не було сказано ні слова.. та й навіщо були слова, все й так було зрозуміло.. Було вивчено кожен сантиметр тіла.. кожну родимку.. Запам’ятався кожен стогін.. кожен вигин спини.. кожне тремтіння.. В кожному своєму прояві вона була прекрасна..
Це був мій перший раз з дівчиною.. не те що б колись я мала якісь перестороги на рахунок цього, просто ніколи не задумувалась про це, звикла до «стандарту», тому зранку я зібрала речі, як зазвичай звикла робити, і тихенько відчинила двері, але чийсь ніжний дотик зупинив мене… це були перші слова… (вони вбились в пам’ять мабуть на все життя)..
- Тепер ти моя!..- саме в той момент мені нічого чути не треба було, вона повернула мене трьома словами.. а я й не опиралась…
Цілий день ми провели удвох.. сніданок, душ.. прогулянка.. мабуть це була краща субота у моєму житті..
Я не скажу що я раптом змінила орієнтацію, чи мені перестали подобатись чоловіки.. просто в ту мить, біля тих вхідних дверей, в мені зародилось нове відчуття, відчуття любові, іншої..
Перших місяці чотири ми провели «не вилазячи з ліжка»…, в принципі так роблять всі пари, але я досі пам’ятаю з яким трепетом вона підбирала білизну, свічки, пелюстки троянд, масло.. завжди щось вигадувала нове.. і де тільки береться стільки ідей..
На річницю ми переїхали до спільної квартири.. так це було дійсно щось.. кожна хвилина за ці два роки наповнена любов’ю, пристрастю, взаєморозумінням.. і воно нікуди не зникало і це найголовніше..
Прекрасним був вечір, коли їй захотілось по експериментувати в ліжку востаннє.. лід.. так, ми спробували безліч всього.., а от лід.. це щось нове… цікаво… коли він ковзає по твоєму тілу.. від грудей.. все нижче… от вона взяла його зубами… бешкетниця… щось задумала.. неймовірна насолода… розпалене від бажання тіло.. і лід.. біля внутрішньої частини стегон.. умм..
Так спогадів чимало..
Пройшло три години, а я й не помітила.. треба щось робити.. кудись іти.. кудись бігти.. забрала не всі речі.. ще прийде.. мабуть з ним.. треба йти звідси.., а куди..
Так, крім хорошого… бували різні моменти… не всі батьки зрадіють дізнавшись, що ти «лизбійка».. та й може б і не дізнались.. якби молодша сестра не проговорилась.. вона ж ангел.. куди мені до неї..
- Навіть у такі моменти, ти тримала мене за руку і казала ті три слова, «Тепер ти моя!», а що мені тепер робити, куди дітись?
Збожеволіла.. сама з собою розмовляю.. вона все одно не почує.., а може і не треба..
Стук в двері..
- Мел?! Ти вдома?! Мені треба з тобою поговорити.. - не зачинила двері., а я й не помітила… Це подруга зайшла… мабуть щось трапилось.. я не дуже люблю говорити про свої проблеми.. тим більше коли в тебе не зовсім звичайні стосунки, та й кому треба твої проблеми..
- Привіт, Рокс, як ти??
- І що це в тебе з очима? Тільки не кажи нічого, навіть чути не хочу відмовок, розказуй…
- Ти чай будеш? Зелений з лимоном, як завжди, і без цукру?
- Давай краще каву, а я за коньяком…
І вона швидко вибігла з квартири.. Ми не бачились десь так місяців зо три, я взагалі рідко почала спілкуватись з друзями, роботами, та ще й вдома якась напруга виникала.. може вона збиралась піти та не могла наважитись…
Десь так за хвилин двадцять знову відчинились двері, я помітила хитрющі очі Рокс, мені це нагадало моменти коли ми, в років сімнадцять, збирались разом і пили вино чи шампанське, щось таке, а потім довго говорили.. про все і ні про що.
- Не дивись так на мене - сказала я і посміхнулась, я знаю, що ти задумала…
Обличчя Рокс стало серйозним, після того як я поставила каву на стіл і сіла..
- Вона пішла, чи не так? Майя? Тому ти така пригнічена і заплакана? Розказуй, я мовчатиму, поки ти не виговоришся…
Я розказала їй все.. все, що було на душі… від хорошого.. до того, що терзало моє серце і рвало його на шматки.. стало легше.. Вона мовчки сиділа й дивилась на мене.. та єдина людина яка ніколи не осуджувала мене, щоб я не зробила.. все було так як колись.. лише з однією відмінністю.. болем в серці..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298227
дата надходження 06.12.2011
дата закладки 06.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.12.2011
Змусь забути про тебе..
Прикуй ланцюгами до стелі!
І пожовклі портрети..
Сховай у якійсь акварелі..
Змусь забути хвилини..
Заховавши від мене годинник.
Й залиши хоч краплину..
Спогадів, що йдуть з середини..
Змусь забути вуста..
Слова ж бо нічого не значать..
А між нами міста..
Й тільки потяги, мабуть, заплачуть.
Ти забрав в мене серце..
Залиши хоча б душу на згадку..
Це кохання із перцем..
Жаль, хірург не зробив пересадку..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297688
дата надходження 03.12.2011
дата закладки 03.12.2011
Как жаль, что снег не выпадет. Прощай,
Последний признак призрачного счастья.
Я задохнусь в неношеных вещах,
Любимых и ненужных в одночасье.
Твоей любви не хватит для зимы
И для снегов, твое скрипящих имя.
Холодное зачеркнутое "мы"
Скользит соленым чем-то по щетине.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297587
дата надходження 03.12.2011
дата закладки 03.12.2011
Мамусю, я тепер зовсім від рук відбилася,
П"ю по вісім горняток кави, палю муратті,
Не навчилась просити у долі і крихти милості
А живу як виходить: двічі не помирати.
Я жахливо не пунктуальна, не знаходжу часу на сон,
Не навчилася рахувати гроші і час…
Підпускаю в інтимну зону не віп-персон,
І живу як по нотах – у стилі "ламаний джаз"…
Видихаю через кватирку клубками дим,
У минулім житті я напевно була драконом…
Пам"ятаєш, існує істина незникома:
Хто яскраво пала – помиратиме молодим…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297441
дата надходження 02.12.2011
дата закладки 02.12.2011
***
Вы, по сердцу меня хлеставшие,
Между мною и солнцем ставшие,
Прививавшие недоверие,
Воплощавшие лицемерие…
Вы, учившие меня гордости,
НЕнаивности, НЕпокорности,
Обличившие мои слабости,
Наплевавшие в мои кладези…
Вы, глазастые, но безликие,
Столь ничтожны и столь великие,
Доктора, от любви лечившие…
Уходящие… Отпустившие…
Вы же делали меня стерв0ю,
Уходить вы учили первою,
Никогда никого не миловать…
Обезверивать… Обескрыливать…
Только вот ведь… Опять влюбилась…
Ничему
Я
Не научилась…
2.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297428
дата надходження 02.12.2011
дата закладки 02.12.2011
А ти не вір, що я тебе забула
І заросли у пам'яті стежки.
В твоїх очах бездумно я тонула
На відстані лиш дотику руки.
А ти не вір, що я писала іншим
І не шукай підтвердження в словах.
Допоки впізнаєш себе у віршах,
Наша історія у них іще жива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297364
дата надходження 02.12.2011
дата закладки 02.12.2011
Вимкни дощ..і вимкни світло..
Наші тіла трохи ближче,
Вниз потекло повидло..
Наших хвилин трішки більше,
Руки спускаються нижче,
Пальці торкаються шкіри.
Знову ховаються тіні,
Тісно і парко в кімнаті;
Переді мною в тремтінні
Ніч на колінах у шматті.
Стрілка тікає невпинно,
Знову так мало часу..
Дай мені ще хвилину!
Ну і ще трошки анфасу!
З пристрастю нігті в спину..
І між губами губи..
Ти в мені без упину,
А тоді вперто і грубо..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297147
дата надходження 01.12.2011
дата закладки 01.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.11.2011
З останніх сил вже дихає зима –
Розлючено кидає сніг із неба.
Цілує сльози мої пустота….
За кілька вічностей дістануся до тебе.
Я перейду у світ твій крізь жалі,
Під зоряним дощем без парасолі.
Я добровільно зрадила собі,
Щоб якось поєднати наші долі.
В присутності моїй ти бачиш сенс?
Без дотиків, без поглядів, розмови….
Ти знов на почуттях поставив хрест….
А я за «+» (плюс) його сприймаю знову.
Цей вітер вже розвіяв трохи болю…
І байдуже, що сніг. Це не зима.
Я тихо-тихо зачиняю за собою
Двері у світ, в якому НАС нема.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297017
дата надходження 30.11.2011
дата закладки 30.11.2011
Забудь мене! Забудь мене! Забудь!!!
Я ненавиджу! Віриш, невдахо?!
Розливаю слова, ніби ртуть…
Посилаю тебе тричі на *уй !
Не любов! Не любов! Не люблю!
Марні спроби з життя тебе стерти..
Задихаюсь від болю. Терплю.
І ховаюся, щоб не помер(ти).
Не пробачу! Ніколи! Ніколи!!!
Скільки болю мені ти завдав!
Закохатись у себе дозволив,
Але сам – жодну мить не кохав!
Помиляєшся… Ти помиляєшся.
Не зійшовся на тобі світ клином!….
Іронічно в душі посміхаєшся….
Бо вже вкотре тебе я покинула.
P.S. Сумую і плачу….
Та знову пробачу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296812
дата надходження 29.11.2011
дата закладки 29.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.11.2011
Ти – музика.
І я живу тобою.
Ти всюди є.
Я в тобі розчиняюсь.
Ти – вітру спів,
І тихий шум прибою…
І я танцюю,
Я не зупиняюсь.
Ти - звук падіння
Зірки з висоти,
Мелодія осіннього дощу,
Мить зіткнення
Сніжинки і руки,
І я цю мить
Нізащо не впущу.
Ти - музика.
Ти створюєш мій настрій,
І кожен рух мій –
Зроблений для тебе.
Я, завдяки тобі,
Неначе майстер…
І я порожня,
Якщо я – без тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294721
дата надходження 20.11.2011
дата закладки 21.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.11.2011
Я вже не вірю в посмішки і сни.
Хтось розірвав кохання, як угоду.
В останній тиждень першої весни
Ти зіпсував в душі моїй погоду.
Слова не мають сенсу після зради.
Не хочу бачити в очах твоїх жалю.
Ти знав, як я боролася за правду,
Та не повірив в те, що я люблю!
Не стане терпко від пролитого вина
У тій весні, що рвала наші долі.
Нам стане терпко від допитого до дна
Стакана смутку, помилок і болю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292629
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 13.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.11.2011
В солнечном городе, в лазурных вехах
Есть, как не странно, большие прорехи,
Слишком уж ярко, мягко и сладко,
Скучно, размерено, сыто и гладко.
Даже в раю, в идеальных просторах
Каждый отыщет "неровностей" ворох.
Суть человека в конец тривиальна:
То лестницы нету, то цель нереальна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288960
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 31.10.2011
Не любити б тебе, не знати
І не снити б тобою більше -
Завелика за це розплата
Й надто бажана в тебе інша.
Запевняти, що я кохала,
Я не хочу й, мабуть, не смію.
У житті тебе так замало!
Й забагато тебе у мріях…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289505
дата надходження 29.10.2011
дата закладки 30.10.2011
Ну що скажеш, звір? Мовчиш? Згорів…..сірник…
Знайшов нову жертву і не одну!? Ну ну….
Дорогу новизні!!!Гей гей гей!!!
Треба випити…..я б ще й закурила….бля….Ні! Перетерплю це під старий добрий рок!
Болиш ти мені…спльовую останні краплі болю з самих глибин моєї жіночої гордості…
Що ти..нах..шукаєш в житті?? Емоцій? Розуміння? Любові? Ха.. просрав ти все….
Мої коханні страждання…..ммммммм….як добре вони болять……Дякую за те, що я відчувала до тебе…..Дякую за все!!!!! Ти один із тих чоловіків, в чиїх руках хочеться померти…..Я тебе досі обожню….а зараз…ні не ненавиджу…просто розчарована!!!
Не хочу слів…..просто слухай…..весела пісенька….чомусь під неї так добре стає….
І ще…
Дякую за зраду!
Дякую за волю!
Зняв мої корсети….
Напилася тобою……..
*Falsus in uno, falsus in omnimus! - не щирий в одному , не щирий в усьому!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288832
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 28.10.2011
Я не стану писати віршів на видряпаному до пустоти асфальті,
так як давно стерла пальці до крові і надлишку емоцій,
втискати в них немічну і кволу мораль нікому не потрібно,
вона давно схожа на пошарпані і зношені капрони.
.
Не буду дальше гвалтувати дощові і пасмурні дні
як незайману дівчину на мокрому покривалі старого ліжка,
так як болить до втрати свідомості і анемії
кричати до надірваних звязок у горлі і серця,навіщо.
Хочу просто без віршів де присутня рима,
без болі яка скоро почне роздирати стіни ,
просто бути трішечки не такою і стирати дні календаря
до дня коли на мить,моя обручка перестане стискати горло
і я знову на хвилинку навчуся літати....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288257
дата надходження 24.10.2011
дата закладки 25.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.10.2011
Самотній дощ в осіннім переливі
На щемних віях зустрічі гойдався…
Скажи, прошу, ти потім був щасливий,
Чи так, як я – лиш тільки прикидався?
Скажи, прошу, ти все забув, чи, може,
Як я щоночі з’єднуєш серпанком
Тенета мрій, щоб в зоряній пороші
Хоча б у сні любити до останку?
Та ні, мовчи… Не треба, слів не треба,
Я слів тих – віриш? – перевчила сотні!
А дощ тремтів в обіймах свого неба.
В обіймах… але все ж, як я, самотній…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287888
дата надходження 22.10.2011
дата закладки 23.10.2011
А тобі говорили – твій янгол ніколи не спить.
(те чудовисько з крилами, що стереже браму вежі).
Розчинися в цих стінах, немов у легенях, бо світ –
Просто гвинтові сходи у пащу чужого безмежжя.
Наче сонячний зайчик, відбившись у мармурі стін
Звичайнісіньким пилом спадав час на личко бліде.
Голосів безтілесних закляття дрижало мов дзвін:
«Він прийде. Він прийде. Він прийде. Він прийде. Він прийде…..» -
Так тобі говорили. І ти виглядала кортеж,
У який не візьмеш ні надій, ні тривог, ні жалів….
…і лише дивувалась, коли із навколишніх веж
безтілесними сходили тінями сестри твої…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286900
дата надходження 17.10.2011
дата закладки 18.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.10.2011
І я пишу́.О, скільки я пишу́!..
Чи знає хто, чи краплю розуміє?
І тим свята, і знову тим грішу,
Бо зупинитись просто не посмію.
А ті вірші спроможні на дива:
Пророчать долю, серце розуміють.
Що б я без них робила, - не жила б,
Вони мені - й за радість, і надію...
Мені ти можеш будь-чим дорікнуть,
А їм не смій, вони мені як діти.
Вони за мене довше проживуть,
Вони зуміють вище полетіти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286030
дата надходження 13.10.2011
дата закладки 15.10.2011
и целое Небо умещалось в ладошке
с тобой мы могли говорить часами
и закрывались совсем понемножку
и ели варенье большими ложками
и жили надеждой и чудесами
и каплями звезд зажигали мы вечер
кружились под снегом ,искали событий
истошно вопя выбегали на встречную
Мы - атомы атомов на Пути этом Млечном
так трепетно ждали грядущих событий
и радуга нам улыбалась с дождями
и мы не играли в любовь понарошку
но что то случилось престранное с нами
не жарко ,не холодно между огнями ...
и Небо сбегает в чужую ладошку ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286322
дата надходження 15.10.2011
дата закладки 15.10.2011
Пробач усім, хто болю завдає.
Бережи миті радості і щастя.
Життя одне... Воно лише твоє.
Тільки тобі змінити його вдасться.
Будь відданим в любові до кінця...
Цінуй людей, які тебе цінують.
Не міряй маску жодну до лиця..
Вона тебе з середини зруйнує.
Не соромно заплакати від болю.
Повірити у Бога ще не пізно...
Він поруч! Придивися... Він з тобою.
Звільни себе, якщо у собі тісно.
Не засмути батьків своїм життям.
Не забувай, як щиро посміхатись.
Завжди керуйся своїм почуттям..
І прагни більшого... Не варто зупинятсь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286237
дата надходження 14.10.2011
дата закладки 14.10.2011
***
… Мудро діяти.
Мудрість множити.
Вибирати шляхи находжені,
Оминаючи гострі виступи…
Довго важити…
Ясно мислити…
Мудро діяти…
Та трапляється,
Що за серце гачок чіпляється…
На останнім гарячім видисі
Мудрість сиплеться в ноги пристрасті…
11.10.11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285670
дата надходження 11.10.2011
дата закладки 12.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.10.2011
Я втомилась бути у твоїй телефонній книзі під літерою "Н"
привичною, не особливою ,темно -каштановою, і непотрібною.
від цього мої груди наповнились сірою ностальгією...
Нестача сили дорікати долі через те що ми розминулись роками,
від її випарів вже давно кинулась цвіль на стіни,
звичайний кашель перейшов у хронічні приступи астми...
Ти довгий час був відбитком пальця в мої віршах
немов дряпала цементні стіни кінчиками пальців
до крові на моїх ногах яка стікала в каналізацію..
Порозриваю остатні чорно-сірі твої фото
їм вже немає місця в четвертій камері мого серця
ти мабудь вже і непамятаєш як я виглядаю...
Піду назавжди,гримну дверима,і жалість розлетиться
по серці від удару розійдуться уявні шви
я впаду в прірву...або знову навчуся кохати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284822
дата надходження 07.10.2011
дата закладки 07.10.2011
У небі з’явилась новенька зоря,
Для доні моєї засвітить вона,
І місяць до себе її пригорнув,
Щоб ангелом завжди в дорозі цій був.
Із криків почнеться долина життя,
Стогнала від болю маленька і я,
Пробили сльозинки нічну тишину,
Ходи моя мила, тебе обійму.
Тремтить усе тіло, німіє душа,
Здається, свідомість покрила іржа,
Пульсує годинник в моїй голові,
Неначе лавина бушує в крові.
У муках нелюдських зачнеться життя,
У посмішці щастя розпилася я,
І тільце маленьке тримаю в руках,
Раніше сиділи ось так лише в снах.
Життя дуже дивне, мов вічна спіраль,
Де біль, там і радість, де сміх є печаль,
Стражання прийняла, забула усе
Коли, моя доню, тримаю тебе!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284511
дата надходження 05.10.2011
дата закладки 06.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.10.2011
Я мріяла про кольорові сни
підкинувши в каву жменьку зілля
хотіли просто від усіх втекти
таємниця...скажеш божевілля!
Дощ по склу..сни в долонях
думки відривали від землі ..вуста
а тепер сум заплутався у скронях
візерунки ніжності..я вже мабудь не та...
Свій світ,діалоги,вірші,думки
пристрасть,мрія-як терпка отрута
ласкавим дотиком ніжної руки
торкались снів... яка тепер покута?!
Це як магічний лабіринт,куди йти
без кохання....забули..непросили
закричати б в тишину...від усіх втікти
а вирватись,..невистачає сили...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283640
дата надходження 30.09.2011
дата закладки 02.10.2011
Дощу краплини створені для хмар...
Буває ними небо тихо плаче.
Я від очей твоїх прийму удар.
Та це для тебе дуже мало значить.
В калюжі відображення твоє
Топтатиму безжально каблуками.
Хтось серце кислотою обіллє...
Допоки ти ховатимешся снами.
Дощу краплини створені для хмар...
Так плаче від розгубленості небо.
Ти влив своєї ртуті в мій нектар...
А я, між іншим, створена для тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283593
дата надходження 30.09.2011
дата закладки 01.10.2011
Прийдеш з роботи, халат одягнеш,
Зітреш красу і на кухню вмить...
Чомусь з роками кохання в*яне,
А Він байдуже з пультОм лежить.
Став інтернет, як товариш кращий,
Футбол і пиво - весь інтерес
І спілкуватись щоднини важче,
Вже не життя, а суцільний стрес.
Завітала й собі в "павутину",
Сайт знайомств випадково знайшла
І Він з*явився - із мрій мужчина,
І враз ожила, враз розцвіла.
Які слова Він писав ласкаві,
Яка велика була душа,
А співрозмовник який цікавий,
І ерудит, і цінує жарт.
Так спілкувались не день, не другий,
Ховали ніжність в слова прості.
Й нарешті фото бойфренд надумав
На строгий розсуд припіднести.
Так хвилювалась, в онлайн спішила :
Яка ж ти, мрія хмільних ночей?
Аж раптом - серце ледь не спинилось -
Він одружений, зі мною ще й.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283157
дата надходження 28.09.2011
дата закладки 28.09.2011
Збігає час невпинно до кінця.
Тече сльоза від болю і надії.
Ти знаєш, вірність нам не до лиця...
В моїй історії дві вицвілі події.
Я роблю збій в системі почуттів.
Ти теж усе в мені хотів змінити.
Ми зрадили любов своїх світів...
Не вірити б, не бачити б, не жити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283050
дата надходження 27.09.2011
дата закладки 27.09.2011
Між нами математика і все.
Я просто віднімаю в тебе спокій.
А ніжність твоя в казку віднесе,
Якщо тобі на зустріч зроблю крок я.
Помнож всі почуття у 100 разів.
Я хочу ще сильніше відчувати,
Я хочу, щоб ти мріяв і хотів
Мене до втрати розуму кохати.
Поділимо закоханість на два –
Це розв"язок останнього рівняння.
Повірити у формулу змогла,
Що « Я + (плюс) ТИ = (дорівнює) КОХАННЯ ».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282860
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 27.09.2011
Обвила руками шею,
улыбается, смотрит довольно,
ее Счастьем быть право имею,
Ей от этого много позволено..
и ко мне прижимается крепко -
хочет вжаться сильнее, врасти,
вот тогда я кусаюсь в ответку,
Мне не скажет она "отпусти"..
за идеи не возражает
взгляд - задорность и восхищение
я бывает ее обижаю
если вдруг поддаюсь волнению
она мудрая .ревность - не в моде
как то справляется
одевается не по погоде
и за мной уследить пытается
до Нее было много
все - мгновенная слабость
а когда Ее вижу -
безграничная радость!
мягко-резкая .Прелесть
с доверяющим взглядом
Моя Милая .. еще чай есть,
и рулет с шоколадом...)))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282366
дата надходження 24.09.2011
дата закладки 24.09.2011
Розбили табір серед поля -
Літо, осінь, та весна,
Важка у них була розмова,
Підсудна там була зима.
Судили стужу за морози,
За холод, кригу, заметіль,
Що людям серце запороше,
І там росте тернистий біль.
Будує в душах мідні замки,
Немає місця для цвітінь,
У лід заковує світанки,
Біжить кохання так у тінь.
Зима лишень їм розсміялась,
Хурделицю вже розвела,
Одразу пари всі прижались,
В бокалах забринить іскра.
Дуріють сніжками у парку,
А потім гріються в кафе,
Із ліжка не вилазять зранку,
Камін у хаті оживе.
Рожеві щічки хтось цілує,
В обіймах ловлять з неба сніг,
І пристрасть жаром аж вирує,
Коли ступаєш за поріг.
Замовкли інші пори року,
Ну хай бушує ця зима,
І кожна взяла по уроку,
Без холодів чуттів нема!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281584
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 20.09.2011
Вона не буде стримувати сліз,
Коли твій сніг збиватиме з дороги.
Спаливши за собою вкотре міст,
Жбурне розбитим серцем тобі в ноги.
Болітиме спустошена душа…
Ніколи її губи не всміхнуться.
Твоя провина, що вона пішла,
Твоя провина, що не зможе повернутись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281483
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 20.09.2011
Це так банально, може, прозвучить,
Бо всі слова вже вицвіли від часу.
Без тебе вічністю здається мить,
А день з тобою, наче зірка гасне.
Це дуже просто - мовити "Люблю",
До нас так сотні тисяч зізнавались.
Твоя ж любов, чистіша кришталю
В моїх очах жаринками зосталась.
Це так мізерно міряти любов
У "дуже", "сильно", "віддано", "нестямно".
Слова не в силі осягнути дно,
Коли пульсує венами кохання.
Це так безглуздо музикою слів
Передавати незбагненні речі,
Як щастя поринати в царство снів,
Просто схиливши голову на плечі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281400
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 19.09.2011
Я САМА закохалась в твій світ,
Де є музика, сум і вірші...
Наче, ключ - одне твоє "привіт"
Від дверей до моєї душі.
Я САМА розказала тобі
Про холодні і тихі ночі.
Я програла свій перший бій,
Та реваншу чомусь не хочу.
Я САМА роблю кроки вперед.
Ти вже любиш мене і майбутнє.
Хтось тобі намалює портрет,
Де я поруч стою в білій сукні.
Я САМА реставрую наш рай...
Від руїн пахне смутком і болем.
Світ минулого в щент розламаю...
МИ туди не вернемось ніколи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280954
дата надходження 16.09.2011
дата закладки 16.09.2011
Будто мир выцветает - в серый
будто стерты мои границы
ежедневник эмоций - белый
потому что пусты страницы
Потому что мне больше звезды
не хотят улыбаться ночью,
ликованья и радости нету..-
я за ними скучаю очень!
Жизнь ,воркуя, меняет нити
и сверкают событий спицы
кто то лучшее - да увидит
а кому то придется спиться ..
И мы вольно - невольно смотрим
то бесстрастный ,то плачущий зритель
никогда не бывает довольным
получивший свое победитель.
Вдох и выдох я свой продолжаю
на таком невеселом аккорде
всё шаблонами меркнет мелькая...
не хватает мне Жизни.увольте...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280295
дата надходження 13.09.2011
дата закладки 13.09.2011
Ти був в моєму вересні як сон :
З’явивсь нежданно і умить розтанув.
І тільки вітер між могутніх крон
Покаже шлях до тебе крізь тумани.
Ти був як спалах ранньої зорі,
Яскравим сяйвом полонив без бою,
До себе приручив і …. догорів,
Свою любов розмінюючи грою.
Ти листопадом закрутив життя
І жовтим листом падали зізнання…
Та вересень минув без вороття,
Залишив по собі дощі прощання.
Вже котрий день ридають небеса,
Багряна осінь вимокла до краю…
Прошу тебе, де б ти не заблукав,
Приходь в мій жовтень, я тебе чекаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280060
дата надходження 11.09.2011
дата закладки 11.09.2011
Вкуси мене за пальчик!
Дай знати що реальний!
І світ наш віртуальний
Шматуй! Зітри! Спали!
Без сну вогняні ночі…
Забути? Ні! Не хочу!!!
Чаклую я й пророчу…
Побачити б ..Знайти…
Пішов. Закрив всі входи!
Ключі забрав і коди.
І мого серця ноти.
Міняєш на баси...
За мить ти став як вічність.
Випробуєш на міцність…
І згадувати грішність!
Приречена завжди…..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279622
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 09.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.09.2011
Остання вже наша забава,
І за нею підуть лиш сумні вечори,
Тому я напилась і п’яна,
Бо не хочу впускати до серця журби.
Тікаємо з натовпу двоє,
За руки тримаєш, боїшся пускати,
Забилося серденько моє,
Записки кохання ми станем ховати.
Тримаю шкірЯний я пояс,
Неначе тепер ти нікуди не зникнеш,
ДумкИ не промовлю уголос,
У них ти без складностей легко проникнеш!
Торкнуться до ґудзика пальці,
Ніяк не знаходили їх руки в пітьмі,
Кружляємо, наче у вальсі,
Всі штампи і сором згубили в юрбі.
Дізнаються правду лиш зорі,
Бо мокре волосся так вітер розвіяв,
Одне ми на одного хворі,
Я хочу, щоб завжди про мене ти мріяв.....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278569
дата надходження 04.09.2011
дата закладки 04.09.2011
Твій слід згубився серед трав розмаю...
І як мені знайти тебе, скажи?
Де ти ступав, втікаючи із раю,
В жалобі вітер листям ворожив.
А я стояла, боячись дихнути,
Дзвеніла тиша болем у душі.
Ти все ж пішов, аби мене забути
І підкорити нові рубежі.
І затихав знервовано й поспішно
Твоєї втечі шелест у траві...
А я стояла, десь безмежно грішна,
На спогади приречена на вік.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278117
дата надходження 01.09.2011
дата закладки 01.09.2011
Коли блукаєш ти в моїх думках,
нічна зоря тремтить як в лихоманці,
а вітер мрій танцює дикі танці
і цілий світ тоді в моїх руках,
коли блукаєш ти в моїх думках…
Коли цілунком дихаєш мені
у спину вітром, струшуючи листя,
зриваючи з очей сльозинки чисті,
я оживаю сонцем уві сні
і оживаєш сонцем ти в мені!
Коли приходиш ти у мої сни,
сідаєш на краєчку мого ліжка,
я п’ю до дна хмільну твою усмішку
і небо вмить стає мені тісним,
коли приходиш ти у мої сни.
Коли тобою плаче зорепад,
роса сльози тремтить у павутинні
і воскресають ніжності світлини,
напившись сил очей твоїх свічад...
І знов тобою плаче зорепад…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277852
дата надходження 30.08.2011
дата закладки 30.08.2011
Таксі,ніч,в сумочці розміняна совість на дрібні купюри.
І пляшка сліз з болем і апельсиновим смаком в руках.
Сонний таксист заглушує свідомість звуками радіо.
Розраховуєшся макалатурою і фальшивою посмішкою.
Струсиш з плеча рукою остатній спазм совісті,
Кидаєшся на зустріч девятигодинній відчайдушності
Львівський вокзал,в руках совість з написом номера поїзду
Пом"ята і волога від хвилювання,закинеш в кишеню.
Переповнені зали очікування дешевою кавою і випічкою.
Твоя совість в кутку займається пірсінгом на твоєму тілі
щоразу проколюючи нові місця вставляє туди сережку
Терпиш зціпивши зуби з остатньою надією на його голос.
Заклеїш рот совісті скотчом і вульгарно закинеш назад в кишеню.
Остатня надія відвороту телефон який онімів від твоїх рук
Один день ковтаєш який стає камнем в горлі ,задихаєшся.
Крок ,поїзд ,реальнісь губиться в натовпі сонних людей.
Купе,третя поличка,і смак вишневого велюру в роті.
Обнімаєш подушку яка головним болем б"є по скронях.
І один тупий спогад який дусить тонкими пальцями шию.
Добєш совість низьким його вчинком і сигаретним димом.
Попереду безсонна ніч в обіймах з мобільним телефоном.
Під запах вагонного пилу який лоскоче свідомість,
Побачиш марево з відбитком його вульгарності і низькості.
Нудотливий ранок з присмаком міцного чаю з лимоном,
І шматком мігрень з шоколадом і горішками в фіолетовій обгортці.
Прибуття, київський вокзал,метро,чужі вулиці
Втікаєш від виснаженої совісті в зимово-сніжні спогади.
З надією що життя зробить поворот на дев"яносто градусів...
наЇвна....тікАєш! ...від реальності...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277724
дата надходження 30.08.2011
дата закладки 30.08.2011
Не ображайте своїх коханих навіть не навмисно кинутим словом, воно залишає в їх серцях болючі шрами... Бережіть один одного і нехай ваші слова лише зцілюють душу...
Якби ти знав, яка безмежна сила
Твоїм словам дарована була...
О, скільки раз вони безжально вбили,
Та воскресала знов від їх тепла.
Якби ти знав, як рани ті тривожать
І в скронях через край пульсує біль...
Єдине слово, ненавмисне, може,
А срібні роси вибились з-під вій.
Якби ти знав, як фарби враз тьмяніють
І втома визирає з-за плечей,
І слів твоїх відлуння тихо тліє
В принишклих вогнищах сумних очей.
Якби ти знав, яка ціна пробачень,
На руки б підхопив свою зорю
І виніс би із болю й сліз гарячих
Наче людей виносять із вогню.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277526
дата надходження 29.08.2011
дата закладки 29.08.2011
Мне для тебя не хватит голубей,
Объятий и тускнеющих закатов,
Но каждый вдох и выдох о тебе…
И о тебе так путаются даты
В отрезке между детством и «люблю»,
Что зазвенит, конечно же, в финале…
Но мой поход подобен кораблю
Дрейфующему в небольшом канале -
Не развернуться... Правда бьет под дых -
В один момент решил бы все проблемы…
Но тише, тише… И глоток воды
Меняет опостылевшую тему
На скудные гудронные пласты,
Удавку безысходно серых улиц...
И, кажется, что мир совсем застыл,
Ведь наши души так и не столкнулись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277435
дата надходження 28.08.2011
дата закладки 29.08.2011
Так довго тебе я ,малятко, чекаю,
За ніжку ще зловлю, коли випихаєш,
І ліктями сильно животик так давиш,
Ось так з серединки всіх нас ти вітаєш!
Як бється сердечко я чітко відчую,
Ти знов повернешся - я подих тамую,
Потягнешся в сторони десь там у лоні,
Божаю тобі лиш щасливої долі.
Ростеш кожен день, наче сонячний промінь,
Прислухаюсь вушком і чую твій гомін,
Ми дихаєш разом, пульс знов під рукою,
Усюди, де ходжу буваю з тобою!!!!
Маленькі ці ручки, долоньки із квітку,
Сховаю від світу я ніжну й тендітну,
У хаті ангелики тихо літають,
З тобою про радість вони розмовляють!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277266
дата надходження 27.08.2011
дата закладки 27.08.2011
Колись, можливо, я знайду слова,
Щоб від душі і щоб без перебільшень
І заплету для тебе їх у вірші,
Аби ти знав, що пам'ять ще жива.
Не наша в тім з тобою є вина,
Що ледь зустрівшись, розійшлись дороги,
Що інший Він йде до мого порогу
Й тебе стрічає іншая Вона.
В минуле стерто долею мости,
Та пам'ять вперто розриває пута.
Мені тебе ніколи не забути
І зустрічі з тобою не знайти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277256
дата надходження 27.08.2011
дата закладки 27.08.2011
...............................Нестримна пристрасть.....................................
Вона росте кожного разу.
Ти торкаєшся вустами, а серце б’ється скажено.
Так можна довести до нестями…..Пропасти у безодні відчуттів.
Поговори зі мною про кохання! ШАЛЕНЕ! Дай насолоди у кожному слові!
Збреши, якщо не любиш.. я все побачу.. у твоїх бездонних очах!
Мені байдуже, що у тебе у думках, аби був поруч зі мною.
Нехай тебе не хвилює душа. Я її давно продала совісті.
Я просто хочу, щоб ти був. Нехай лише, як міраж.
Я пробачу, що ти кожного разу зникаєш.
Тільки приходь, хоч інколи, як буря.
Порви свідомість – не шкода.
Хвилюй серце, тіло, душу.
Я тепер лише твоя!
Користуйся!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277126
дата надходження 26.08.2011
дата закладки 26.08.2011
А у мене бажання земні,
І зорю діставати не треба.
(Тетяна Фролова)
Може, мріям моїм не судилось і зовсім збуватись?
Може, надто палке сподівання у грудях щемить?
А я хочу лишень на поріг до батьківської хати,
Чи на росяних трав, перелитий дощем, оксамит.
Чи то щось неземне – обіймати тендітно за плечі,
І на сонячний схід милуватись як місяць зійде?..
Може, мрії мої в цьому світі такі недоречні,
Може, надто сліпе сподівання в білісінький день?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277147
дата надходження 26.08.2011
дата закладки 26.08.2011
Нічка.....
Місяць і зорі.....
Тримають мене у полоні.......
Сильніше за руки, кайдани на ноги........
Позбудусь я серця у шторах темної птахи - тривоги......
Тиша.....
Нікого немає......
Самотньо життя так триває......
Схопило за горло, голос зовсім пропав........
Ти підло для ангела темного душу мою готував........
Звірі......
Здичіла левиця.....
Звик, що веду себе, як киця......
Я загнана в клітку, ричу я від болі.........
Кусаю, шматую, кидаюсь - не можна жити в любові.....
Тіло.......
Тебе лиш хотіло......
До хмарок в екстазі злетіло........
Наркотик твій дотик, без нього вмираю.........
Та інша тепер твої руки жадібно, нагло тримає..............
Життя......
Без тебе немає.......
Усе, що ще билось зникає...........
Очі скляні, сльоза на землю стікає.......
Щастя, кохання, пристрасть, жага - без тебе просто не буває......
Все пропадає.....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276923
дата надходження 25.08.2011
дата закладки 25.08.2011
***
Я хотіла торкнутись вічного,
У буденнім знайти пророче.
Та натомість терпкою нічкою
Закохалась в бездонні очі…
Буть хотіла твердою, владною,
Докладала в свій голос криги,
А гаряча сльозинка зрадила,
Розгорнула мене, як книгу…
Проникала в найвищі сутності,
Щоб зневажити поклик тіла,
Та скорилась його могутності
І хотіла. І знов хотіла.
І зневірювалась. І вірила.
Будувала і руйнувала.
Вишивала зірками й дірами,
У собі себе пізнавала…
І з надуманих тих реальностей
Я прийшла у просту реальність –
Що всесилля моє у слабкості,
А краса – то неідеальність…
І нехай через раз спотикаюся
І дурні мої мрії дивні –
Я живу. Я грішу і каюся.
Я людина! Я просто людина!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276780
дата надходження 24.08.2011
дата закладки 24.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.08.2011
Прошу тебе, спали мої листи,
Я в них занадто щира і відверта,
Я в них могла воскреснути й померти
І серце тобі в жертву принести.
Я в них сміялась, плакала, жила,
В них запах мій ледь-ледь іще вловимий,
Вони ключем летіли журавлиним,
Щоб тихо впасти до твого крила.
Вони тобі несли мою любов -
Тонкий, зворушливий роман у віршах.
Твоя ж була новелою, не більше -
Дешева гра емоцій і розмов.
Я в них звучала музикою слів,
Ховала біль в байдужості трикрапки
І вкотре починала все спочатку
Поміж рядків іще щасливих днів.
Між нашими серцями як мости
В моїх листах були слова кохання...
Я в них була тоді занадто справжня...
Прошу тебе, спали мої листи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276599
дата надходження 23.08.2011
дата закладки 23.08.2011
Вдруг осознала: жить пришла пора.
В ответ кому-то сердце застучало.
Ну, надо же, выходит, я жива?
Жива еще, чтоб все начать сначала?!
Неумолимо сладок каждый жест.
Ты, разливая глаз своих чернила,
Мне доказал, что счастье в мире есть
И сердце я не просто так хранила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276346
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 22.08.2011
Не цвітуть на вікні герані…
(Олена Теліга)
На самотнім вікні розквітає червона герань,
Наче перша любов – розквітає шалено і палко,
І вмирає сама після перших сумних розставань
За лаштунками слів у осінньому вічному парку.
Відмирає той цвіт. У тривожну прозору блакить
Журавлем без крила відлітає в далеку мандрівку.
Тільки спогад п’янкий ще собою згадає, зболить,
І впаде пелюстком пурпуровим на голу бруківку.
Як відчути її – ту тонку, ту мереживну грань,
У обійми сліпі свої руки комусь розпростерши?..
На самотнім вікні розквітає червона герань,
Наче наша любов – найсолодша, найбільша. Найперша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276279
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 21.08.2011
А інколи хочеться знати - ну що там, далі?
Розтринькаю серпень і враз повернусь у себе.
Вивчатиму надбані зморшки, немов медалі
За всі незаслуги й неподвиги перед Фебом.
А потім... згортатиму мрію неначе прапор,
І мороком в душу чужа марсельєза виллється...
І днів наших славних, пронизаних наскрізь браком
Чомусь бракуватиме попри нестерпні милиці.
А потім... прощатиму іншим свої медалі,
І буду просити у Феба нову потребу
Сховати у римах священне ім"я. А далі -
Розтринькаю серпень і враз повернусь у себе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276136
дата надходження 20.08.2011
дата закладки 20.08.2011
Так несміливо "До зустрічі!" скажеш,
Так обережно за руку візьмеш...
Може ця зустріч - найкраще із вражень
І в моїм небі ти сонцем зійдеш.
Приспів :
Я не скажу "Люблю",
Лиш Бога помолю,
Щоб завжди обіймали твої руки.
На відстані прощань,
На відстані стрічань,
З тобою ми на відстані розлуки.
Так непомітно здійсниш мої мрії,
Щоб божевільно в життя їх вплести...
Просто на зло кілометрам, стихіям
Шляхи всі ведуть туди, де є ти.
Приспів:
Я не скажу "Люблю",
Лиш Бога помолю,
Щоб завжди обіймали твої руки.
На відстані прощань,
На відстані стрічань,
З тобою ми на відстані розлуки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275286
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 19.08.2011
Я промовчу, що вільна як ніколи.
Не клею будні з клаптиків покути.
Для тебе – просто леді загадкова.
Дозволь мені такою ще побути.
Отак від сміху закривати очі
І роздивлятись всі найтонші риси.
Не знай мене ще поки… я так хочу!
Так, кожна жінка у душі актриса.
Давай не класти правди на терези,
Не впізнавати почуттів на дотик.
Ще поки можеш думати тверезо,
Ще поки я для тебе не наркотик.
Отак до ночі (про усе й нічого)
Дзеленькати бокалами сценічно.
Ще поки обирати маєш змогу
Й не знаєш, що в тобі я вже навічно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275860
дата надходження 19.08.2011
дата закладки 19.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.08.2011
Не раз мене торкались інші руки,
Не раз в обіймах був мій ніжний стан,
Усе живе відмерло від розлуки,
Та зустрічі для мене лиш обман.
Не ті уста так пестять мою шкіру,
І запах тіла зовсім вже не твій,
Так хочеться віддатись в зуби звіру,
І скиглення не чути моїх мрій!
Та скільки вже мужчин побуло поруч,
Усе не те, усі вони - не ти!
Нема душі, зверну іще ліворуч,
Та всі шляхи ведуть до пустоти.
Ну як, скажи, без тебе далі жити?
Ну не тримати ж кожного в собі,
Я просто хочу щиро так любити,
І кожну мить віддати лиш тобі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275544
дата надходження 17.08.2011
дата закладки 17.08.2011
Задрімати отак, невинно.
Роздивляйся (я ще слухняна)
Як сповзає піджак з коліна
І на землю спадає п’яним.
Невагомі, зігрівшись наче,
Стали руки навмисно тихі.
Роздивляйся. Я ще не бачу,
Не рахую глибоких вдихів.
Не питаю котра година,
Не лютую від слів «лишайся»…
Поки я ще… отак, невинно.
Потихеньку мене роздивляйся.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275207
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 16.08.2011
Терпеть не могу мужчин бесхарактерных
в них всё - заменители,даже для сахара,
в них всё - недобор, недовкусье и пресность
сокрыта в обертке вся их "интересность"
Мужчин ведь покажет их каждый поступок
в решении тверд он ,к родным будет чуток
За все что сказал он всегда отвечает
да ,даже такое в наше время бывает
Мужчина ,он хочет ,он будет опорой ,
мужчина - он дверь перед дамой откроет
И здесь даже не в воспитании дело
ведь мозгу - желаньям повинуется тело
Мужчина умело владеет словами
не скажет "люблю" без чувств и желаний
Мужчина - он воин - не неженка-мямля
я вам о Мужчинах ,а не о Названьи
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275334
дата надходження 16.08.2011
дата закладки 16.08.2011
Плечо твое нечаянно задела
И вдруг, как будто взглядом приколочен,
Ты прошептал: «Вам так красиво в белом
На фоне этой слишком темной ночи…»
Не поддавались локоны мятежным
Твоим ладоням, на ветру играя.
Ты угадал – на этой шейке нежной
Хранятся у меня ключи от рая.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275098
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 14.08.2011
Сплети мені браслет з доріг-ниток,
Котрась-бо точно приведе за покликом.
До дідька межі! Близько, як ніхто...
"Люблю"... там знак питання чи знак оклику?
Не треба знаків. Власне, все це - гра.
Любов - всуціль азарт і провокація!
Сплети мені тіару із заграв,
Допоки час просіюю крізь пальці я.
Прозрінь нема. Мій світ - банальна фікція.
Шукай собі простих і несподіваних.
І уяви на мить: в твоєму віці я
Не буду вже ні мавкою, ні дівою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274948
дата надходження 13.08.2011
дата закладки 13.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.08.2011
міцно спи... я стою над ліжком.
ти не бачиш, а я стою.
тобі в серденько тишком-нишком
перелию журбу мою.
не дивуйся, я маю привід,
щоб жалі складати в букетик:
покровитель рим білогривий
вирішив побути аскетом.
на прощання лиш оком блись -
пилом зоряним вкрилась стежка...
час літати прийде колись
і покинеш мене ти теж так.
але доти - солодко спи...
покладу долоню на бильце...
в скло метелик крильцями бився...
хто кохає - завше сліпий.
06.08.2011 (00:08)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273781
дата надходження 06.08.2011
дата закладки 06.08.2011
Бринять ромашками поля,
Пшениця колос похилила...
Тут бродить десь любов моя,
Від сонця заховавши крила.
Ми тут ішли серед полів
І маки червоно всміхались,
Нас цілувало ехо слів,
Яскравим світлом розсипалось.
Нам грала хвилями ріка
Під тихий шепіт очерету...
А ми - удвох, в руці рука,
Найщасливіші на планеті.
Губились зорі поміж трав,
Аби здійснити наші мрії,
А ранок щедро засівав
Любов, і Віру, і Надію.
Ховала ніч у свій палац
Секрети нашого стрічання...
А ми разом і світ для нас -
Це територія кохання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273340
дата надходження 03.08.2011
дата закладки 03.08.2011
Шукаючи себе серед різнокаліберних верств населення і моди,
Серед численних списаних речень про життя дрібним почерком,
Між кілометрами холодних, розбитих, об"їздних доріг
Ґвалтуєш щоразу думки вихлопними газами...
Блукаючи серед трамвайних німих зупинок...
Виглядаєш себе очима поміж сірих гримас, байдужих перехожих...
Втискаючи у вуха навушники глушачи навколо реальність,
Обходячи калюжі розпачу уникаючи ударів вітру в обличчя..
Шукаєш…можливо знайдеш себе серед ночі,
Поміж розстібнутих ґудзиків і туго підперезаних ременів,
В масивних золотих прикрасах і фальшивими посмішками,
Вливаючи в себе синьо-зелений абсент і фальш,
Топиш свою безпомічність в прозорих фужерах,
Усвідомлюючи залежність та невідворотність,
Ти таки віднайдеш себе під ранок,
Розтоптаний від тиску головної болі на ліжку,
Чи на холодній сирій підлозі з нудотною огидою до минулого,
Складаючи спогади вчорашнього мов пазли,
З розумінням своєї безмовної слабкості ...та відсутності сили волі…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273189
дата надходження 02.08.2011
дата закладки 03.08.2011
Благодарю, мой друг, за это пламя
В ночной тиши средь белых покрывал.
За все, что не досказано словами.
За этот, пусть не честный, но финал!
Благодарю, за слез прохладных нити,
За ожиданье в глубине алей.
За то, что никогда не сохраните
Последней встречи в памяти своей.
Благодарю за смех среди метели.
За вовремя надежное плечо.
За то, что может даже не любили!
Я правда, не жалею ни о чем.
Благодарю. И отпускаю все же.
Ища утех, лишь не сорвитесь вниз.
Вы, отдаляясь, стали мне дороже,
Но в жизнь свою вас не впущу "на бис".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272881
дата надходження 31.07.2011
дата закладки 31.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.07.2011
я в шибку стукала тобі, ти бачив?
серпанком ніч спустилася над призьбою...
легесенько, нечутно і обачно
тобі з туману янголів вирізьблює
тобі пряде накидку з дивовиж,
а я присяду біля ліжка поруч
і цілу ніч, поки ти міцно спиш,
світанок вишиватиму власноруч
щоб він тобі пах вишнями і м'ятою,
щоб наливався золотом Ярила...
а поки ніч, цілую в губи я тебе...
а ти про це не мав і гадки, милий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272660
дата надходження 29.07.2011
дата закладки 30.07.2011
Я ищу чужих объяснений
своих никому не давая
под кроватью коллекция мнений
меня душит глоточками чая
Я питаюсь чужими словами
на счет три про себя забывая
обещанья от звезд не скрывая
вас я снова и снова прощаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271699
дата надходження 23.07.2011
дата закладки 24.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.07.2011
Нехай над тобою зорі всміхаються, мій загадковий.
Нехай тобі сивою стрічкою стелиться шлях...
(Я - та, хто власноруч майструє собі окови
І марить польотами фенікса чи журавля)
Хай срібний серпанок до ранку стоїть на сторожі,
Щоб сон твій мережився сяйвом моїх почувань.
Нехай моя слабкість, що так на кохання схожа
З-під пензлика ночі дістане нові дива.
І справдиться, як пророцтво, все, про що мріялось,
А ні - то й не треба - всміхаються херувими...
Та в час, коли ніч махне темно-синім віялом
І сон начаклує, згадай мене, мій невловимий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271412
дата надходження 21.07.2011
дата закладки 22.07.2011
Безродной грустью в небе тучи
Нарисовали твой портрет.
Ты несомненно – самый лучший,
Такого в мире больше нет.
Тоскою сладостной все крепче
Томятся мысли в неглиже,
А мне теперь намного легче,
А мне не плачется уже!..
Пускай мечтам сбываться рано,
Смыкая новый трудный круг,
Но я стою уже за гранью,
И понимаю, что не вдруг
Себе сама кажусь безродной,
Как свежий ветер в жаркий зной…
А ведь в душе моей – свобода,
Что потеряла б я с тобой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271051
дата надходження 19.07.2011
дата закладки 20.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.07.2011
***
Ты грустишь, что океан не видел,
Что измерить шагом мир не смог,
Что просторы полотном расшитым
Не легли еще у твоих ног?
Сыну отдал ты свои победы,
Положил к его ногам мечту,
Изменил свои приоритеты,
Сбавил скорость, риск и высоту…
Разве Бог, скажи, тебя обидел?
Разве счастье – для тебя слова?
Ты грустишь, что океан не видел:
На тебя их смотрит целых два –
Не бывает чище синева!..
15.02.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270819
дата надходження 18.07.2011
дата закладки 19.07.2011
Не ятри собі душу, дівчинко, не ятри,
Не фарбуй аквареллю світанки у колір смутку.
Спомини - пластилін: відриваєш маленьку грудку
І ліпи що завгодно, допоки свіча горить...
І нехай тобі буде щемливо, гірко й нетлінно,
Медитуй на вогонь і на ніч, на тишу в'язку...
В супермаркеті долі немає лишень пластиліну,
Аби щастя зліпити на зорянім мотузку.
Ставлю крапочку. Небо грає всіма відтінками:
Бірюзово-рожеве, і синє, і фіолет...
В ритмі серця невтомно зухвалий годиннник тікає
І усе було б добре, але... багато але.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270607
дата надходження 17.07.2011
дата закладки 17.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.07.2011
папір усе стерпить... нет також...
темно-синє на білому, шок:
шовк холодний, гаряче тіло
пластир на ступнях -
важко носити підбори,
боляче плакати, але про це не говорять.
переживу. хто наступний?
не роби мені боляче, точним рухом
загаси свічку двома пальцями
не задмухуй, зроби вигляд, що не пече
ти потрапиш до раю, а я не вірю у рай,
не кричу "ура", коли догораю.
не ставай голосом у моїй голові
я вірю у відстань -
це моя остання релігія.
коли я заплачу, зорепад на щастя лови,
я так від любові оклигую.
не чіпай мене.
у саду магнолій оселивсь пирій,
я не вірю в долю,
янголе, не грій тих, хто диха єдиним днем.
НЕБА(й)ДУЖОСТІ потребую...
тим, хто просить - дають,
а як же ті, хто не вміє просити?
просівай мою лють
крізь примирення сито.
P.S. і не треба мене розуміти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269915
дата надходження 12.07.2011
дата закладки 12.07.2011
Мама завжди запитує "Ти куди?"
Хоча, звісно, про все давно знає...
Одяг пронизує цигарковий дим,
шлунок промитий алкогольним чаєм.
Підбори ламаються об вологу бруківку,
Сухий кашель рве горлянку вперто.
Це ж так до смішного наївно
шукати собі героїнових богів серед
звичайних смертних.
Ти нестерпне більмо на моєму оці,
розфарбованому вугільно-чорним олівцем.
Серед всіх педантичних, надмірних емоцій,
що змінюють моє лице, я сьогодні обираю таку,
з якою Бродський розповсюджував істини,
наче спекулянт, під своїм сірим, розхристаним,
затертим до ниток плащем.
Я не знаю чиє ліжко власним тілом сьогодні грітиму.
Де забуду нижню білизну, розлию нові парфуми.
Проте, вкотре залишу броньовану, мов двері,
душу відкритою.
Щоб всі мої колишні музи, наче залежні,
у римовані рядки повернулись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269533
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 10.07.2011
Щось змінилося… Крихітно-ясний,
Він з’явився і став перед тебе…
Наче іскра завбільшки із небо…
Розділив і з’єднав одночасно…
Ти пробач, та в молитві до Бога
На кривих поворотах дороги -
Нуль за себе, за тебе лиш трохи,
А все решта за нього, за нього…
Це не зрада, не прірва!.. Це наче
Перевтілення нашого раю…
Вір -ще більше тебе я кохаю,
Бо у ньому я теж ТЕБЕ бачу!..
8.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269201
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 09.07.2011
Мы пройдем этот путь... В долгожданном покое
Мы присядем устало, плечом к плечу…
Может где-то не в радость он был нам обоим…
Ты не скажешь… И я промолчу…
8.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269200
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 09.07.2011
Намріяла тебе,науявляла,
Зібрала з тихих дощових краплинок,
З туманів сивих я тебе зіткала,
Сплела з осінніх срібних павутинок.
Намріяла тебе в вечірній тиші,
Коли так сумно плачуть листопади,
Коли душа від болю ледве дише
І лиш в тобі шукаю я відраду.
Намріяла тебе самотня пташка,
Коли все йшла тернистими шляхами,
Коли душі ставало надто важко,
Я тішилася ніжними думками.
Намріяла тебе в хмільні світанки,
Такого ніжного і милого такого,
Усього вимріяла, всього до останку,
Такого рідного і тільки мого.
Намріяла,придумала для себе
І вигадку назвала я коханим,
А ти прийшов, як грім з ясного неба,
А ти прийшов... і просто став ним.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269353
дата надходження 09.07.2011
дата закладки 09.07.2011
кожна добра поетка мусить мати власного янгола,
час від часу робити дурниці, аби той не був без роботи
і сухою з води граційно вилазячи всоте
посміхатись і червоніти: невже це я була?
кожна добра поетка мусить палити.
цигарки, мости чи листи - то не так суттєво.
шкодувати опісля, ридати: янголи, де ви???
прилаштовувати на гордість бетонні плити.
кожна добра поетка мусить... писати!
хоча б іноді, так, для підтримки іміджу =)
аби янгол собі не думав: чого я тут сиджу,
їй же добре, в житті приватнім теплі пасати...
кожна добра (самі здогадайтесь хто) мусить мати мрію далеку,
бо як мрія близька, то не буде віршІв і прогресу.
...помирати від стресу, вдавати принцесу, втікати від пресу...
от... а кожен поганий янгол мусить мати власну поетку!
05.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268746
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 05.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.07.2011
Дихай, Лялю, дихай! Ти ж так просила неспокою.
Дихай, Лялю! Ти ж не любиш простих завдань.
Ти ж така ілюзорна, з усіх боків заримована.
Ось маєш поле бою! Ні рими тобі, ні пера!
Смійся, Лялю, смійся! Хто навчить тебе програвати?
Смійся, Лялю! Може, більше й не буде змоги?
Ти не хочеш піддослідним кроликом? Кажеш, горда?
Перестань "проти всіх". Або хоч взагалі перестань.
Дихай, Лялю! Дякуй Богу, ніхто не чує...
Пізно після падіння махати уламками крил.
Годі шукати винних. Небо - остання інстанція.
Ось тобі запальничка. Тільки вірші не пали.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231402
дата надходження 26.12.2010
дата закладки 03.07.2011
останній романтик у всьому шукає логіку, вірить у Бога
і робить усе для того,
щоб його перестали вважати останнім романтиком.
він не любить приземленості кар'єристок, брехні у бантику.
він приховує свої статуси, дуже пізно лягає спати,
емоційно буває втомлений і нікого собі не шука
(або впевнено робить вигляд) серце - полум'я, очі - крига,
цілий Всесвіт в його руках.
Останній романтик не ласий на різні забавки,
багато охочих його закадрити чи звабити,
і усмішок ціла кишеня, і лестощів повне відерце...
а він ні на що не ведеться, напевно, спрацьовує досвід
чи внутрішній індикатор.
останній романтик не зовсім останній - інколи просто
приходить та мить, коли набридає шукати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247532
дата надходження 16.03.2011
дата закладки 02.07.2011
обіймають не ті, і дзвоню не до тих,
і комп'ютер стирає файли...
і бракує повітря на ще один вдих,
бо не вірю, що "все буде файно"
і сиджу над рукописом, молю натхнень,
як художник сліпий над мольбертом...
і шукаю свічу, бо не видно й удень
де фальшиво, а де відверто.
добираю слова, і нема до ладу,
і невпинно шукаю виходу...
сивий янголе мій, я наосліп іду,
ще не навчена світлом дихати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263487
дата надходження 05.06.2011
дата закладки 02.07.2011
Не тисни на курок, - я поки що зовсім не готова,
Десь у центрі зіниць застигає непрошений страх.
Ти – солоним дощем по щоках моїх знову і знову,
Ти – разючим вогнем по вишневих солодких губах.
Не чекала тебе серед розпалу п’яного літа,
Серед купелю трав і духмяних покосів в житах.
Я – у клапті вогню твоїм поглядом диким одіта,
Я – нестримністю снів перелита у всіх на очах.
Забери ж бо від скронь револьверне заряджене дуло,
Екіпаж з трьох коней саме вчасно до ґанку прибув.
Я – холодна вода, що нічого в собі не забула,
Ти – ранковий туман, робиш вигляд, що легко забув.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267597
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 30.06.2011
Я не хочу шукати притулку в обіймах твоїх,
Не потрібні мені благодійництво і меценатство
В постулат я не вірю, що сповідь спокутує гріх
Без розкаяння душу залишиш страждать у кріпацтві.
Я не хочу шукати опору й надійне плече
Твердий стержень натомість й дедалі ставати сільніше
Я не вірю у байку, що вранішнє сонце пече,
А вечірнє навряд чи засвітить його яскравіше.
Я не хочу з надривом ковтати образу із сліз
Й з насолодою їсти ту манну, що падає зверху
Я не вірю, що просто за рогом чекатиме приз,
Але вірю, що ти там на мене чекаєш нестерпно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267739
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 29.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.06.2011
Цей дощ неспроста, його краплі занадто вагомі,
Такі безутішні,що душу проймають до болю...
Ми стрілись на мить і здалося - давно вже знайомі,
Та мимо пройшли,в світ ілюзій на пошуки долі.
Два стомлені серця жаданої мрії злякались
І в дощ утекли, щоб в своїх міражах знов пропасти.
А небо тремтіло і впасти хотіло здавалось :
То ангели плачуть за нашим утраченим щастям.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267054
дата надходження 26.06.2011
дата закладки 26.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.06.2011
Давай с тобой красиво разойдемся,
Пусть даже с блеском гордости в глазах,
В последний раз – друг к другу прикоснемся,
В последний раз – со страстью на губах.
Нам ветра зной шептал тоскливо - жадно,
Когда-то столь прекрасное «Люблю»,
Но вся листва в наряде не парадном,
К ногам слалась прощально сентябрю.
Давай, на миг забудем наши ссоры,
Сегодня их нет смысла вспоминать.
Все в прошлом, и обиды и укоры.
Как плохо, что пришлось нам так страдать.
Не слеп туман. Неси желтее розы,
Ты не дарил цветов мне так давно…
Давай хоть раз свои не скроем слезы
О том, что нам совсем не всё равно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266748
дата надходження 24.06.2011
дата закладки 24.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.06.2011
І стояв він, тупий, плечистий
І байдужий, немов колода.
І здалося — на ціле місто
Заридала вона на сходах.
(Василь Симоненко)
Оніміло дзвінке провалля,
І не гріє глуха хода.
На обличчі – туман печалі,
А у серці – себе шкода.
Остовпілий холодний погляд,
І гіркі від образ вуста,
Ще раз болем жагучим вколе
Це байдуже: «Бо ти не та».
Наче липень опав багрянцем,
Як планета згубила вісь.
Ми відбулись останнім танцем,
Так як першим давно колись.
Десь за нами тривожні будні,
А вже завтра ти будеш сам…
Як ніколи в душі паскудно,
Що пора закінчитись «нам».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266567
дата надходження 23.06.2011
дата закладки 23.06.2011
А ти мені навіщось дорікнув:
«Що не рядок – любов, любов, кохання…»
(Наталя Горішна)
…Не треба, милий, зайвих нарікань,
Що знову душу снігом пополощуть,
Що є відбитком смути і страждань,
І вічних почуттів уламки, мощі.
Хіба тебе болять мої вірші?
Вони – німі осколки серед бурі,
Вони – забиті пилом стелажі,
Що так тебе безжалісно одурять…
У тих віршах, де я – чиясь любов,
Де серце тільки гріється думками,
Де мрії визволяються з оков,
З широкими своїми рукавами…
Чи там де я, чи там тебе нема?
Це ти – у кожній літері і комі…
А ти сказав: «Поетом будь сама»,
А я ж тебе так кликала на поміч…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265974
дата надходження 20.06.2011
дата закладки 21.06.2011
Заколихані вітром думки,
Ті думки, що як гості непрошені…
Дим печалі полинно гіркий, -
Перевтілення. Відчай. Спустошення.
Перетертий у попіл пісок…
Цей занедбаний дім поза ти'нами.
Промовчати – вуста на замок…
Божевіллям. Піснями. Картинами.
Збайдужіти на сотню хвилин,
Нічиєю побути окрасою.
Ми дістались найвищих вершин,
І тепер ми зникаємо. Гаснемо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266254
дата надходження 21.06.2011
дата закладки 21.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.06.2011
Вже давно відцвіли яблуневі сади і діброви,
І хрущі не гудуть, тільки зрідка грозою роздасться.
А мені би у сни легкокрилі, дзвінкі, кольорові,
Щоби знов на вустах відізвалося усміхом щастя.
Десь на кінчиках мрій загубилась весняна надія,
Де ти спраглим дощем опадаєш на здимлені груди.
А мені би туди, де сміливі тіла не старіють,
Щоб у вічність твою перетліти з чужого «нікуди».
Той бузковий дурман непомітно сполохав всі сили,
Чуєш, он під вікном той цвіркун знов не має спокою?..
А мені би – як птах, розпростерти приборкані крила,
Щоби в неба всього безкінечність, та тільки з тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265678
дата надходження 18.06.2011
дата закладки 18.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.06.2011
Давай забудемо вчора,
Як наче тільки здалося...
І сонце сховане - вгору,
І знов веселку в волосся.
І по калюжах босоніж,
І дощ ловити губами,
Свобода щоб аж до втоми,
Попутний вітер думками.
Щоб знов гармонія - в серце,
Безмежна велич - просторам...
Вогонь в душі озоветься...
Давай забудемо вчора...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265483
дата надходження 16.06.2011
дата закладки 16.06.2011
...і ти невдовзі напишеш вірш,
і всі мовчання знесиляться.
І пробіжиться іржавий ніж
по зацілованим вилицям.
і ти напишеш мене як всі,
вкладеш у рими прострочені.
І десять тисяч нових месій
умруть при моєму народженні.
...і раптом стане словам тепліш,
і наші тіні замісяться.
Пишу тобі цей забутий вірш
іржею швидко на вилицях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265480
дата надходження 16.06.2011
дата закладки 16.06.2011
...ти навчився наш світ помічати на мапі,
відзначати червоним й вдивлятись у хмари.
Мій малесенький Бог зависає у Скайпі,-
теревенить ні з ким під тремтіння гітари.
Я навколо будинку кружляю вже всоте,
бачу світло бажань і нудьгу монітору.
Від зими до зими... я звичайно не проти,-
хоч звелось до "ніколи", але поговорим.
Ти навчився в наш світ не впускати сторонніх,
розмовляти піснями, у вІршах блукати.
Ми рятуємся снами й радієм безсонню
і ховаємо ніжність в безглузді цитати.
...я навчилась складати листи на коліна
і просити у себе на втечу дозвіл.
Не єдина,то й що? Вже не чують стіни,-
про любов тільки мовчки кричать дорослі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264885
дата надходження 13.06.2011
дата закладки 13.06.2011
Очима сірими як вечір
Душі торкаєшся тривожно,
А думка холодом за плечі:
Не можна...
А небо гралося вогнями,
Наче за щастя наше злилось
І серце п*яне до нестями
Спинилось...
Від подиху твого хмелію,
Спокуса венами пульсує,
На розум втративши надію,
Цілую...
Пірнули руки у волосся
І пальці в поцілунку злились.
Не утішайся, що здалося,
Наснилось...
Ми спокій віддали безтямно
Й на божевілля захворіли
За право дотику думками
До тіла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264850
дата надходження 13.06.2011
дата закладки 13.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.06.2011
Не тримай мене у серці, не тримай,
Клітка птахові домівкою не стане.
Я втечу від тебе далі, ніж за край,
Кажуть, вміють там загоюватись рани.
Не біжи за мною, прошу, не біжи,
Світ і так без того в швидкості згорає.
Ось розлука білим сумом освіжить,
Вітер сльози наші в жменю позбирає.
Не тримай мене у серці, відпусти,
Не любов воно, якщо без жалю губить.
Неспроста нам Бог послав такі хрести,
Він нас все-таки найвідданіше любить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264694
дата надходження 12.06.2011
дата закладки 12.06.2011
Серед літа – зимові протяги,
а я досі босОніж, в платті лиш…
Далі й далі відносять потяги
сонця блиск. Чи ж ми небо втратили?
Чи то в червні морози березня
й мрія бути втомилась лишньою?
...Я не була твоя «теперішня»,
а вже стала тобі колишньою…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264222
дата надходження 10.06.2011
дата закладки 10.06.2011
П ринишклий ліс мов на сторожі снів
Л еліяв тишу, мріяв, хмурив брови...
А вітер в павутиння сонце плів
Ч арівним птахом далей вечорових.
Л едь чутно небо дихало слізьми
І сутінками в ноги опускалось...
Т ремтіло літо змоклими крильми,
А я… в плаксиве літо закохалась…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264192
дата надходження 09.06.2011
дата закладки 09.06.2011
Таке безумство думати про тебе,
Якісь шалені мрії будувати,
Далекі очі, наче синє небо
Не маючи надії відшукати.
Ти як міраж все маниш за собою,
Реальність затуляєш кожним словом.
Це ж божевілля - захопитись грою,
Не боячись назвати це любов*ю.
Таке безглуздя знову видивлятись -
Шукати знак онлайну на екрані,
Не зважившись ніяк собі признатись,
Що зникла в віртуальному коханні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263893
дата надходження 08.06.2011
дата закладки 08.06.2011
Як добре, що він не минає.
І жити мені не дає.
Що може позбавити раю,
Назад взявши слово своє.
Бо добре обітниць не скласти-
Так швидше стирається слід.
Йому ж запросити у пастку-
А серце відбило би ритм...
І добре, не мати пояснень.
І добре, що пекло у жилах,
Йому ж доторкнутися вчасно-
А я б камертоном тремтіла.
Допоки йти легко по краю,
Довірившись долі-круп'є...
Допоки він ще не минає
І жити мені не дає.
все добре
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263722
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 07.06.2011
Захрустять сліди у мерзлій піні.
І чиєсь задивиться вікно, —
Як ступають поруч наші тіні,
Що колись не стрінулись давно…
(Скиба Роман)
Минають днів шалених естафети,
згорає ніч на мареві зірок,
щасливий сон на клаптики подертий
між диких зграй сполоханих думок.
В твоїм вікні, мабуть, щасливі лиця.
Вже інша роль, не вернемся назад.
І пилом мрій сумує на полиці
тобою подарований агат.
Яке чудне незношене намисто!..
Земних бажань розірвані стежки.
А ми ж колись зустрілись ненавмисно,
а як мені далось воно взнаки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263683
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 07.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.06.2011
Хто знає, чи побачимось іще.
Куди зведуть дороги парних колій.
Усе, що маєм - жменька меланхолій,
І тихий-тихий, і пекучий щем.
Не награно повіки затремтять...
Ривки думок. Квитки… та два перони.
Твої-мої ще сплетені долоні,
А відстань, як гудок – хвилин за п’ять…
Дарма кладемо руки на плече,
Хрипким "не треба" тишу розірвавши.
А розпач став наш ще на зиму старшим,
І так ятрить прощанням, так пече...
Розтока рук в сум’ятті кольорів.
ось пальці розімкнуться наостанок
В своїх містах зустрінемо світанок
Два потяги швидкі: Житомир...Львів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263443
дата надходження 05.06.2011
дата закладки 05.06.2011
Хто знає, чи побачимось іще.
Куди зведуть дороги парних колій.
Усе, що маєм - жменька меланхолій,
І тихий-тихий, і пекучий щем.
Не награно повіки затремтять...
Ривки думок. Квитки… та два перони.
Твої-мої ще сплетені долоні,
А відстань, як гудок – хвилин за п’ять…
Дарма кладемо руки на плече,
Хрипким "не треба" тишу розірвавши.
А розпач став наш ще на зиму старшим,
І так ятрить прощанням, так пече...
Розтока доль в сум’ятті кольорів.
Ось пальці розімкнуться наостанок,
В своїх містах зустрінемо світанок...
Два потяги швидкі: Житомир...Львів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263442
дата надходження 05.06.2011
дата закладки 05.06.2011
Уходя, уходи все твердят вокруг,
ну а сами смешно уходят:
ненавидят, бранят и, внезапно, вдруг,
мимо окон, замкнувшись, бродят.
Так непросто впускать, а потом отпускать,
словно смерть пережить и снова
горевать и кричать, позабыв замолчать;
раствориться от слова простого.
Люди, бойтесь встречать, но учитесь давать,
то чего и самим не хватает.
Нашим душам так искренне хочется знать,
что их ждут, что по ним скучают.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263186
дата надходження 03.06.2011
дата закладки 05.06.2011
- Що в голосі твоїм? Журба незрима?
Сумливі ноти веснянИх симфоній хмар?...
- Це мрія заховалася в глибинах
Душі моєї (... в серці за вівтар)...
- Що ж сниться їй у тому дивнім храмі,
Прозоре небо чи наряджене в зірки?
- Так, небо… Все в хмаринках-орігамі,-
Їм віршами я спишу пелюстки...
- А вірші ти писатимеш про тугу,
Чи про кохання, загадкове й потайне?
- Та ні, я сповідь напишу лиш другу,
Аби він знав що мучить так мене.
- Дозволь-но я ту сповідь почитаю.
- Ну звісно, друже, – то ж до тебе мій закли'н.
...Читай
- Що ж з голосом твоїм?
- Не знаю...
Мабуть це мрії з храму утекли.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263231
дата надходження 04.06.2011
дата закладки 04.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.06.2011
рескрипт на http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253037
Утро, чайник, включенный свет
И не радио и не телик
На вопрос не дают ответ
Что мы делаем в этом теле.
Жизнь горчит как зубная паста,
Портит вкус у кофе и чая.
Мы себя, так бывает часто
В этой жизни не замечаем.
Припев:
Нас нет.
Мы на одной волне
Но ни тебе, ни мне
Не хочется вернуться.
Нас нет.
Мы дождь, мы лед, мы снег.
Мы - солнца луч в окне
Зовущий вас проснуться.
Мы друг друга в эфире ловим
Телефонным привычным чудом
Наше чувство живет в неволе
И мы знаем - оно абсурдно.
Мы друг друга коснуться можем
Только словом простым и нежным
Загоняя его под кожу,
Оживляя его надеждой.
Припев.
Вроде участи нет несчастней -
Вместо денег копить надежды.
Мы разложим в карманы счастье -
Мы не зря их пустыми держим.
Мы долги раздадим за сутки,
Мы секретности снимем грифы
И уложим свои минутки
Посекундно в судьбы тарифы.
Припев.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262933
дата надходження 02.06.2011
дата закладки 02.06.2011
як мріє дощ
упасти на сади,–
в твоїх глибинах
подумки
зринаю.
а сад у хвилях сонячних
не знає
про чорну тугу
дальньої води.
...в тобі відбитись,
злитись,
протекти
в вогненній колісниці
сонця-феба,
щоб замість серця
залишився
ти,
а в ньому кров'ю –
вічний вірш
про тебе.
щоб всі слова
обпалених пісень
ввійшли в дерева,
обізвались в квітах,
коли у безвість
вирушить
мій день,
втомившись жити.
____________________________________________
переклад російською Ассоль:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262693
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262664
дата надходження 31.05.2011
дата закладки 31.05.2011
Коли слова розпеченим залізом
Таврують душу знаком болю,
Пакуйте, не вагаючись, валізи,
Прощати намагайтеся поволі.
Це як хвороба, що руйнує душу,
Від вогнища лишаючи лиш попіл,
Остуджує думки холодним душем,
На "ти" і "я" розпочинає поділ.
Любов - як птах, що прагне тільки волі,
Не втримаєш його в німім полоні,
Як почуття принишклі вже і кволі
Й залізо слів пульсує десь у скронях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262506
дата надходження 30.05.2011
дата закладки 30.05.2011
Голодна....
Ковтаю повітря....
І хочу торкнутися неба!
Твої руки...
Цілую їх знову...
Тихенько шепочеш:"Не треба".
На двох...
Бажанння і пристрасть!
І множим на два насолоду.
І ще раз...
І ще...без зупину
Зануритись в тебе як в воду!
Кохаєш?
Кохай до нестями
І ніжно й брутально до болю!
Спокуса...
Моє мліє тіло
Від звіра, що вийшов на волю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239303
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 24.05.2011
Я так люблю таксі! Особливо вночі їхати на ньому додому! Від мене мабуть часто тягне сексом, бо зазвичай я сідаю в таксі після солодкого кохання, ще навіть збудженою, не принявши душ! Не тому що мені так в кайф, а тому, що через декілька годин мені треба бути на парах, а часу поспати як кіт н...ав!
Таксисти занадто часто не дають мені хоч трішки покуняти, намагаючись розговорити! Я це ненавиджу, бо як тільки сідаю в якийсь транспорт, мене як відрубує від оточуючого світу! В такі моменти лише наушники і моя власна персона! Та я не злюсь! Самці просто чують гарячу жіночність! Зиркають на мої стомлені від еротики очі, та не перевтомлені! І мабуть чують….Я в силу своєї збудженості якось помітила, що в машині є дуже сексуальна річ , а саме дзеркало заднього виду! Вона аж пахне бажанням і завжди покаже душу водія! А він може заглянути в мою! Ось чому в коханні мені так подобається контакт «очі в очі». А почалося все з таксистів….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239306
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 24.05.2011
Не друг и не любимая,
И даже не знакомая,
Ни памятью хранимая -
Имя теперь Никто мое.
Я для тебя мгновение,
Неважное, случайное,
Линий пересечение
И судеб двух отчаянных.
Мне места нету в будущем,
И выброшена с прошлого...
За счастья миг мне быть Никем
Судьбою напророчено.
Пройдешь - и не оглянешься
И пропасть грянет серая...
Но ничего, я справлюся,
Я сильная, я смелая.
И пусть еще пытаются
Остановить сомнения,
Никто не догадается
Как трудно быть мгновением.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261249
дата надходження 23.05.2011
дата закладки 23.05.2011
***
…Спина к спине, никто не сдастся,
Тампоном ватным гордость в ране -
Не на войне, чтоб защищаться,
А на диване…
На диване…
19.05.11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260509
дата надходження 19.05.2011
дата закладки 20.05.2011
...а я не просила жодного.
І жоден не став у стрій.
Молися зі мною, подруго,
Мій голос такий слабкий.
Так звично запахло порохом,
Неначе він вже вбивав.
Орфей із обличчям ворога,
Володар п'янких отав.
Але як покличе порухом
У вир спопелілих днів-
Молися за мене,подруго...
бо я не згадаю слів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259782
дата надходження 15.05.2011
дата закладки 16.05.2011
Ранок мовчав. І навіть гріло сонце.
Лечу у Львів, а з серцем щось не так.
Колись лише писалося про стронцій,
А нині знаю я його на смак.
Прості слова. Правдиві. І болючі.
А в долі міцно стиснутий кулак,
Вона тепер не просто по обличчі,
А в с́амім серці залишає знак.
Високий замок...Правда ж, символічно?
Вже й портретист збирається іти,
А в м́оїм серці плаче тихо відчай,
Бо то востаннє бачимося ми.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258729
дата надходження 10.05.2011
дата закладки 11.05.2011
Не смею нынче я писать Вам этих строк,
Когда судьбою не предвидено свидание.
Признаться честно, так волнует расстояние,
И будто эхом сквозь меня проходит ток.
Ну разве можно так любить (...всегда...)? Зачем?
Забыть себя на век,- как будто на мгновение...
Неповторимость Вас... и Ваше повторение...
...Во мне... Вы сны мои когда-то взяли в плен...
Не смею больше думать, верить и мечтать.
И только в снах своё оставлю Вам дыхание,
И трепет сердца , громкий стук и замирание...
Чтоб каждый вечер, засыпая, Вас искать.
Свидетельство о публикации №11105094915
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258585
дата надходження 09.05.2011
дата закладки 09.05.2011
рескрипт на тему "Большое спасибо маленькому сердцу (2011)"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243386
Сердце латано-перелатано, всё в заплатках
Что ты бьешься во мне, пернатое? Да – не сладко.
То заштопают, то вдруг, походя, рвут на части
То заправят внезапно похотью вместо счастья.
Подавали тебя на блюде и в грязь бросали
И казалось - уже не будет искры в кресале
И казалось - уже не будет попутным ветер
И казалось - отныне осень по всей планете...
Как Грааль разливаешь кровь, пополам со светом,
Зерна падают в перегной в подреберном гетто
Чтоб сквозь горечь обид, вразброд, с сорняками споря
Прорастало в тебе добро васильками в поле.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258536
дата надходження 09.05.2011
дата закладки 09.05.2011
Пишу прощання. Клею зміст словам.
Байдужість надто серце полонила.
Ні, не здаюся, просто вам віддам
Свої останні спалені вітрила.
Пишу й мовчу. Не хочу знати втрат.
На них дивитись - надто біль пекучий.
Це те, що має в шахах ім'я "мат",
Це те що не вбиває, але мучить.
Пишу прощання. Легше так самій.
А в когось зараз припадають пилом
Такі безцінні, надто дорогі
Життя нові ще, сильні ще вітрила...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258501
дата надходження 09.05.2011
дата закладки 09.05.2011
Я любила його, я за нього заледве не вийшла,
Хоч і плакала хвилями розпачу в зайвих рядках.
І без сумніву, я в його серці найкраща колишня…
Чи шкодую? Ні краплі – без нього була б не така…
Я любила усіх, з ким проводила тижні і миті,
Дарувала себе, розуміючи – завтра нема…
Я романтикам квітла п’янким невловимим суцвіттям,
Ну а циніків з розуму зводив пахучий дурман.
Я любила на мить, і любила, чекаючи завтра,
Я втікала, аби зупиняли, і йшла, як раба,
Я була, як бур’ян, і троянда, фіалка, і сакура,
І зривали мене, не зумівши зламати стебла.
Я любила і так, щоб без слів, і сховавшись у мові,
Я і смерчем була, і невидимим бризом морів,
Я ділилася щастям, його розливала на совість,
В чашу кожного, хто моїм внутрішнім сенсом горів…
Я любила і свято, і грішно, і з острахом страти,
І мене засудити нікому я не бороню…
Я любила щосили, і вчилась любов відпускати,
Залишаючи в серці лиш пам'ять і іскру вогню…
Я любила завжди, і любов – то єдина святиня,
Що у зернах нових відживає з сухої стерні,
Із якої щомиті сплітаю чудне павутиння,
Полонити того, що від неба дарунок мені.
Я любила, люблю, і, допоки існую, любитиму –
Чи того, хто виловлює погляд під шатами вій,
Чи того, що не спить у інакшому вимірі світу,
Чи тебе, незнайомцю, що навіть поглянуть не смієш…
Бо повіриш чи ні, та для того я створена Богом –
Щоб любити, стираючи сумнів і перестороги…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258484
дата надходження 09.05.2011
дата закладки 09.05.2011
Свою боль приструню я как дикого зверя,
свою боль я как в клетке из мыслей держу.
Боль моя, никому в этом мире не верю!
рядом нет никого,никому не скажу.
Ты как Зверь одинокий, дичавший годами,
Нападаешь, рвешь сердце мое и рычишь,
Неожиданно вовсе вонзаешь с когтями
Яд свой жгучий и ночью со мною не спишь..
Боль моя - это зверь агрессивный и хитрый
но я опытней стала, а значит сильней -
сердце спаяно, лапы у зверя избиты,
она рвется, а я насмехаюсь над ней.
Я ее приручу, Боль теперь - мой соратник
и советчик ,и друг (ну а это - важней).
Боль верна мне , но редко душа моя плачет
вспомнив вдруг ее прошлую..Стоп!
Больше
Не смей!.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258483
дата надходження 08.05.2011
дата закладки 08.05.2011
Моя поэзия закончилась в тебе,
и я бы рада все вернуть. Да вот - не в силах..
Претензии к кому? К себе? К тебе? К судьбе?
Не ною, помогать мне не просила ...
Моя поэзия закончилась тобой.
Уходишь ты и моя лирика уходит.
Вас отпустить за вашею мечтой??...
Иди .. кто ищет - тот всегда находит..
Моя поэзия закончилась в тебе.
Сознательно, частями убиваю -
привязанность - ведь делает слабее.
Глушить пытаюсь чаем - сахар подсыпаю ..
Моя поэзия закончилась.(с тобой.)
Есть много рифм но нету чувства вдохновенья:
когда пером выводишь на листе рукой -
и это кайф ,и вспоминаешь все мгновенья ..
(один лишь взгляд - подкашивал мои колени)
Моя поэзия закончилась с тобой,
я бы охотно лирой твоей стала.
Касался б струн моих умелою рукой
и я бы пела для души твоей усталой.
Присвячено Б.В.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249197
дата надходження 24.03.2011
дата закладки 08.05.2011
Ти моя мицяня-
перша і остання!
Моя пташка рання
в пірванім жупані!
Кобилко!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258225
дата надходження 07.05.2011
дата закладки 08.05.2011
…Так долго вверх, не ведая покоя,
Взбираешься с карниза на карниз…
Но почему, над целым миром стоя,
Так тянет сделать шаг… последний… вниз?..
7.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258204
дата надходження 07.05.2011
дата закладки 08.05.2011
Холодний травень, - мов оскома.
Туманом тулиться печаль,
Тож знов сідаю за рояль,
Щоб всі дощі лишити в ньому.
А я візьму й вернусь додому,
До мрій дитячих і простих.
А там помолюся за тих,
У кого в серці теж оскома.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258171
дата надходження 07.05.2011
дата закладки 08.05.2011
Торкань присутність ще незаймана,
Фантом фантазій, цнота сподівань,
Лиш на долоні з ліній ламаних,-
Ледь видима - незвіданих бажань.
А сни … Вони як пух розвіються,
І проростуть кульбабками в маю,
Не нарікай на долю і не гнівайся,
Тамуй прийдешнім серця печію.
Вдихнути світ, сплативши мито,
(Світ не зловив… Йому несила),
В долонях яблука доспілі літа,
Неси, не боячись, що буде злива.
Минеться…В журавлинім клині,
У горобиновій пожежі восени,
Здіймусь і я, у зосенілій сині,
Хтось скаже:« Ось, дивись,- Вони».
***
навіяне віршем:
svit "твої фантазії і марення…"
***
твої фантазії і марення
ще віднайдуть свойого втілення
і журавлиний клин до вирію
літа потягне восени
а дріб"язки-дещиці марними
здадуться з тих де щось хотіли ми
в минулому що висне гирею
марою пхається у сни
тягар минувщини... пусте воно...
є сьогодення - до прийдешності
ну що минуле... порожняк вночі...
відгуркотіло-загуло...
ще стільки ряднами розстелено
стежин... хоч їх пройди хоч вештайся...
та от в минуле - аж ніякочки!..
воно - за ґратами... за склом...
***
ID: 257894
Рубрика: Вірші, Присвячення
дата надходження: 06.05.2011 02:45:34
© дата внесення змiн: 06.05.2011 13:42:34
автор: svit
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258075
дата надходження 06.05.2011
дата закладки 06.05.2011
ні ніч, ні світ, –
а знає тільки бог,
як зараз нам мовчиться
вдвох з тобою…
і кожна мить,
поділена на двох,
на дві не ділиться –
лишається
одною.
твій силует
на темному вікні,
в тонких руках
крихкі осколки тиші,
і наші муки,
як і ми,
німі,
і наші болі
згадуються
тихше.
а завтра день –
шумке, п'янке вино –
сто нелегких
питань своїх поставить,
і буде все,
чого ще не було…
закривши очі,
я шепочу:
аве.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257977
дата надходження 06.05.2011
дата закладки 06.05.2011
Пробач, що не пишу тобі нічого,
Хоч в голові багато є думок.
Немає там, мабуть, тебе одного
Та ти до мене ближче вже на крок..
Пробач, що не кажу як я сумую
І не провожу поряд масу днів..
Я, мабуть, про це дуже пожалкую
Як ангел мого щастя відлетить..
Пробач, що так далеко, та тримаю..
Хоч мала б бути поряд кожну мить..
Ти відкриваєшся мені, а я ховаюсь,
Колись і в мене, - в серці защемить..
Пробач, що не пишу тобі нічого,
Бо на душі, чомусь, рими сумні
І я боюсь зізнання лиш одного:
"Щоразу гіршими стають вони.."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257405
дата надходження 03.05.2011
дата закладки 05.05.2011
Тебе намалюю я ніжними росами,
витчу торканням пальців по спині..
без тебе тут забагато простору
й давно вже схололі дрова в каміні.
Тебе намалюю я вдаваним пострілом
мрій моїх в сивість травневого неба,
синню наскрізь продірявлене поспіль,
сонцю потрібно всміхнутись до тебе
Тебе намалюю я ніжкою босою
наворожу нашу зустріч в тумані..
трава шурхотить..то ти?..чи здалося?
мабуть здалось.ворожила востаннє
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257643
дата надходження 04.05.2011
дата закладки 04.05.2011
Беззвучний постріл. Прямо в ціль!
Як зразу в серці стало вільно,
І я, повір, не божевільна,
І я, побач, не зовсім тінь.
Хвилина паузи, поми́лки..
Ці протилежності так близько,
А ти не падай дуже низько, –
Є в світі й інші обклади́нки.
Курсуй тим напрямом до краю
Маршрутом пальця вказівного.
Я ж не бажаю тобі злого,
Але й у виборі – не каюсь.
Беззвучний постріл. Ти зумів.
І що тепер? Вітаю, певно,
А тільки жаль, бо все ж даремно
Собі придумав, що любив…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226651
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 02.05.2011
два года безответной любви.первой .самой яркой,как говорят,в жизни.да и было то 16.максимализм подростковый.и все радости.
ничего не было.но он знал что я влюблена.
3 года не пересекались.
случайная встреча в автобусе.в другом городе. он рассказывал много. я больше молчала.я не испытывала того что раньше.только сердце сбивалось когда его видела.все.
мы вышли.
странно.запинаясь он просил прощения.за тогда- за школу.
это убило вообще.
его извинений ждала очень долго.ну это естественно.представляла как он раскается .поймет..но..он извинился,а я - я ничего.совсем.
будто и не было передо мной никого.будто я просто стояла на своей волне.пусто.ни эмоций .ни впечатлений.
ну ?где же вы ?ну? ничего. сбило с толку.удивило.
пообщались немного разошлись.
это лето.как и прошлое.звал на дачу.погулять почти в полночь.хм.смешной.я разлюбила его.и не хотела встречаться.не хотела секса просто ради.
прошел месяц.второй.
мы иногда встречаемся чтоб провести хорошо время друг с другом.в постели.
наверное опять меняюсь.но не отвращения к самой себе ,ни желания заводить отношения или чувств с его стороны.нет ничего такого не хочется.просто пару часов нам вполне хватает.
наверное это как недостающие элементы в цепи.пока их нет цепь не цельная.
теперь все на месте.
кто то из знакомых ,подумав что я не разлюбила или он влюбился вдруг ,спросит :"Что у вас с ним?"
на что можно удивленно ответить:"У нас с ним? Не переживай.У нас с ним только секс.Ничего больше"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257117
дата надходження 02.05.2011
дата закладки 02.05.2011
Ти колись наслідив (пам*ятаєш?) у моїй душі.
Ти колись цілий всесвіт залишив мені в подарунок.
Де тепер ці ліси і моря?.. Там сьогодні дощі...
Куди зникли уста, що у снах залишили цілунок?
Ти колись відчував (чи забув?) стукіт серця (чи ні?).
Ти колись цілу вічність на мить лиш умів зупиняти.
Що навчився кохати колись ,не переч ти мені.
Бо цей дощ проливний не захоче тепер промовчати.
Ти колись (...пригадай...) дарував квітів цілі поля.
Ти колись і вінки із сузір'я вмів плести руками...
А для чого тепер ти на дощ мене знов проміняв?
Адже краплі дощу не говорять людськими словами...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257182
дата надходження 02.05.2011
дата закладки 02.05.2011
Мы похожи на тех, кто встречается в поздних романах,
Не жалея себя провожая в пути поезда,
Кто читая на слух мудры строки Халила Джебрана,
Так бессовестно лгут безвозвратно прошедшим годам.
Редко смотрим в глаза, будто страшно вернуться наружу,
Обращаясь друг к другу на это холодное «Вы».
Посвящаем стихи непонятным вещам, так ненужным,
Подпадая в прицел безуспешной рутинной молвы.
Только время бежит, и угнаться за ним не под силу,
Эти письма уйдут в след бегущим ночным поездам.
Мы, читая на слух эти строки Джебрана Халила,
Понимаем одно: нужно верить, молиться и ждать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257060
дата надходження 01.05.2011
дата закладки 01.05.2011
Давай босоніж по траві пройдем,
Немов крізь час, загублений не нами,
За плечі взявшись, під рясним дощем
Весни п'янкої стулимось губами.
Давай без слів прискоримо свій крок,
Не вміє час чекати надто довго.
До ниточки, напевно, плащ твій змок,
І змучилися, мабуть, сильні ноги.
І так буд́е, так станеться колись.
Бо мужній ти, тому ми сильні двоє.
Лишень до мене трепетно пригнись...
Хай дощ іде, нехай періщить, - вст́оїм...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257064
дата надходження 01.05.2011
дата закладки 01.05.2011
Я впевнена, що буду йти. І йтиму.
Хай доля зарахує всі ривки!
Не просто так слова кладу у риму.
Не просто так стискаю кулаки.
Я снігом застелю Вам простині,
А спокій залишу собі на здачу.
Втоплю цю хибну істину в вині
І не заплачу. Більше не заплачу.
Верну собі своє, а ваше – вашим.
Грозою неба смуток розіллю,
Бо він тепер є братом моїм старшим.
Пліч-о-пліч з ним в життєвому бою.
Ось рішення прийму: не буде зим.
Собі ні вам не буду потурати.
Бо «океан для тих, хто марить ним»,
Життя для тих, хто вміє не здаватись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231124
дата надходження 25.12.2010
дата закладки 01.05.2011
тільки дощ, тільки дощ…
і свічок тонкорунні лампади,
і озерце тепла
під батистовим дотиком вій,
тінь прочинених брам
до далекого царського саду,
де весь світ – тільки наш,
ми одні, і мій дощ – тільки твій.
перебором тонким,
шелестким ніч загадує, просить
партитур і октав
для єдиної в світі струни.
руки сплутують час,
заблукавши в твоєму волоссі.
тільки дощ, тільки дощ –
це надовго. пробач, – назавжди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256718
дата надходження 29.04.2011
дата закладки 29.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.04.2011
Разреши мне любить тебя,
Просто так,ни за что,не слышно.
Разреши мне хранить тебя
Тихим ангелом,посланным свыше.
Разреши быть всегда с тобой,
Легкой тенью струиться по следу,
Быть улыбкой твоей и слезой,
Быть паденьем твоим и победой.
Разреши мне дышать тобой,
Потревожить тебя не смея...
Все,что есть у меня-любовь.
По-другому теперь не умею.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256466
дата надходження 28.04.2011
дата закладки 28.04.2011
Віхола,
білосніжна віхола
Над землею кружляє, мов птах.
Втіхою,
сніговою втіхою
Зачаровує поле і шлях.
З крилами,
з кришталевими крилами
Морозенко витає в степах.
Нивами,
неозорими нивами
В білосніжних замріяних снах.
Музика,
понад світом музика -
то мелодія зимних вітрів,
Звуками,
чарівними звуками
Витинає зимовий мотив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256431
дата надходження 27.04.2011
дата закладки 27.04.2011
В дождливом мраке день почти угас
И зыбкий ветер плечи обнимает...
Иду домой одна в который раз,
А под зонтом тебя так не хватает.
Взгляну в глаза прохожему в пальто...
Опять не ты. Опять лишь показалось.
И спрятав грусть тихонько под зонтом,
Шагну вперед,вдруг ощутив усталость.
Промчится пес,промокший до костей,
Стремясь укрыться от дождливой вьюги...
А жизнь бурлит,несется все быстрей.
Как тут найти и не терять друг друга?
Ты может где-то рядом,в двух шагах,
Быть может только-что мы разминулись:
Прошли без слов,но с болью на губах
И лишь на встречу грустно улыбнулись.
Остановись,секундочку постой
И протяни ладонь свою на встречу.
Так страшно ведь найти свою любовь,
Но в суете друг друга не заметить.
Не смоет дождь тревоги от потерь,
Ведь только тело холодит ненастье.
Остановись и только сердцу верь:
Быть может,это я есть твое счастье?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256321
дата надходження 27.04.2011
дата закладки 27.04.2011
Я не заздрю дощу, що вмиває байдужі обличчя,
Він вилизує грим (довіряти ж бо маскам не вміє),
Як не вірю словам, що осколками душу калічать..,
Лиш достиглим очам, у яких народилася мрія.
Зупинятись не слід. Я не заздрю далеким дорогам;
Той хто вірить – не жде, задивляючись просто угору.
Не кидай фраз скупих у багаття моїх монологів –
Я воскресну ще з них! – та не заздрю, бо, мабуть, нескоро.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254740
дата надходження 18.04.2011
дата закладки 19.04.2011
Ти боїшся сказати: так,
Щоб не ранило моє ні,
Відчуваєш любов в очах,
Та вустами мовчиш мені.
Хочу дуже тебе одну,
На колінах я – відпусти,
Дай свою мені всю весну,
Ні - забудь мене і іди.
Ти красива, та я не той,
Нам цікаво, та ми чужі,
Не казковий я твій герой,
І все добре лише в вірші.
Відшукаю, та не знайду,
Хочу більше, та не даєш,
Я до тебе знову прийду,
Ненадовго мене візьмеш.
Щоби вкотре - багато раз,
Цілувати тільки її,
І казати, що світ для нас,
Всі багатства мої – твої.
Знаєш серце моє болить,
І погано моєму Я,
Але знову тобі летить,
І говорить твоє ім’я.
Я боюся сказати: так,
Щоб не чути від тебе – ні,
Але в наших усе руках,
У тобі все що є в мені.
17.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254578
дата надходження 18.04.2011
дата закладки 19.04.2011
М.
Целовать песок, на который она сходила;
Краснеть от нехватки воздуха в целлофане,
Продолжая любить; В результате на «я любила
Всё равно не тебя» быть счастливым быть в аркане –
Это безумие, патология, или (вздымаю бровь!)
Неужели, и вправду, сама любовь!?
Или взять молока и воблы, и час спустя,
В кресле, приятно забыть обо всем, что было –
Освободиться, тем самым, взамен кладя
В правую руку лентяйку мыла.
Но, всё-таки, если это любовь сама
Уже ничего поможет, тому, кто сошел с ума.
Либо пойти к другой. Ощетиниться. Взять.
Брать до утра. В пылких руках длиннот.
А после марать тетрадь, как кирзою – гать.
И думать снова о той, отстранившись от…
Безумие или любви настоящей ток,
Все равно тебе целовать песок!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254338
дата надходження 17.04.2011
дата закладки 17.04.2011
Не питай мене нащо любила,
Не питай, я не знаю й сама.
Я б летіла, та зламані крила,
Йшла б – землі під ногами нема…
І буденності сірі картини
Світ розмішують в сум безнадій,
А я знову любові хвилини
Хороню в своїм серці на дні…
Відболіти б давно вже повинно,
Переплакати, перецвісти,
То чому ж тоді в сни безупинно
Все одно повертаєшся ти?
Не приходь в мої сни! Вже несила
Стільки пити тривог і жалЮ.
Не питай мене нащо любила,
Не питай мене нащо… люблю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254021
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 15.04.2011
Загортаючи простір кімнати у сутiнь,
Легким протягом вечір крізь вiкна ковзнув...
Я був трохи самотнiм (та вiльним, по сутi),
Мiркував над сюжетом майбутнього сну.
Билась гілка об скло, заважала постiйно.
Я щодуху думки на кулак намотав...
Та все швидше стрибала по меблях та стiнах
Ледь помiтною тiнню моя самота.
Поїдала мене домінуюча втома,
Мертво погляд застиг в конденсаті на склі...
А назовні пожовклеє листя в судомах
Потерпало від крапель на мокрій землі.
Розтинаючи груди, невидима сила
Затискала легені... Сильніше, сильніш...
І застуджене горло про поміч просило -
Не почув же ніхто.
А якби ж...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253892
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 15.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.04.2011
Ты ждал откровения? Что ж, получай, если хочется!
А сможешь ли жить, зная Истину? Хватит ли мужества?
Меня разрывает на части моё одиночество!
Но я не готова решать все проблемы замужеством.
Меня не прельщают ни деньги, ни важные статусы.
И дела мне нету до марки авто и мобильного.
Мне хочется счастья живого - с луною и парусом,
Но лучше - в мечтаньях, чем в долг из бюджета фамильного!
Мне хочется просто прижаться к родному и нежному
И тихо молчать, наслаждаясь мгновением радости.
Довериться счастью - спокойному и безмятежному.
И знать, что на глупость в ответ не последует гадости.
Мне хочется просто тонуть в зазеркалье любимых глаз
И греться от милой улыбки... Ты скажешь: "Утопия..."
Мне хочется быть той Единственной чьей-то, но каждый раз
Я только лишь копия клона чужой ксерокопии...
Ты ждал откровения? Что ж, получай! И прости меня...
Я помню того, кто назвал себя светлым мгновением -
Из сердца и снов мне вовек не стереть его имени!..
Я Феникс, забывший воскреснуть, сгорев без сомнения.
(11.04.2011)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253386
дата надходження 12.04.2011
дата закладки 12.04.2011
Мне б услышать твои шаги..
Мне бы видеть,закрыв глаза..
(...Мне бы прочь...) только не беги,
Не успев ничего сказать.
Мне бы слышать твой каждый вдох.
И его выдыхать с тобой.
Сердце,- что? (только знает Бог)-
Умирая,-живет с лихвой.
Мне бы видеть,когда темно.
Мне бы слышать - поёт Луна.
Мне бы снова твоё тепло
На руках.. Но опять одна...
Мне б увидеть твои мечты,
Мне бы знать,что наступит день.
Небо, звезды, луна ...но ты...
Не пришел - это только тень.
Свидетельство о публикации №11104100323
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252775
дата надходження 09.04.2011
дата закладки 10.04.2011
(Один из тех стихов, которые пишутся на одном дыхании… Даже ошибки исправлять не хочется)
Начерчен нам свыше путь.
В себе не позволь усомниться.
Будь лучшим! Надежным будь!
Стань выше пустых амбиций.
Однажды, не пряча лица
И выпрямив гордо спину,
Со мною пройди до конца.
Удача приходит к сильным!
Зачем-то судьба свела
Нас разных таких, непохожих.
Ведь я несвободной была
И ты ведь чужим был тоже.
Пусть часто казалось, что врозь
Нам легче жилось порою.
Но спутала карты осень,
Вскружила, влекла игрою.
Нам свыше начерчен путь.
А Богу, ему виднее.
Единственный, просто будь
Всех ближе и всех роднее.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252634
дата надходження 09.04.2011
дата закладки 09.04.2011
***
…І була колись перша ніч,
Серед тернів і протиріч,
Між зруйнованих доль і сліз…
Кожен дотик – снопами іскр!..
Що не мить – як остання мить,
З кожним подихом попелить!..
До знемоги!.. Без каяття!..
Наче скінчиться ось життя…
І було потім сто ночей,
Але так вже не запече…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252603
дата надходження 09.04.2011
дата закладки 09.04.2011
Я пройшла не повз тебе, друже-
Це дороги такі сьогодні.
Не ведуть до крихкої суші,
Оминають п'янку безодню.
То колись я просила Бога
Дати сил по воді йти вперто.
Я чекала на тебе довго-
Поки вірила у безсмертя.
Але мабуть видніше небу
Попри темряву хмар-деталей
Бездоріжжя навколо тебе...
Не спинилася, бо впізнала-
Силуету ескіз графічний
І свою в ньому участь як тла.
Не дивився б мені в обличчя-
Я не повз, я б крізь тебе пройшла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252310
дата надходження 07.04.2011
дата закладки 07.04.2011
Цитуй мені Фрейда і Ніцше,
Ламай непіддатні замки.
Не буду я черствою більше
З твоєї легкої руки.
У позі смиренної кішки
Я зважу всі “проти” і “за”.
Мене не лякає нітрішки
Холодних очей бірюза.
З нас вийде джек-потова пара.
Пробач мій невинний каприз.
Під звуки німої гітари
Тобі я станцюю стриптиз.
27.01.06.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11182
дата надходження 10.02.2006
дата закладки 07.04.2011
Прокрадаєшся
Впевнено
Нижче –
До сідниць,
До колін,
До п’яток.
Намагаєшся
Якнайсильніше
І без спротиву
Просто
Взяти.
Відриваєш
Шматочками
Тіло –
Небезпечно,
Свавільно,
Грубо.
Щоб звивалася,
Щоб захотіла –
У сідниці,
В коліна,
В губи.
20.10.08
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185869
дата надходження 23.04.2010
дата закладки 07.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.04.2011
Лишь в сердце томном нет уюта.
Слова пустые, замолчите!
Дождем стеклянным май укутан
И вы, дома, покорно спите.
В ночной глуши все так напрасно:
Моя бессонница немая
И ночь на простыне атласной
Вдруг доведенная до края.
Я вас, мой друг, не потревожу
И не посмею стать незваной.
Пускай и вам не спится тоже
Под этот майский дождь стеклянный.
Пускай и вы, бокал сжимая,
Одним глотком допьете виски.
И загрустите, понимая, что
Стали другом слишком близким.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251546
дата надходження 04.04.2011
дата закладки 04.04.2011
Хитається дерева гілка...
Я скоро тебе забуду.
І світ перевернеться тільки
та іншими стануть люди.
Одинадцятибальний вітер...
Чому твої очі близько?..
...Штовхає, збиває із ніг він...
...Обличчя твоє, кожна риска...
Лікуюся часом, і лікар
виводить мене вже усюди.
Хитається дерева гілка...
Я скоро тебе забуду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251457
дата надходження 03.04.2011
дата закладки 03.04.2011
Жаль, що я не мороз, щоби вкрити собою всі шиби,
Не холодна роса, що зникає в полу'день з трави,
Не захований скарб, що, я певна, ти все-таки б здибав,
Жаль, що я не туман, який землю усю б оповив.
Мені дуже шкода, що убила твої сподівання:
Я не твій корабель і пора відплисти за лиман.
Жаль, що я не весна, що цвіте свіжим цвітом кохання,
А лиш пригорща сліз, що стікають до змучених ран.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251299
дата надходження 02.04.2011
дата закладки 02.04.2011
Світанком сміх сховався серед стріх...
Серед сузір'їв Сиріус стеріг,
Співав сонети Сонцю,.. Сотні снів
Солодкими словами стиха сплів.
Сміявся серед соняхів сумних,
Стрічав сорок скрекочучих старих,
Самотній світ смішив солодкий сміх...
Світанком сам сховався серед стріх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251244
дата надходження 02.04.2011
дата закладки 02.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.04.2011
Блеклые глаза пустой толпы,
Длинное молчанье, кратки взгляды,
Вновь следы измученной стопы
Что-то говорят, мол, так и надо.
Тонны асфальтированных троп,
Лица с перепачканным сомненьем,
Мощный и хронический озноб, -
Наши нераскрыты преступленья.
Пульс последних сладких метастаз,
Пятна пожелтевшей старой злобы…
Кто-то проживет всю жизнь за нас
В мире, где остались небоскребы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249808
дата надходження 26.03.2011
дата закладки 29.03.2011
Перелітних пісень і листів
Дочекайся – ще навіть не квітень.
Пілігримові мрією – дім,
Як святе, а мені б – долетіти.
А мені – найдорожче ім'я –
І водою живою, і силою.
...Ти чекаєш мене, тільки я
Надто довго вертаюся з вирію.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249522
дата надходження 25.03.2011
дата закладки 26.03.2011
« Как в небе?»
«Безмятежность, тишина…
Там свысока на мир взирает вечность
На тлен, непостоянство, быстротечность…»
«А сны?»
«Туда не долететь и снам…»
«А как же грозы?..»
«Мы над ними… Выше…
Бушуют вихри, вспенивая даль.
Там войны, боль, но мы ее не слышим,
Мы только зрители…
Нам никого не жаль…»
«Но разве там, в тиши, пустой и гладкой,
Совсем нет места для простых чудес?»
«Один лишь миг, прекрасный, дерзкий, яркий, -
Когда срываясь,
Падаем с небес!..»
25.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249490
дата надходження 25.03.2011
дата закладки 25.03.2011
Вы так далеко, что в ушах рассеклись километры,
Я целую жизнь не смогу отыскать Ваших глаз.
Я в прошлом – огонь, но сейчас я лишь горсточка пепла.
Найдите меня. Я устала так долго ждать Вас.
Устала вдвойне от нарочных напрасных волнений.
Вы будете ждать как всегда. Но меня ли, меня?
И только эскиз на стенах возрождающих теней,
Как пепла метель, как последняя горстка огня.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246429
дата надходження 11.03.2011
дата закладки 11.03.2011
Я больше эту песню не люблю.
Прости, что отдаюсь шальному ветру.
Уйду во тьму без стука, незаметно…
И этот миг в себе боготворю:
За боль и за любовь благодарю.
Не надо жалких писем ни о чем.
Прости, что отдаюсь порыву грусти.
Я верю, ты меня сейчас отпустишь,
Прижав висок железным кулаком.
Поверь, я ухожу с таким трудом…
Ты просто вспоминай – внутри себя.
Прости, что отдаюсь другим ладоням.
Я все простить смогла бы. Все!.. Но кроме
Молчанья скорбь, губами шевеля,
К моей души касаясь алтаря.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225526
дата надходження 30.11.2010
дата закладки 03.03.2011
…А ведь если бы ты приехал, то я бы сожгла
неулыбки, стихи, сигареты, чужие постели –
облила бы вином и фантазией весь этот хлам
и о стену бы чиркнула сердцем … На самом-то деле
я же просто хотела связать все это в канат -
как следы в тротуар, как квартиры свивают в подъезды -
прикрепить к батарее и выбросить из окна
и спуститься по нем за пределы твоих неприездов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168677
дата надходження 28.01.2010
дата закладки 03.03.2011
Не міняйте фарби –
хай малюється небо зеленим,
Я ще грузну в снігах,
і за місяцем гасне мій слід,
Та її приведу –
вона десь там чекає на мене –
Непроросла трава –
і з волосся обтрушує лід...
Я топитиму сніг,
позичаючи пам'ять у клена,
Я гортатиму дні
в фоліантах земних молитов,
А під весну однак
малюватиму небо зеленим,
І все решту під ним
домалює проросла любов.
______________________
:)) з першим днем весни, друзі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244202
дата надходження 01.03.2011
дата закладки 01.03.2011
перетекает лето в боль
ложатся сумерки над снегом
забыты явки и пароль
мы не спасемся на ковчеге
в стихах нет смысла, нет идей
доспехи рыцарей ржавеют
в груди нет сердца и дождей
Кихот не любит Дульсинею
на свалку выброшена честь
втоптали в грязь корону князя
ты где-то есть... я где-то есть...
но только нет воды и связи
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238437
дата надходження 02.02.2011
дата закладки 28.02.2011
Я писала тобі листи,
Про пусті і буденні речі,
Бо втікала від самоти,
А дзвонити – вже не доречно.
Я писала тобі листи
Про минуле, що догорало,
Про зруйновані вщент мости
І про світ, де тебе замало.
Я писала тобі листи… -
Це дурне і безглузде правило.
Задихалась від пустоти,
Але жодного не відправила.
Я писала тобі листи...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228413
дата надходження 13.12.2010
дата закладки 24.02.2011
Затирається слід, що зробила колись в твоїй долі,
я навшпиньках ще раз пробіжу по тендітному краю.
Ти ж мені крила дав перед тим, як ти дав мені болю, -
ти в мені ще живий. За тобою я досі страждаю.
Не кидай вголос фраз, не даруй мені пафосно квітів,
просто тихо прийди, обіймаючи знов мою спину.
Я навшпиньках ще раз пробіжуся по краю тендітно, -
ти в мені ще живий. За тобою і досі я гину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242791
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 22.02.2011
- как начинаешь год?
- да ничего… хорошо.
- думаешь, всё пройдёт?
- кажется, всё прошло.
- думаешь, отболит?
- нечему тут болеть,
здесь не кипит вода
и не спасает плед.
- что ж мне тогда сказать?
- что-то скажи, будь добр.
- жаль, не вернуть назад
прошлый весёлый год.
- знаешь, а мне не жаль
(странно дрожит рука)
- что же тогда… прощай…
- лучше скажи «пока»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242771
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 22.02.2011
І, все - таки, не руш мене, не руш!
Така вже є, ну, що поробиш, - вперта.
Так хочеться сховатися під душ,
Щоб всі обійми з тіла свого стерти.
В конвертик загорну тобі «Прощай»
Лише б у вічі криком промовчати:
Не руш мене! Не треба, не спиняй,
Неправда, що буває щось з початку.
Лиш непритомним спогадом спинюсь.
В двобій з думками кинусь навкулачки.
Не янгол, ні, такою лиш здаюсь.
Не руш мене! Я вже давно втікачка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242590
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 22.02.2011
Вершини бувають різні…
Засніжені, гострі, грізні,
Далекі, близькі, незнані,
Загублені десь в тумані…
Хтось хоче вершину слави,
Хтось – просто в шовкові трави…
Той мудрості пік узріти,
А той – керувати світом…
Вершини бувають різні –
Буває на них затісно…
А я на своїй вершині
В обіймах гойдаю сина…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241419
дата надходження 16.02.2011
дата закладки 16.02.2011
Бувають дні, коли усе мовчить,
І кам'яним стає бездонне небо.
Є лиш зоря і нескінченна мить,
А до зорі ще далі, ніж до тебе.
Життя моменти – світлі і сумні –
Течуть крізь мене зоряним намистом,
І в їх безмов'ї чується мені:
Не опирайся часу, тільки – вистій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241244
дата надходження 15.02.2011
дата закладки 15.02.2011
...хочеться кольору...
білизнА забілила біль-
дівчина голкою навхрест...так просто.
Цього ранку світитиме сонце її рукоділь
і отримає хтось до таємного доступ.
Доста...заморилася? порахуй до ста,
щоб дістатись до вежі свого сумління.
Ти не бачила міст й вишивала міста,
щоб наповнилась кольором диво-скриня.
Це насіння бажань ти пожнеш колись-
в допомогу могутність терпіння й спокій.
Поки лінії снів на канві неслись -
розлітались на час протоки...
- Це роки?
- Та ні ж...порахуй до ста!
Кольоровість... блакитна нитка...
Вже чекають міста...тільки ти не та-
попрямуєш кудись... та ЗВІДКИ?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241084
дата надходження 14.02.2011
дата закладки 15.02.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.02.2011
Ці стосунки ніколи не переступлять межу взаємної симпатії, можливо, частково навіть потягу один до одного...І хоча розумію, що своїми діями даю йому надію на ЩОСЬ, продовжую це робити...Навіщо? Для чого?
Моя душа двояка: в один момент прагну чогось сталого, близького, звичного та рідного мені; в інший- жадаю легкого та несерйозного- пристрасті, що вривається у серце так раптово, блискавично...а потім так само і зникає з небокраю життя!
Зупиняю себе на думці, що отримую задоволення від цієї гри...так, саме Гри, адже все так несерйозно, чимось навіть схоже на невеличку банальну п'єсу у якій я граю головну роль, проте яку ніколи не побачить велика публіка...лише Я та Він...лише Він та Я...а потім Він один-самотній герой чужого спектаклю...
Моментами опам'ятовуюсь, думаю: "Ей, дівчино,так, ти граєш, а він Ні!!!Для нього все серйозно...Цей хлопчик тільки недавно відійшов від минулої, спровокованої тобою,трагікомедії...і тепер знову біжить на сцену грати цю жахливу п 'єсу- ні навіть не Грати, а Жити!!!!! "
Тоді стає чомусь страшно...Так, ця ситуація до болі знайома!Неначе з минулого життя долітає думка:
"Таня, КОЛИСЬ ЦЕ БУЛО З ТОБОЮ "
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238840
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 04.02.2011
Бо що ми мали? Вірші й трохи болю,
У слухавці збентежене «Алло»…
Той захід сонця…. і волошки в полі.
Замало, як на двох, таки було.
Пропахлі нікотином нові речі.
Присісти на дорогу…. Душ… Листи.
Коротка зустріч, чи точніше, втеча.
І тільки наодинці знов на «ти».
Лиш порізно стаємо раптом інші...
Як далі жити? Як нам далі бути?
Так мало, щоб наважитись на більше,
І так багато, щоб отак забути.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229412
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 01.02.2011
Неотправленное письмо
Опять привет! Живу, как прежде.
Пытаюсь зиму переждать.
Все также кутаюсь в одежде
И засыпаю ровно в пять.
Безбожно устаю, бывает,
Смотрю на лица, будто сквозь.
Не слышал, этот снег растает
Когда-нибудь? К утру авось?
Все также мысли вслух рифмую,
В прихожей оставляю свет.
Ты так любил меня такую…
А я, как прежде. Вот, привет.
Ищу судьбу в цветках сирени.
В «Мартини» два кусочка льда.
Я думала, любовь на время.
Зачем ты в сердце навсегда?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237479
дата надходження 28.01.2011
дата закладки 28.01.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.01.2011
Остановите время... я молю...
Ведь главного я так и не сказала,
А жизнь так ловко вновь Его украла,
Оставив на потом мое "люблю"...
Остановите время... я прошу...
Ведь этот миг гораздо дольше жизни,
Не думайте, я вовсе не капризна,
И легкий путь совсем я не ищу...
Остановите время... я бегу
И так без остановки... мне бы вкратце
Хотя бы на секунду отдышаться...
Хотя... наверное сама себе я лгу...
Остановите время... я сойду
С планеты Жизнь, наигранной не мало,
Я не хочу, я так бежать устала
За призраками счастья как в бреду...
Остановите время... я уйду...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237439
дата надходження 28.01.2011
дата закладки 28.01.2011
Я любила тебе любити. Егоїстка ти скажеш, не так?
Вже не тягне тепер магнітом твій міцний на спині кулак.
Не лишилось ні сил, ні болю. Відпусти у загублений вир.
Я ніколи тобі не дозволю так любити, як ти любив.
Ти мене розпустив по світу – в різнобій на усі голоси,
А слова – то лишень москіти, тож мовчи, більше не проси.
Вже давно позривали жадно із колодок чужі замки,
Де ховались обман і правда, особливо обман бридкий.
Замість каменів – сталагміти, не дивуйся тепер чому
Я любила тебе любити, запроторивши рай в тюрму.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235924
дата надходження 20.01.2011
дата закладки 21.01.2011
Меня никто не держит,
Открыта моя клеть.
Давно сломался стержень,
И нечем уж реветь.
Скопилось столько боли
На дне моей души,
Что можно было б поле
Засеять вместо ржи…
А я стою. Мне дико,
Что я могу идти,
И как-то слишком тихо.
И призрачны пути…
Стою опять вначале,
А будто на краю…
Никто не держит… Дали…
А я стою.
Стою…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235348
дата надходження 17.01.2011
дата закладки 17.01.2011
Закриваю вікно. Так вітряно…
Розпач душу виймає пальцями…
В серці суму чомусь неміряно
і думки крижаними танцями…
Закриваю повіки… Холодно…
Замерзають слова заплутані,
до плачу так безбарвно й порожньо
між планет, що туманом вкутані…
Переплавлене в сльози золото
обпікає лице… Кров вишнею…
Закриваю вікно… Так солодко
біль впивається в вени тишею…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235268
дата надходження 17.01.2011
дата закладки 17.01.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.01.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.01.2011
Ти загадуй, а я просто вдам,
Ніби в грі головною є участь.
Коло місяця висне, мов штамп,
що засвідчує цю неминучість.
Ти викреслюй, спочатку мене,
А вже потім і літери зайві,
Кілька днів чи віків - і мине...
аби тільки не бачити сяйва.
Аби тільки цей місяць не смів
Розглядати крізь збільшене скло
Наші душі. Не викажи снів
божеству божевільних П”єро.
Вже відомі і жертва, і вбивця,
І лежить на поверхні мотив.
Як здивується нам блідолиций...
я ж бо знала, в що граю. А ти...
....дочекаєшся часу для страт
обведеш вірні літери нишком
а тоді мов художник чи кат
домалюєш мені ліву ніжку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234102
дата надходження 10.01.2011
дата закладки 11.01.2011
П’Ємо каву… А до того?
Під сердитим оком Бога,
У порив шалений вітру,
Поза світом,понад світом…
Вип’єм каву… А опісля?
Очі винні, плечі звислі…
Різним шляхом, в різні боки…
Кров схолоне, стихнуть кроки…
Тільки вітер із провулків…
Та у всіх чужих цілунків –
Присмак кави…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233863
дата надходження 09.01.2011
дата закладки 09.01.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.01.2011
б'юсь об заклад на авто повнопривідне -
я тебе викину, виверну, виперу,
з серця і з подиху "ванішем" виведу,
чорною шкапою з пам'яті виорю.
доста вже мучилась, плакала, вішалась,
пила вино, заїдаючи соромом...
стільки емоцій у віршах намішано!
геть забирайся! лети чорним вороном!
я не зламаюсь. повірю і виживу.
ранки стрічатиму в сонячній Франції.
я тебе вивезу, винищу, вижену,
і розкладу на молекули й фракції.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233693
дата надходження 08.01.2011
дата закладки 08.01.2011
Из моих полустиший
тебя ни изгнать, ни выжить.
Капиллярами - кровь;
а по строчкам - твои флюиды.
Не пытайся мне лгать -
в каждой рифме глаза увижу.
И уже все равно,
кто ты: ангел иль дух друида...
И уже все равно:
ты спасешь или сбросишь в бездну.
Чем длиннее мой стих,
тем душа твоя к раю ближе.
Я привыкла не знать
о маршрутах твоих поездок.
Из моей полужизни
тебя ни изгнать, ни выжить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232369
дата надходження 01.01.2011
дата закладки 05.01.2011
Ты можешь не читать моих стихов
И быть для всех совсем, таким как прежде.
Лишь делать вид, что вот созрел, готов
Быть преданным, хоть голову отрежьте!
Ты можешь фото выбросить (хоть жаль)
В огонь, в печаль и снова… в ожиданье.
А за окном опять грустит февраль
И нет ни слова больше в оправданье.
Ты можешь, быть так сладостно любим,
Срывать оваций бурные лавины.
Но никогда тебе не стать моим
Ни другом, ни врагом и не любимым
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231698
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 29.12.2010
... Він може змінити образ, вертатись коли завгодно
і я йому не дозволю вагатися три хвилини.
Він може десь позачасом й не бачить ілюзій жодних,
але ця туманність зранку нагадує знов провину.
Покину себе з ним поруч і йтиму назустріч будням-
кому залишатись треба в кімнаті оцій просторій (?)
Лякав мене ранком сірим, лякав мене ранком судним,
а тихо мовчалось рідко... тому я з дощем й говорю.
Прозорі моря цих вражень, а він оживе в суботу,
зганьбить всі мої чекання і змусить себе забути.
Вивчатиме смуток ночі, вивчатиме біль, як ноти,
а потім мене торкнеться і вмре від бажань-отрути...
Забути
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230755
дата надходження 23.12.2010
дата закладки 24.12.2010
Тишина в темноте подробная
между нами —
друг за другом до дна утоптаны
полуснами —
Будто в ящик Пандоры брошены
на глубины.
Словно ложки столовые вложены
наши спины.
Кожа шелково стелет свежестью
манит в сети —
Утром кажется — небо держится
только этим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230670
дата надходження 23.12.2010
дата закладки 24.12.2010
…У него жена – предел мечтаний.
Все начищено, все пахнет и блестит.
И на свете нет таких желаний,
Что она для мужа не осуществит.
Но в наглаженной женой рубашке,
На дорожку скушав крылышек-котлет,
Он любить пойдет к другой милашке,
У которой только кофе на обед…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230226
дата надходження 21.12.2010
дата закладки 21.12.2010
Мы встретились .... А в жизни ты милее..
Забудь про все,что раньше говорил!
Целуй меня! Люби меня нежнее!
Ласкай меня повсюду... что есть сил...
Забудь слова - не надобно их слушать.
Забвенья час пробил в моей стране.
Пусть - голодна, - тобой могу покушать...
И расстворить тебя хочу в вине.
И залпом выпить (с водкой) без остатка.
И опьянеть. (...такой хмельной нектар!)
Люби меня!.. До смерти!.. До упадка!
Зажги и погаси во мне пожар!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230027
дата надходження 20.12.2010
дата закладки 21.12.2010
…Строишь, роешь, рушишь. Строишь заново,
Каждый день решая, как прожить.
И живешь… И тут она. Внепланово.
А по плану больше не любить…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229520
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 19.12.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.12.2010
Свідомо розумію цей злий факт:
Обірвані гудки і доленосні.
Ну як тепер звестись на ноги, як?
Коли найменший подих вітру косить…
У мене повні жмені цих страждань,
Хоч все нутро так твердо чинить опір.
А губи ще шепочуть: «Годі, встань!»,
І з вій паде, мов сніг, тривожно попіл.
Вигадую відмовки, як ножі,
І байдуже, що ріжуть всі надії.
А серце буде битись: «Збережи»,
Хоч розум проглаголить: «Я не вірю».
Стираю свій яскравий макіяж,
збираю в купу мужність на колінах.
Придумала колись собі міраж,
і ось чому сама у всьому винна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228723
дата надходження 14.12.2010
дата закладки 15.12.2010
Мы из прошлой жизни знакомы,
Ты ведь помнишь? ну с кем не бывает...
Двести лет я все жду тебя дома.
Двести лет мне тебя не хватает!
В часах стрелка бьется быстрее,
По секундам всю жизнь отмеряя.
И вдыхая тебя на мгновенье,
Через век я тебя выдыхаю.
Мне тебя всегда слишком мало!
Слишком много тебя не бывает...
Пусть на миг тебя время украло,
Этот миг порой...вечность(!) летает...
Свидетельство о публикации №11103300898
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228488
дата надходження 13.12.2010
дата закладки 13.12.2010
І знову снишся… Ну, навіщо?
Бо хто ти? Спогад… от і все!
Дмухнуло серце в попелище,
Ковтаю жменями «Персен».
Було… Пекло, але ж минало…
Полистопадило і досить!
Чому ж тебе, як кисню мало?
«Тебе! Тебе!» - душа голосить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225368
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 10.12.2010
Собою задоволена
Тобою зачарована
Летіла я на світло
Як вдень, так і вночі.
Слова твої так жарили,
А почуття лиш танули
Як шоколад в долоні,
Як сльози на щоці.
І мрії мої вільні,
А вчинки божевільні,
Шалені, неповторні -
Такі, як наші дні.
До тебе я летіла,
Бо жити не хотіла
Без тебе ніхвилини...
Горіла у вогні.
***
Ти укради мене у всіх.
Я твій! Лиш твій солодкий гріх.
Тобі я дана із небес,
Я подарую світ чудес.
Ти укради мене у снах
І смак бажання на губах...
Забудь усе. Є ти і я.
І хай несе нас течія.
Я часто говорила,
Усе назло робила,
Щоб тільки ти помітив
Іскру в моїх очах.
Дощем лились бажання,
А хвилею - зізнання...
Та це все десь далеко -
Не на яву, а в снах.
Ти ж млієш від торкання,
Від щастя і кохання,
Коли я поруч тебе,
Коли цілую я.
Безмежно причаровуй
І серце завойовуй!
Я заберу твій розум.
Малесенька твоя...
***
Ти укради мене у всіх.
Я твій! Лиш твій солодкий гріх.
Тобі я дана із небес,
Я подарую світ чудес.
Ти укради мене у снах
І смак бажання на губах...
Забудь усе. Є ти і я.
І хай несе нас течія.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227039
дата надходження 07.12.2010
дата закладки 07.12.2010
... все почалось з мого нерозуміння себе і світу
(тобто себе,як світу бех жодних частин і цілих).
Потім з"явився ти, намагався чогось навчити,
а я слухала мовчки і мовчки тебе любила.
Ці пробіли...Куди нам до розуміння?
Божевільно-нудні і чомусь безперервно зайві.
Я дивилась у ніч і зима моя блідо-синя,
а твоя тане цукром в міцній і шкідливій каві.
А хоча я брешу, я не вмію любити...гірко,
просто плачу щодня і ненавиджу це звикання.
Поглинаю брехню, доторкаюсь крильми бруківки
і не вписуюсь в слово "перша" ,тим більш в "остання".
Я для тебе НІХТО,розумієш,- НІХТО...без суду,
неможливість терпіння на відстані рук холодних.
Засинаю ось так- між "була" і "буду"
і плюю я на ВЧОРА, ховаючись від СЬОГОДНІ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226507
дата надходження 04.12.2010
дата закладки 05.12.2010
Тихо білим снігом, зсипаним на очі,
Щось говорить біла віхола-зима.
Не бери за руки, - більше я не хочу
Те, собі вертати, чого вже нема.
Так, - я дуже змерзла. Зараз неважливо,
Що в твоєму світі мій себе згубив.
Не зважай, - минуло, я вже говорила,
Що холодним снігом стала лава злив.
Іскорка не згасла. Сонце не померкло.
Просто щедро сипле з неба білий сніг.
Ти – мені не вічність, ти – мені не пекло,
Ти – мій жаль колишній, нині ж – дикий сміх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226613
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 05.12.2010
Затиснула риму в кулак,
Хоч віри не стане надовго
Утримати дим, а відтак -
І твій перехоплений погляд.
Молитви так схожі на звіт,
А зливи - на знаки незгоди.
...проллються за мною услід,
Немов рубіконові води.
Нема на вагання хвилин,
В останніх рядках мого звіту
Обтято тремтливе "не він".
...розтиснути і відпустити
Як спогад, як погляд, як дим,
Бо серцю не треба причини
Здолати твій зовнішній Рим,
Свою вбивши внутрішню риму.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226477
дата надходження 04.12.2010
дата закладки 05.12.2010
...збираю рештки осені з брудного скла,
отруєння хмарами гірше за пісню літа.
Війна припинилась і я неквапливо пішла
шукати себе чи без тебе з тобою жити.
Така надокучливість стане раптово ножем-
кому стане легше від віри у щось невловиме?
На склі тане осінь і ми безперервно йдем,
зігріті словами, підібрані, наче рими...
... нудною банальністю стали рядки зізнань,
навпроти бажань гасне світло чужої долі.
Отруєння казкою...вмри без дурних питань,
а втім надто пізно, такого я не дозволю.
Не треба ховати під подушку цукор брехні,
мені не заснути, не ставши твоєю навіки.
Я надто втомилась, я вмерла у цій війні
і досі вмираю та ти не хвилюйся тільки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225816
дата надходження 01.12.2010
дата закладки 04.12.2010
Дозволь мені ніжно впиватись Твоїми вустами,
Дозволь ще хоч раз доторкнутись до надміру мрій.
Я пестити буду тремтячими хвилі-руками
Від кінчиків пальців - крізь зорі - до кінчиків вій...
Дозволь цілувати Твоє найпрекрасніше тіло.
Вгризатись зубами...якщо Ти дозволиш мені...
У спину. У руки. У плоть... так чарівно-невміло...
Й несміло почути на вушко Твоє: Іще ні...
Я хочу почути,як б*ються у грудях вулкани!
Як моє волосся здіймає в думках буревій!
Дозволь Твої пестити руки ,замкнувши в кайдани.
Від кінчиків пальців (безумно) до краю всіх мрій...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226042
дата надходження 02.12.2010
дата закладки 04.12.2010
Упреки тучами, обиды стенами,
Грозились вскрытыми сердцами-венами.
Кричали, пенились, метали стрелами,
Словами черными, стихами белыми.
Потом сцепились вдруг. Когтями, взглядами.
И покатились вниз двумя разрядами.
Вдохнули запахи… Коснулись кожею…
И ярость сделалась ненужной ношею.
Взлетели птицами. Луной аукнули.
Уснули, голые…
И стены рухнули.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225185
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 29.11.2010
Давай, пограємось у «Відстань»?
Ти так далеко, я ще далі…
Ділити ковдру знову ні з ким,
То хто з нас двох на п’єдесталі?
Давай, пограємось у «Винних»?
Я, хочеш, крайньою побуду?
Всіх чинних фраз і безпричинних,
Всіх вироків твоїх без суду.
Давай, пограємось у «Втечу».
Вже "Піжмурки" не актуальні.
Ти скрізь шукав мене, до речі,
Завжди ж знаходив тільки в спальні.
Давай, нарешті просто в «Спокій»,
Бо нерви-струни геть в напрузі.
Щоб світ не був таким жорстоким
Давай, пограємося в «Друзі».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225077
дата надходження 28.11.2010
дата закладки 28.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.11.2010
Туманний вечір… Тьмяні ліхтарі
уже знесилено проміння розсівають…
Туман на серці… жодної зорі…
і знов гарячий чай не зігріває…
Туманний вечір. Запізнілий штрих
холодних, та мрійливих падолистів.
Частинки неба із сльозинок-крихт
снуються в листопадовім намисті.
Самотній вечір... За розмитим склом
смертельно ранений блукає ангел щастя
і все одно, хоч ледь живим крилом,
та обіймає плечі і зап’ястя…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223630
дата надходження 21.11.2010
дата закладки 21.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.11.2010
Я не знаю всіх доріг…
Хто їх знає?
І, не знаючи, за ріг
Повертаю.
А за рогом навмання
До вершини.
То каміння, то стерня
На стежині.
І не знаєш, де мости
Через ями.
І чи досить лід товстий
Під ногами.
Чи на мить зупиниш хід
Чи назавжди.
Чи в могилу чи в політ
Рушиш завтра.
Я й не хочу знати, де
Буду зрання.
Проживаю кожен день,
Як останній…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222188
дата надходження 14.11.2010
дата закладки 15.11.2010
Він – шоколад…
Що солодко у роті тане,
Який люблю я до нестями,
Такий гарячий, мовби жар!
А іноді гіркий…
Мій чорний шоколад.
Немов вино…
Що голову п’янить,
Іскриться у бокалі і горить
Букетом запашних мелодій!
І ледь терпке…
Моє біле вино.
А ти – вода.
Спокійна і без меж бурхлива,
Проста, але така примхлива,
Ти кришталево чисте джерело!
Моє життя…
Не шоколад і не вино.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221891
дата надходження 13.11.2010
дата закладки 13.11.2010
Ти звір, тиран, недбалий мачо,
Диявол в образі людськім!
Ти так багато в світі значив,
В моему світі, не людськім...
Чуття, що шостим часто зветься,
Недобре віщило в ті дні...
Та в почуттях, як у озерцях,
Тонуть хотілося мені...
Та от тепер, я правду знаю.
Болючу правду і гірку.
В душі образу , шрам я маю...
Тепер я більше не люблю!
Я не люблю, а ненавиджу!
Тебе, брехливого, тебе!
Тебе я зрадником величу!
Та ця ненАвисть промине...
Тебе пробачу я... та знай:
До мене шлях тобі закритий
І в полігамію не грай!
Не варто голови дурити!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220445
дата надходження 06.11.2010
дата закладки 10.11.2010
Каждый учить старается.
Каждый лечить пытается.
«Чувство твое нечестное,
Слезы пустые, пресные.
Ходишь кривой дорогою,
Счастье чужое трогаешь!»
Может душа и мается –
Нету желанья каяться.
Если живу с пробоиной,
Значит того все стоило.
Топали б вы, старатели,
К такой-то матери…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221245
дата надходження 10.11.2010
дата закладки 10.11.2010
Ніч нитками плете на небесному тлі між зірками,
Чути відгул з вікна: поїзди не міняють маршруту.
Кілька довгих субот, що здаються за рік тобі, мамо,
Я все знаю, повір. Та по-іншому зараз не бути.
Мені часто у снах видно яблучний сад біля дому,
Певно, долі моїй невтямки, що я хочу до тебе.
Ти – початок мене, я не зможу ніколи й нікому
Показати свій жаль, як тобі. Та чи, зрештою, треба?..
Моє серце болить, бо розлука дедалі частіша,
Ти пробач мені все, що би мала для тебе зробити.
Пару днів - і мій рейс, я нарешті тебе знов потішу,
Моє серце болить: ще не стало байдужим гранітом.
Ти молися, прошу, за свою перемінену доню,
Я давно не взірець, та любов все міцніє з роками.
Кілька довгих субот, - й сивиною цвітуть твої скроні,
Як же швидко та ніч виплітає своїми нитками!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220627
дата надходження 07.11.2010
дата закладки 08.11.2010
Ти там у небі. Підкажи мені,
Чому дірки в міцній моїй броні?
Чому, начхавши на усі замкИ,
Я пропускаю біль у ті дірки?
Допоможи у мудрості своїй
Відсортувати брухт даремних мрій.
Із неба бачачи його життя,
Скажи мені, чи вартий почуття?
Мовчиш… Бо знаєш без отих розмов:
Я все одно віддам йому любов…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220453
дата надходження 06.11.2010
дата закладки 06.11.2010
Глаза подвести чернильным –
Не значит сделаться стерв.ой.
Везде и во всем быть сильной –
Не значит бросать всех первой.
Суметь обойти метели –
Не значит прослыть трусливой.
А спать не одной в постели –
Не то же, что быть счастливой…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220451
дата надходження 06.11.2010
дата закладки 06.11.2010
Трохи в Бога позичили часу,
Ніби він їм належати стане,
А самі припадають до ряси -
Віддають листю мертвому шану.
На годинниках стрілки зимові
І чекають снігів неофіти
Як пришестя. А я не у змові,
Мов блаженна, сповідую літо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220357
дата надходження 05.11.2010
дата закладки 05.11.2010
... починаю відлік бентежних днів і тану,
за нагальністю справ щохвилини твоє обличчя.
Вириваю сторінку, вдивляюсь у синь екрану,
помічаю, що сльози мені вже давно не личать.
Я чекаю тебе і молюсь за твоє спасіння,
календарність надій- залишилось не так багато!
І крокує печаль,і ховає очиська сині-
все ще смію чекати...тебе чекати.
Повертайся, бо тут все без тебе сіре,
моє дихання гріє скляні листівки.
Просто знай, що мені не забракне віри-
я чекатиму...байдуже з ким і скільки...
Повертайся!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220351
дата надходження 05.11.2010
дата закладки 05.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.11.2010
Ти не вмієш чекати від мене листів, -
ось причина чому я не пишу.
Ти не вмієш читати про суть крізь рядки,
хоч у прозі, хоч в стиснутих віршах.
Не біда, що тепер залишається час
на все те, чого нам не зробити...
Ти не вмієш читати мій жаль поміж фраз, -
золотистих росинок на квітах.
Не стискай почуттів, як завжди, у кулак, -
я тобі простягаю долоні,
Ти спитаєш колись, і я скажу ще: "Так", -
наші душі в тілах не холодні.
Ти, мов сонце терпке, що в мені споконвік,
безперервно просочує серце.
Ти ще скажеш слова, що так довго беріг,
десь у ритмі тривожного скерцо.
За роками лишаються тіні слідів,
на обличчях самотність і тиша.
Я не вмію чекати від тебе дзвінків:
я не краща за тебе й не гірша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219332
дата надходження 31.10.2010
дата закладки 31.10.2010
...я руйную тебе проти власної волі
і руйную себе - одягаю корону звички.
Ран не бачу чомусь(це відсутність солі)
і малюю весь день розфарбовані личка.
Кожна з моїх ляльок ще розшукує зИму,
а одна називає мене оберемком снігу-
за волосся тягну я банальну риму,
потім тану й закохуюсь у відлигу.
Вимикаються сни,як вечірнє світло
і я дякую Богу за тебе...справді.
Ти - моя заборона, тому я зникла,
але знов повернулась (вітри не раді)
Існування обох під брехню акацій-
допиваючи каву, сміюсь в долоні.
Ти втомився,мабуть, від стількох руйнацій-
обіцяю-піду...( а хоча б й сьогодні)
Я руйную тебе,як себе - щомиті
і пробачень відбитки на сірих стінах.
Ми з тобою на землю з небес пролиті
і загинем вже скоро...ми вдвох загинем...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219358
дата надходження 31.10.2010
дата закладки 31.10.2010
Я люблю!Не любити не можу!
Скільки днів я прожила сама!
Не забула.Прости мені,Боже,
Я не тільки з тобою була...
Попри всі ті закохані очі,
Незабуті,прості імена
Я любила тебе неохоче,
Залишаючись знову одна.
Не кажи,що кохаєш-не вірю.
Моя лють всю любов прокляне.
Я кохання забути не вмію.
Ти не вмієш кохати мене.
Божеволію-знов тебе бачу...
Та життя помінялось у нас.
Я не вірю тобі ,та не плачу,
Що вогонь божевілля погас.
Я люблю,не любити не можу.
Я боюсь загубити себе.
Не забула,прости мені Боже...
Я не зможу забути тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219307
дата надходження 31.10.2010
дата закладки 31.10.2010
З весняним вітром, що в грішнім тілі
Зрива мости,
Любов моя у хламиді білій
Іде в світи.
Шукати хмелю, чи може болю,
Чужих долонь.
Сліпу гарячу солодку волю
Або полон.
У сни, у мрії палкі, химерні,
По манівцях,
В незнані хащі, незнані двері,
Чужі серця…
Чому ж, розмита осіннім небом,
Зі ста стежин
Любов моя знов верта до тебе…
Чому, скажи?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219252
дата надходження 31.10.2010
дата закладки 31.10.2010
Згорнуся листком - на більше
Не вистачить сил сьогодні.
Навколо - і ті, і інші,
А краще б - не було жодних.
Ти там вимикаєш світло,
Я тут - у своїй кімнаті.
Ми схожі, ми майже рідні,
А краще б тебе не знати.
Між нами - години й милі,
А краще б - світи й століття.
Згорнуся листком. Я вірю
У милосердя вітру.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219160
дата надходження 30.10.2010
дата закладки 30.10.2010
До щастя нам з́авжди чогось би іще.
Ну от би ще це - і було б все чудово!
Лиш час непомітно в нікуди втече
Все ж так, по-англійськи: з порогу ні слова.
А в старості мудрій (так вже повелось)
Те слово «було» нам з усіх найсолодше.
Було ж воно, щастя! Ну, ось воно! Ось!
А молодість вперта не бачить, не хоче.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219111
дата надходження 30.10.2010
дата закладки 30.10.2010
Раздвоенность свечи
искала отраженье,
в искомканной ночи
ловя свои движенья.
Стирала темноту,
пытаясь достучаться
и осветить мечту,
рисуя слово "счастье".
Плела узором жизнь
по краешку тумана,
срывая миражи
ненужного обмана,
испепеляя страх
и горечь от былого
и искрой в облаках
плела рисунки слова.
Пыталась отогреть
твои-мои ладони...
Ей больно не гореть,
да и гореть ей больно.
Воздушным мотыльком
едва касаясь сердца,
в твоих руках тайком
пыталась отогреться.
Стекали воском слез
все чувства, как обьятья.
На лепестках из роз
она была распята....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218288
дата надходження 26.10.2010
дата закладки 30.10.2010
НА ДНІ ЗАПЛЮЩЕНИХ ОЧЕЙ
Я БАЧУ ОЧІ.
ПРОКИСЛИ СЛЬОЗИ… СКРИПНУТЬ ДВЕРІ
В ДУМКИ ПРОРОЧІ.
І ТИ СТОЯТИМЕШ НЕЗЛАМНИЙ,
ВРОДЛИВО-ГОРДИЙ.
НЕВЖЕ, ТИ ДУМАЄШ, НЕ ЗНАЮ
СЛАБКІ АКОРДИ?
МОВЧИ, КОХАНИЙ, ХВИЛИНА-ДРУГА
І ЗНОВ ПОЛЮБИШ.
Я ЯЗИКОМ ТВОЇ РОЗКРИЮ СОЛОДКІ ГУБИ.
І ПРОБІЖАТЬСЯ НІГТІ ЩИРО
В ЗАКРИТИХ ЗОНАХ.
ТВОЄ ДРИЖАННЯ ЗАПРАЦЮЄ В МОЇХ КОРДОНАХ.
ДЕСЬ ПЛУТАНИНА ІЗ ПОЦІЛУНКІВ
У ВСЬОГО ТІЛА.
ПРОБАЧ, КОХАНИЙ,
Я ДУЖЕ СИЛЬНО ЦЬОГО ХОТІЛА.
І ВЖЕ БЕЗ ТЯМИ ТИ МІЦНО СТИСНЕШ
МОЇ ЗАП’ЯСТЯ.
ЯКЕ НАЇВНЕ ЦЕ ЧОЛОВІЧЕ
СЕКУНДНЕ ЩАСТЯ!
Я ПРИВ’ЯЖУСЯ ДО ПОЦІЛУНКІВ,
ЩОБ НЕ ЗЛЕТІТИ.
МИ ТАК ЗАГРАЛИСЬ,
І ТАК КРИЧАЛИ,
НЕНАЧЕ ДІТИ!
… ГАРЯЧИЙ ПОДИХ НА СПИНІ ПИШЕ,
ЩО ТИ ПРОБАЧИВ.
А Я РОЗПЛЮЩУ ОЧІ -
І ЗАПЛАЧУ
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218820
дата надходження 28.10.2010
дата закладки 29.10.2010
Сны – лишь коконы подушек,
Дни расплюснуты, как блин.
Задыхаемся, но душим
Тех, кто раньше был любим.
Оттого ли наши скулы
Нездоровый носят цвет,
Что мы курим много дури
и глотаем свежий бред?
Износив себя, как тряпку
И испачкав грязью дом,
мы на прошлое так падки,
будто счастье было в нём.
Оглянись, ведь ты из глины,
Ты податлив, как она.
Скука въелась, как ангина,
В ёмкость серого окна.
А осталось только сбросить
Эту слякоть-тяжесть с плеч.
Под обои спрятать осень,
А меня? Меня – сберечь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218601
дата надходження 27.10.2010
дата закладки 27.10.2010
Сутулю я плечі, - та втома пощади не знає:
Тримаю в руках щойно зліплений шум тамбуринів.
зИма вже близька. Холод навіть в далекім Китаї,
Хто зна, чом же так?.. Не зважай, ти у тому невинний.
Ілюзії вже не такі, як то було. На Бога…
Я – юність земна, та всередині швидко старію.
Ти був не як всі. Я не знала ніколи нікого,
лИш тільки той факт, що ти – вірус, хвороба, стихія.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218592
дата надходження 27.10.2010
дата закладки 27.10.2010
Я розхристана перед вами,
Я розіп’ята перед вами –
Приголубте мене обманом
Або вбийте мене словами.
Я вам навстіж відкрила душу,
Я до дна освітила душу,
І тепер я від вас прийняти
Нагороду чи кару мушу.
Я живу, щоб для вас писати,
Я живу, щоб про вас писати,
Бо не можу сліпою бути
І німою не можу стати…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207694
дата надходження 25.08.2010
дата закладки 27.10.2010
Я сьогодні вища стала –
Серце взулось у підбори.
Цокотить до п’єдесталу,
Йому йти ще довго в гору.
Я сьогодні – королева!
Хай собі лютує осінь.
Серце ж вбралось у рожеве,
Розкуйовдило волосся.
Я така з самого ранку!
В каву хочеться кориці.
На губах все та ж приманка –
Блиск із запахом суниці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218483
дата надходження 27.10.2010
дата закладки 27.10.2010
...и вечность вдруг касается плеча,
Рождая увлеченный нами вечер,
В котором, нам и ей противореча —
Шопен и счастье, радость и печаль
И музыка рожденная на час —
Записанная нотами навечно.
август 2006 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218479
дата надходження 27.10.2010
дата закладки 27.10.2010
Я у тобі так глибоко на дні,
Під купою думок , подій і вражень.
Десь між інстинктів, імпульсів і снів.
Але я там. І так багато важу.
Ти звик, як до ранкової зорі,
Ти мною дихаєш, лікуєш рани.
І забуваєш,що я там, в тобі.
Але відчуєш, як мене не стане…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218136
дата надходження 25.10.2010
дата закладки 26.10.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.10.2010
Господи, спаси меня от боли,
Господи, спаси меня от страха,
От последнего слепого взмаха,
От засохшей на ресницах соли.
Господи, спаси меня от жизни,
От которой лишь одно названье,
А за ним мешок воспоминаний
Словно камень над сознаньем виснет.
Не смотри, как мне проломит крышу,
Лучше дай беспамятства затменье,
Или дай мне вечное забвенье,
Или вылечи меня, ты слышишь.
Нету, видишь, больше силы воли,
Мало веры, чтоб бросаться в битву,
Лишь осталось на одну молитву:
Господи, спаси меня от боли.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208668
дата надходження 31.08.2010
дата закладки 23.10.2010
Колись давно я на землю впала,
Просила дати води ковток –
Мене обходили чи топтали,
Але руки не подав ніхто.
І я звелася, і стисла зуби,
Ступила в стрій і чеканю крок,
Та на душі мозолі загрубли,
І стало менше в очах зірок.
Роки і стіни, вітри і зорі,
Коротші крила і важчий хрест…
Ховала серце своє від болів,
Боялась щирості і чудес.
І десь між черг, швидкостей і звуків,
У вічній битві добра і зла,
Звелись до мене в молитві руки,
І я повз них, як усі, пройшла…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208438
дата надходження 30.08.2010
дата закладки 23.10.2010
Жіноча ніжність – жіноча слабкість…
Ховати болі, шукати сили...
Любити дурнів,здіймать їх вартість,
Не вартим пір"я давати крила...
Жіноча ніжність – жіноче щастя…
Дитячий щебет, сльоза забута,
Рум’янцю радісного багаття,
Зашиті рани, бальзам спокути…
Жіноча ніжність розтопить кригу,
Зведе в двобої,захопить з тилу,
Приручить, змінить, вкладе на спину.
Жіноча ніжність – жіноча сила…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217682
дата надходження 23.10.2010
дата закладки 23.10.2010
Не ищи во мне двойного дна,
Потайных карманов и подтекстов.
Если я несчастна - я черна,
Если счастлива - букет невесты.
Не ищи подводных ты камней,
Если есть они – видны все свету.
У меня для пользы нет друзей,
И любовников для тела нету.
Я прозрачна, словно тишина,
Незагадочна, и оттого несмела.
И на дне моей души… нет дна.
Междустрочий нет – одни пробелы…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217382
дата надходження 21.10.2010
дата закладки 22.10.2010
Відмовила у зустрічі тобі, хоча було нелегко.
Лети у вирій назавжди, сумна журба-лелеко.
Закрийся, серце, від думок, які тебе не варті.
Забудь минулого дзвінок, і викресли на карті
Місця, де були тет-а-тет, і де вуста тремтіли.
Тепер готую свій багнет і в бій іду несміло.
Ти не захопиш у полон знову моє єство.
Забудь, іди, тобі пардон – кохання відцвіло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217323
дата надходження 21.10.2010
дата закладки 21.10.2010
А знаешь,как больно дышать?
Как больно дышать и не верить...
Куда-то скрываясь бежать,
Закрыв за собою все двери.
Казалось бы , больно любить,
Но жить не мечтая больнее...
По небу, как облако плыть,
Спустится с небес не умея.
А знаешь,как больно не ждать.
Ни слова...Я слов не жалею.
А знаешь,как трудно дышать?
Как-будто дышать не умею...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217193
дата надходження 20.10.2010
дата закладки 20.10.2010
Ревную к каждой новой строчке,
Дописанной чужой рукой.
И в каждой точке после точки
Ищу намёк... Ты с ней? со мной?
Играем третий месяц в прятки -
На расстоянии звонка...
Но не приблизились к разгадке,
Запутав всё наверняка.
Ревную - робко и несмело...
Ведь права любоваться нет
Мне глубиной души сквозь тело:
В глаза гляжу, но вижу - цвет!
Ты спрятался за зеркалами
Иссера-пыльной бирюзы...
Мой каждый шаг - как в воду камень:
Лишь громкий всплеск - и вкус росы.
Всего один я выход знаю:
Свой страх поведав Небесам,
Я все мосты к тебе сжигаю...
Не плачу - дождь умеет сам.
(20.10.2010)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217105
дата надходження 20.10.2010
дата закладки 20.10.2010
Це був мій ліс. Він був ще зовсім юним.
Зеленим повкривалися гілки.
Він ріс в мені. Як пісня, ліг на струни.
А ви ж кидали в нього цигарки.
Мій тихий ліс не пахне вже нічим.
Бо юні сосни раптом посивіли.
Це був мій ліс... Він був лише моїм...
Це був мій ліс...А ви його спалили...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177943
дата надходження 16.03.2010
дата закладки 19.10.2010
...ти вигадав мені предивне ім'я
і пишеш його з помилкАми на стінах.
Крізь тишу бажань проповзає змія-
спокусо моя, я тебе не покину!
З вікна споглядаю цей райдужний світ,
рахую скелетів невтомно у шафі.
Влаштуймо сьогодні святковий обід,
а потім помрем,бо закінчився трафік.
Руками до леза і східцями вниз -
занадто правдиві напевно сьогодні.
Хотіла зізнатись та погляд завис
і спогади тягнуться ще з Великодня...
чи значно раніше знайшлися слова?
Різниця відсутня,забруднені дати.
Нестерпно...смертельно болить голова,
а втім я щаслива,бо вмію мовчати.
Любити тебе і ховати десь ніж...
хіба це хвороба,легке божевілля?
Облиш мене,милий! Вже зараз облиш!
( і може ми вдвох доживем до неділі )
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216876
дата надходження 18.10.2010
дата закладки 18.10.2010
Эй, девушка - искусанные губы,
Да, да - я к Вам... Я вижу в вас внутри -
Вода и медь завернутая в трубы,
Огонь и боль, куда не посмотри.
Вы все прошли - обманы и измены,
Предметы эти, в общем, не любя.
Своей рукой построенные стены
Переступать учились. И себя.
И даже - переклеив этикетки,
Из склянки пили той, где надпись "Яд"...
Но наскоро раскинутою сеткой,
Сдержать ли распоясавшийся взгляд?
Рай создавая - в ад попали в спешке -
Вам Данте позавидовать бы мог...
... и, сверху вниз, глядит на Вас с усмешкой,
Ваш нежный демон, Ваш жестокий бог...
2001 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216244
дата надходження 15.10.2010
дата закладки 18.10.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.10.2010
Сьогодні дощ. Ти віриш у дощі?
Вони приходять часом без запрошень.
Несправжнє літо у моїй душі
Перетворилось на байдужу осінь.
Лікарня ця не вміє засинати,
А я , мабуть, заснула до весни.
Давно-давно я мріяла літати,
Але тепер...не хочеться й іти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176237
дата надходження 08.03.2010
дата закладки 16.10.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.10.2010
Я вмію ніжною лишатись… Знаю.
Зоставивши на спогад тільки почерк.
В порожній чашці запах з липи чаю
І губ моїх, які ти знову хочеш.
Я вмію ніжною лишатись навіть
На друзки перебивши порцеляну.
Ти ж точно знаєш - очі не лукавлять,
Якщо з-під вій на тебе тихо гляну.
Візьму тебе у долі на поруки.
Я вмію зовсім ніжно (без поразки),
Впиваючись у душу, плечі, руки...
Лишатись ще ніжнішою за ласку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216377
дата надходження 16.10.2010
дата закладки 16.10.2010
...желание ветра казалось тогда обоюдным
и вечер катился клубочком к холодным ногам.
Боясь утонуть,разбегались по сушам, по суднам,
а там несомненно молились своим же богам.
Едва ли припомню твой голос,что лился с эфира,
не хочется верить в былое и в пропасти лет.
"За солнце! За небо! За мир во всем мире!"-
кричал ты на кухне,готовя лениво обед.
Потом затянулись недели невзгод и депрессий,
почтовые марки, бутылок пустых батальон.
Шесть вечностей без обещаний и песен,
послушно внимая упрекам слезливых икон.
И где ты теперь? Для кого сочиняются оды?
На что променял вечера и родные огни?
Всё в пропасть обид,всё мгновенно выходит из моды,
но только не дружба. Почаще в наш город звони...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216167
дата надходження 14.10.2010
дата закладки 15.10.2010
Вставай з колін!..
Невже не досить ти на них
Простояла?
Чи мало помилок дурних
Накоїла?
Порозливала море слів,
Як патоки.
Він не почув, не зрозумів
Ті заклики.
Перед порожньою сама
Ти нішею.
Його давно вже тут нема,
Він з іншою.
Давно, давно пора цей дим
Розвіяти.
Вставай, бо нижче падати
Вже нікуди…
Вставай!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216070
дата надходження 14.10.2010
дата закладки 15.10.2010
Откину сети, и станет легче.
(На сердце легче) Крыть больше нечем.
В прозрачных душах нет больше меток
Остатков фальши и суеверий
Мне их не надо.
Вот так мне легче.
В густых туманах блуждают тени
Двух человечков, двух разных судеб.
И я кидаю себя на блюдо
Вам так вкуснее?
Пусть так и будет.
Молюсь на среду. Опять будильник.
Я тАААк болею. Нога немеет.
Боль затихает. И грусть поникнет,
Уткнется носом в плечо не Ваше.
И догорают, и допивают,
Стихают звуки
Небесных вальсов.
А я на кухне бомблю посуду.
(Люблю я звуки обид на ужин)
Люблю за верность,
Плюю на смелость.
Простужен голос. А завтра стужи
Опять все слижут.
Какая гадость
И простодушье.
Забудь,что было
И станет лучше.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216019
дата надходження 14.10.2010
дата закладки 15.10.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.10.2010
ЗУБІВ НЕ НАСКРИПІТИМЕ ЕМАЛІ
ТВОЇХ ПИТАНЬ НЕПОВНІ ДВА РЯДКИ.
ТИ ВХОДИВ ДАЛІ
У ПОРОЖНІЙ ЗАЛІ
ПОВИТИРАЛИ ТІЛОМ ВСІ КУТКИ.
БОЛІЛИ ГУБИ
ТІЛО ВИРИВАЛОСЬ.
МИ ПРОЛОМИЛИ ДВЕРІ,
З’ЇХАВ ДАХ.
ЯК ДОВГО МИ КОХАЛИСЬ!
ЯК МАЛО МИ КОХАЛИ!
ПРОСТО ЖАХ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215982
дата надходження 14.10.2010
дата закладки 14.10.2010
...якби він вірив у щось крім неї,
світ став би надто нудним.
Вона любила дощі й орхідеї,
а ще помовчати з ним.
Якби він більше у неї не вірив
і не губив би з кишень зірки,
усе б здавалось безмежно сірим
і в спину долі плювки.
Якби простив її зраду пастор
чи Бог зустрівся десь на межі,
вона б взяла свій старий фломастер
і знов писала йому вірші.
Німий гонитель зітхань ранкових,
діряве щастя нічних ідей-
де розуміння скупої мови?
(розбився глечик і спробуй,склей!)
І часто вірилось в щось далеке,
а сни збувались за кілька днів.
Він рятувався від слів і спеки,
вона ховалася теж від слів.
У неї він ще затято вірив,
прохав натхнення і мить тепла.
Холодний запах чужої шкіри
в його обійми щодня несла.
Та їй набридли вже орхідеї
і дратував тихий спів краплин.
А він все вірив...він вірив в неї,
коли лишався у снах один...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215927
дата надходження 13.10.2010
дата закладки 13.10.2010
Стиснута поміж живих монументів,
В тромбі дорожніх вен
Збираєш себе з чужорідних фрагментів,
Так доживаєш день.
Пальці німіють під творчою кризою:
Кожного разу –не ти.
Риси роками розмито репризами,
Скільки води…
В мареві дихає музика вулиці,
Хором калік.
Те,що в тобі ожило і ворушиться-
Знаєш,це крик.
Втомлена спокоєм,в тьмяному світлі
Вітр́инного напису
Спиш,склавши руки,немов у молитві,
Благаючи ляпасу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182261
дата надходження 07.04.2010
дата закладки 12.10.2010
Мне мало места в клетке облаков,
Мне мало кислорода в поднебесье.
Мне мало ветра в поле - без твоих оков,
Мне мало жизни, если мы не вместе.
Мне мало снов, в которых нет тебя,
Мне мало звуков без твоей сопилки.
Мне мало снега в середине декабря,
Мне мало памяти в душе-копилке.
Мне мало влаги в утренней росе,
Мне мало соли в Тихом океане.
Мне мало скорости на взлётной полосе,
Мне мало тайны в потайном кармане.
Мне мало радуг в капельках дождя,
Мне мало крыльев в перелётной стае,
Мне мало света в первых утренних лучах,
Мне мало солнца в беззаботном мае.
Мне мало - не от жадности души,
Не от желанья зависти на лицах...
Беззвучный крик мой в тесных сумерках дрожит:
Мне мало - если не с кем поделиться!
(30.09.2010)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213574
дата надходження 30.09.2010
дата закладки 12.10.2010
...нежностью белых цветков кислицы,
утренней руганью зов маршруток,
мысли блуждают на сонных лицах,
запахи ночи теплом из-под курток.
Мятное утро ногтями в шею,
вовсе не грустно смотреть на холод.
Молча теряюсь в тебе, робея,
верю на ощупь в далекий город.
Мне бы согреть твое небо светом,
счастье клочками опять в карманы.
Песней излишества, что допета
я достучусь в твои окна рано.
Может запомнюсь глазами хитрыми
или исчезну в свой мир досрочно-
тихо,нечаянно вдоль субтитрами,
не разбивая часов песочных...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215369
дата надходження 10.10.2010
дата закладки 10.10.2010
Він мріяв розпочати нове життя і заплющував очі, щоб уявити чисте небо. Найчастіше усе затьмарювали спогади, наче хмари, які змушували жити так, як і раніше. Тоді він бажав змінювати, упорядковувати і ділив 24 години на день і ніч. Та нічого не виходило, бо його ніч вимірювалась не годинами, а дня взагалі не існувало. Остання спроба стати людиною таки зійшла нанівець.
Його пальці завжди були холодними і лише вони могли малювати химерних істот, яких невтомно породжувала моя уява. Так ми відчували смак свята особистої свободи і не розуміли,як слово «особисте» може поєднуватись з словом «ми». Чому етимологія слів часто не дає спокою? До того ж в календарі безліч зайвих свят, а про наше ніхто навіть і не здогадується, бо воно не зможе належати ще комусь – тут вже ніяке поєднання слів не допоможе. Та звідки в мені взялись ті химерні істоти і що б я з ними робила, як би не ВІН? Очевидно, що почала б вірити в час, як і всі інші ( все ж таки добре, що в мене є ВІН ).
Іноді намагаюсь зрозуміти балаканину чужинців, але тоді мої очі автоматично заплющуються і шукають нового життя,але воно таке далеке. Папір радо приймає чорнильні квіти, а чорнильне павутиння огортає усе незрозуміле і мені стає легше. Згадую, що лише його холодні пальці спромоглись густо всіяти теплом ґрунт мого божевілля і думаю, що скоро доведеться збирати урожай, а він все малює... Сьогодні випадково доторкнулась до перехожого, а він здригнувся і почав бубоніти про Снігову Королеву і я зрозуміла, що належу художнику …назавжди.
Я не вірю в час і ненавиджу потік безглуздих секунд. Скільки мені років? Хто може довести, що рік складається з дванадцяти місяців? Хто наважиться пошматувати наш календар? Хотілось знайти нове тлумачення слову «вік», щоб без всіляких розгалужень. У вік я не вірю, як не вірю в час, але по суті вік і є часом, а моєї віри катастрофічно не вистачає. Розгортаю паспорт,дивлюсь на годинник,але це не означає, що я їм вірю, просто треба пристосовуватись до всього, навіть до літа без його холодних пальців.
Дивно знаходитись у двох світах одразу, розриватись між людьми і нашим особистим світом. А може я просто не вірно слово підібрала і це не так вже й дивно, а якось інакше. Він заплющує очі, щоб спробувати знов побачити нове життя. Мушу швидко лягти біля нього і теж заплющити очі, бо як він без мене там? Мої пальці тепер теж холодні і від того ми обидвоє щасливі. А може то не щастя, знову виникла потреба підібрати влучне слово.
Одного разу йому наснився словник, де були нові слова, багато нових слів. Вони були створені за межею часу і мали свій запах. З того часу він старанно записує кожне словечко, яке торкається стін нашого світу, а я йому допомагаю малювати.
Календар так ніхто і не наважився пошматувати, а він і досі не знає скільки мені років. У нас багато свят, але ми не промовляєм тостів і все частіше задивляємся в очі маленьких істот,створених нами. Його холодні пальці часто пірнають в моє волосся,щоб трохи зігрітись. Ось так і живем, хоч і не вірим в час. А може це не життям називається…Коли знайдем підходяще слово, обов'язково виправим…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215216
дата надходження 09.10.2010
дата закладки 09.10.2010
...записуй мене на чернетках старанно
і спалюй у гніві нещаднім щоночі.
Співати вже нудно брехливу осанну
і хтось чисте небо нудьгою порочить.
Пропахну бажанням,як синім чорнилом,
вернуся до тебе, загорнута в риму.
Записуй мене і тоді, як несила,
губи все у веснах, розшукуй у зимах.
Читай мене зранку,тоді ж переписуй,
збивайся із ритму, губися в безсонні.
Люби мене справжню-бездарну актрису,
тримай мене міцно в своєму полоні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214886
дата надходження 07.10.2010
дата закладки 07.10.2010
Я все еще скучаю по тебе.
Пробелы времени я заполняю чем-то "важным",
Что размокает, как в воде листок бумажный.
В душе, как на асфальте в октябре.
Нас разделяет лишь один звонок,
Но не могу давать я больше позывные,
И будут счастливы пусть все твои другие,
К которым ты зайдешь на огонёк.
Я стать хочу свободной от страстей,
Что б больше не был ты моим единым смыслом
И перестало все на вкус быть только кислым,
Но все еще скучаю по тебе
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214563
дата надходження 05.10.2010
дата закладки 05.10.2010
Твоя боль –
А во мне волна.
В тебе бой –
А во мне война.
Ты куришь –
А во мне горчит.
Ты выпьешь –
А меня тошнит.
Ты струсишь –
А моя печаль.
Твой грех -
А на мне печать.
В тебя взгляд –
А в меня стрела.
В тебя гром –
А меня до тла.
В тебе гнев –
Ну а я сгорю.
И если ты умрешь,
То и я умру!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214459
дата надходження 05.10.2010
дата закладки 05.10.2010
В руках розп’яття,
В душі сум’яття,
Від поцілунків вуста в багатті.
Прости, Ісусе,
Що я сміюся,
Що на півкроці не зупинюся.
Що я урвала,
Чого не мала
І доторкатись. І не віддАла.
Грішу, я знаю.
Але не каюсь,
Не покидаю, не відрікаюсь.
Що в нічку сиву
Відкрила диво.
Прости, Ісусе, що я щаслива…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210448
дата надходження 11.09.2010
дата закладки 03.10.2010
Ви мовчали...
Та, мабуть, подумки
Все ж, торкались моїх плечей.
Роздивлялись на шиї родимки.
Ні, не зводили з них очей.
Ви мовчали...
Вас щось бентежило
На півкроку до слова "стій".
Все вдивлялись у вій мереживо
І два озера, що з-під вій.
Ви мовчали...
А я губилася і, навіщось, за все прощала.
Чи то марилось, чи то снилося?
Як же солодко Ви мовчали.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178716
дата надходження 20.03.2010
дата закладки 03.10.2010
Якби хто зміряв мою втому,
Мою журбу, моє безсилля –
Це прірва глибиною в милю,
Це камінь, що вагою в тону.
Дум небеса, моря зітхань,
Поля розісланих туманів
Нездоланих і нездоланних
Нездійснених ніким бажань.
Це холод міліонів зим,
Жар нескінченного двобою –
Це совість, що завжди з тобою,
І серце, що завжди із ним…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211998
дата надходження 21.09.2010
дата закладки 03.10.2010
Зачастили дожди, поржавела листва,
Осень в душу закралась без спроса.
Ты чуть-чуть подожди - я найду все слова,
Снег вплетая в горчичные косы.
Ты меня не гони - всё равно не уйду,
Аж покуда сама не узрею,
Что погасли огни, и на нашем пруду
Отчуждения флаги белеют.
Ты меня не проси оставаться в долгу -
Я прощу тебе всё на прощанье!
На руках не носи и не жди на лугу,
И не требуй любви обещанья.
В свои сны не зови, не грусти в тишине.
Да не уж-то я этого стою!
Не клянись на крови при холодной луне,
Не веди меня вслед за собою.
Я и так - ни пьяна, ни жива, ни мертва.
В моём сердце - дожди и туманы.
Пусть останусь одна в золотых кружевах
Опустевшей осенней поляны,
Где неделю назад бушевала листва
И казалось, что жизнь бесконечна...
Твой пронзительный взгляд воскрешает слова -
Буду снова слепа и беспечна!
Буду счастья искать, буду верить мечтам,
Буду ждать с нетерпением встречи!
Не жалеть, не страдать, подставляя ветрам
Обнажённые белые плечи:
Пусть ласкают и бьют - я не сдамся теперь!
Мои крылья уж грезят полётом!
Беззаботно пою: "Ты мой ласковый зверь..." -
Ты мой "тот, кто", а вовсе не "кто-то".
(01.10.2010)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213979
дата надходження 02.10.2010
дата закладки 02.10.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2010
Не ангел, не відьма – бо ще не літала ніде.
Але неодмінно себе вона десь віднайде!
В пухнастих хмаринах, чи в сивих туманних дощах,
У теплих долонях, чи в сплаканих сірих очах…
Краплину вина, чи до дна терпко-гІркий коньяк,
Можливо, колись, а, можливо, ніколи й ніяк…
Тремтливе сопрано, чи зморений відчаєм крик?
Той відчай з’явився, чи безповоротно зник?
І ангел, і відьма – дві суті в єдину злились.
Обравши одне, від іншого треба зректись.
Вона ж не готова на крилах здійнятись у небо,
Лишивши, продавши мітлу, ніби їй не треба,
Чи дотик солодкий змінити солоним ляпасом,
«І ангел, і відьма» – єдиним на серці написом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213624
дата надходження 30.09.2010
дата закладки 30.09.2010
...продублюй безсоння і живи собі далі,
і очам не вір,бо "НІКОЛИ" колись настане.
Ковтай літери, дряпай ножем на емалі
і детально вивчай кожен пунктик із плану.
Одягайся й розкидуй по місту строфи,
як замерзнеш - зігрійся вогнем з-під кисті.
Обирай самотужки свою Голгофу,
щоб сліди залишати напрочуд чисті.
Обирай,сумнівайся,це ж твоє право,
забувай мене ( може вернуся святом)
На шляху до бажань,до земної слави
якось важко лукавити і мовчати.
Монологи не зроблять тебе самотнім
і до того ж я буду завжди чекати.
Може спокій у вікна з дощем суботнім,
може краще мовчати...мені мовчати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213482
дата надходження 29.09.2010
дата закладки 29.09.2010
Чуже вікно. Дивлюся, мов у Всесвіт
В чуже вікно без жалюзі й гардин.
Німе кіно. Розгадую сюжетність
Німих екранізованих картин.
Театр тіней. Тільки він один
В театрі тіней грає диво-дивну роль.
Морозний іній. Сотнею сходин
Морозний іній йде до інший доль.
Погасло світло. Стомлений актор
Вже вимкнув світло, на сьогодні досить.
Вже небо зблідло. А бажань терор
На небі зблідлім тихі зорі косить.
Глухоніма. Знесилена реальність
ЇЇ глухонімою нарекла.
Сама-одна. Картинну ідеальність
Сама-одна краде з його вікна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213317
дата надходження 28.09.2010
дата закладки 28.09.2010
Не твоїми устами розпечене страчене лоно,
понад світ моїх снів вже не зрониться мрією сніг.
А у тебе в руках виноградні лозини і грона,
що кидаєш мені без усяких пояснень до ніг.
Чути подих легкий на оголених плечах й зап'ястях.
Засолодкі слова, - зупинись!. Зупинись, помовчи...
І немає умов існування глибинного щастя,
як для відліку днів і ночей не існує причин.
Доторкнись до грудей: чуєш, серце готове спинитись
лиш за руки твої, що ворота відкрили у рай.
Як свіча воскова, я готова для тебе горіти,
тож міцніше мене у обіймах гарячих тримай.
Ніч спускається знов на шовкові мої простирадла, -
чи то тінь, чи то гріх: у коханні прозора межа.
Ти для мене до ніг сиплеш грона, - я тому так рада:
значить, більше тобі я ніколи не буду чужа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213072
дата надходження 27.09.2010
дата закладки 27.09.2010
А до чого вуаль і красива брехня зворотів?
Я мовчати не можу, тому чесно віршами кричу:
Я нестерпно одна і вночі мені сниться еротика,-
Так хочу Тебе. До зубовного скреготу. До плачу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213080
дата надходження 27.09.2010
дата закладки 27.09.2010
В моїх очах для тебе поле бою, -
розмова наша знову на ножах.
Нема в моїх думках ані спокою,
ні (дивно...) в них не всотується страх.
Притертими словами не зігріти,
і насміх курам спроба номер три.
Ми, наче ті розряджені магніти,
кидаєм електрони на вітри.
Залиш мені шаленості п'янкої
отрутою гіркою на вустах.
В моїх очах для тебе поле бою,
ти тільки тут приречений на крах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212950
дата надходження 26.09.2010
дата закладки 26.09.2010
Розплету волосся в місячному сяйві,
Полечу блукати вітрові навстріч.
Не питай навіщо – запитання зайві,
Я з собою хочу бути віч-на-віч.
Заплету у коси мерехтливі зорі,
У віночок сплівши розмаїття снів.
Знаєш, а тобою знову сни ці хворі
І нема спасіння вже від них мені…
Позбираю іскри у сіянні ночі,
Щоб зуміти мрію серцем берегти…
Ну чому у неї знов твої лиш очі
І чому до тебе знов несуть вітри?
Розіллюсь бажанням по нічному небі,
Розчинюсь в зірковім ароматі свіч…
Не питай навіщо, не питай, не треба,
Я сама з собою плачу віч-на-віч…
Розплету волосся і розправлю крила,
Я не чарівниця – просто добре так
Вільною від світу в далечінь щосили
Полетіти й щастя відчувати смак…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212895
дата надходження 26.09.2010
дата закладки 26.09.2010
Даруй з колючками квіти -
До них буде важче звикати.
Спробуй мене напоїти -
Тоді буде легше кохати.
Спробуй мене підкупити -
Я буду твоєю доскону.
Як вийде мене приручити -
Вертатимусь навіть додому.
Я буду тобі віддаватись
За золото й діаманти,
Не буду питань задавати -
Мене не цікавлять формати.
Мене не цікавлять обличчя,
Ім'я твоє не цікавить.
Однаково скажу, що личать
Тобі кольори яскраві.
Кохай і вкладай в мене душу,
Вкладай в мене гроші, нерви.
Я знаю, я буду, я мушу
Робити вигляд взаємний.
Кохання моє продається.
Його віддаю під заставу.
Мені все одно - Вам приємно.
Бо ж серця у мене немає.
Цей орган разом із душею
Колись я принесла у жертву.
І тепер живу за межею,
За якою мала б померти.
За якою немає щастя,
За якою я зрадила долю.
Вона навчила прощати
І звикати до болю.
Тож даруй з колючками квіти -
До них буде важче звикати.
І як хочеш ти мною жити -
Розучися кохати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211836
дата надходження 20.09.2010
дата закладки 25.09.2010
Не діли непохитне й крихке,
Вір однаково слову і диму...
Я шукаю уламки тебе.
Так минають мої години.
Але ти вислизаєш, мов шовк,
Не даєш і схопитись за нитку.
Ніби дощ поміж нами пройшов,
Змив розставлені долею мітки.
Стигле гроно не падає ввись.
Відчуваєш болюче тяжіння?
Скільки згаяно часу. Дивись-
Нам пора вже збирати каміння.
Але ти вислизаєш ,мов шовк,
Розбиваєш невидимі стіни.
Дощ пройшов. Дощ пройшов. Дощ пройшов.
Так минають мої години.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177035
дата надходження 12.03.2010
дата закладки 25.09.2010
Недолюблена з дитинства,
Недозріла на свій вік
Я фізично недожінка,
Серцем недочоловік.
Не до мене всім навколо,
Та й мені до них не до...
Я ходила в недошколу -
Заклад не доведи Бог.
Потім ВУЗ, недоосвіта,
Я недОспеціаліст.
Може, недоодружитись?
Якщо досі не до сліз.
В недосвіті недолугім
Недоїжа, недолюди,
Знаю хтось колись полюбить
Недовірші мої грубі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168628
дата надходження 28.01.2010
дата закладки 25.09.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.09.2010
А всього імен його було сорок і жодне з них не було справжнім, бо справжнього не знав ніхто, навіть він сам.
Ю. Андрухович "Перверзія"
Не дивуйся, це я - проїжджала потрібну зупинку,
Розмовляла вві сні. Забувала забрати решту.
Несвідомо і легко робила погані вчинки,
Дозволяла чекати. І цілувала перша.
Позичала останні. Лице підставляла вітру,
Одягала вчорашнє, молилася тричі на день.
(у моєму конспекті є дивні сполучення літер,
мабуть це анаграми твоїх сорока імен).
Тільки шкода, що ти став заручником клятого поділу
Між моїми словами і серцем, яке не почути...
Не дивуйся, це я, посипаючи голову попелом,
Промовляю: любила. І жодного слова спокути.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212453
дата надходження 23.09.2010
дата закладки 24.09.2010
В этом городе грусть,
в этом городе боль и усталость…
Я хочу убежать,
только сил не хватает, прости…
Этот город… он пуст –
от любви ничего не осталось,
А она ведь дышать
заставляла его и цвести.
По осколкам порой
собираем разбитые чувства,
Но что делать, когда
нет осколков – лишь слезы дождя?!
Этот город – немой,
для меня стал он призрак как будто,
Потому что в нем нет
твоих глаз, твоих слов, нет тебя…
14.11.2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178018
дата надходження 17.03.2010
дата закладки 17.09.2010
(і знову все ті ж емоції... )
Якщо зібрався, просто йди!
Дверима гримати - мізерно!
Це правда: сохнуть без води
Засіяні у землю зерна.
Хто хоче щастя зберегти –
Завжди шукає компроміси,
А хто причину, щоб піти –
Лиш дорікань жбурляє списи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211298
дата надходження 17.09.2010
дата закладки 17.09.2010
Что ты, судьба, еще приберегла?
Какие лабиринты и трамплины?
Я научилась – буду, как скала!
Идти вперед, держа ровнее спину.
Сегодня окна шире отворю.
Гуляет осень по пустой аллее.
Мои враги, вас всех благодарю
За то, что становилась я сильнее.
Достану снова старую тетрадь.
Все также тишина молчит коварно.
Пусть приходилось многое терять,
Тебе судьба, я все же благодарна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211010
дата надходження 15.09.2010
дата закладки 16.09.2010
Ніч мовчить над німим очеретом,
і так тихо дзюркоче струмок.
Стану я найскладнішим секретом,
і для тебе складу цей урок.
Завтра в синіх ванільних просторах
ти побачиш знайоме ім'я.
Я тобою до відчаю хвора,
але я не твоя, не твоя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210671
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 14.09.2010
...відірвано від мене разом з шкірою
і закипає у долонях вечір.
У ТЕБЕ ЩЕ...
без сумніву...
я вірую
і піддаюсь спокусам,
ніби втечі.
Щодня вмираю і бажанням радую,
думки в волоссі,
наче невидимки.
Тебе малюю кров"ю чи помадою
і в божевіллі підпираю стінки.
(а на руці тавро твоєї жінки)
і хочеться мовчати
і не спиться.
Браслети опадають на зупинку
і руки обіймають,
грій злочинця.
Все перекреслено,
де спогади пістряві-
і сум без цукру домішками в каві
і так дрижать надій брудні пластинки
(а на руці тавро твоєї жінки).
Куди ховатись зрадивши свободі?
Куди ховатись?
схованку знайшла.
Забудеш завтра посмішку з пародій,
огорне вічність вранішня імла.
Перегорнеться спогадом спасіння,
палатимуть ОСТАННІ ДВІ СТОРІНКИ.
Кидаю в небо втомлено каміння
(а на руці тавро твоєї жінки)!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210507
дата надходження 12.09.2010
дата закладки 12.09.2010
Не читай моїх віршів. Тривожитись марно не варто.
Я сотню речей прокрутила старезним кіно.
Ти скажеш, що я лиш актриса в твоїм драмтеатрі,
і тільки тобі завести знову гру в доміно.
Альбом не листай, - то лиш начерк романів непрошених:
з осіннім дощем я сьогодні побуду на "ти".
Чому ми почути себе так завзято не хочемо,
чому ми з тобою, неначе розбиті мости?..
Пройди, як завжди. Озиратися буде неправильно,
ти будеш не тим, ну і я вже далеко не та.
В тілах ми своїх, мов ескізи кумедні, пергаментні,
а в душах тремтить невзаємна чудна нагота.
Забудь тінь зіниць, - не проси усміхатись риданнями.
То ти був мій біль, - і тому такі щирі вірші.
Я більше не можу триматись думками останніми, -
Не любиш? Нехай!.. Але зараз, благаю, збреши.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210312
дата надходження 10.09.2010
дата закладки 11.09.2010
Хтось сьогодні, знаю, не засне,
Вкотре розгорне нуднезну книжку…
І закриє! Кинеться в турне,
Наче привид - від вікна до ліжка.
Хтось сьогодні буде сам не свій
З сірників фортецю будувати.
Причаївшись, йде годинник в бій.
Чи то важко - вічність рахувати?
Хтось сьогодні пригадає все!
Ті, ніжніші за пелюстки, руки.
Спогад стисне груди, як корсет.
Ну, скажіть, хто вигадав розлуку?
Тільки тиша в відповідь кивне,
Притулившись до плечей зізнанням.
Хтось сьогодні знову не засне
Бо любов така, немов остання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210321
дата надходження 10.09.2010
дата закладки 11.09.2010
...ранки тепер холодні і пахнуть малиною,
схоже на те,що вже завтра себе я втрачу.
Світло далеке,для тебе зостанусь єдиною,
тільки люби,хоч і важко любити невдачу.
Світло далеке, я сльози тобі коралами,
іншим себе починаю з нудьги дарувати.
Душу осиплю вночі найстрашнішими карами,
знову кочую-із неба до темряв кімнати.
Світло далеке,ти досі далеке й невидиме,
скільки прощань ще побачать малинові ночі?
Знаю, що вітром на шкірі ми довго не всидимо
і не зупинимось,і не підем...я б охоче!
Світло далеке, ти звикнеш мене стирати
з власних бажань ,стиснувши в пальцях крейду.
Світлом залишуся-світлом страшної втрати,
краплею дьогтю у мріях твоїх із меду...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210158
дата надходження 09.09.2010
дата закладки 10.09.2010
Гіпнотично тобі піддаюся,
Патетично звучу у тобі,
Симфонічно тобою проллюся,
Розчинись ораторно в мені.
Зазвучали мінорні бемолі,
Зупинила їх пауза враз,
Тіло скрипки аж плаче од болю,
А скрипаль впав неначе у транс.
Замажорило і закрутило,
Алегретто, адажіо, престо,
Засонатило, заворожило,
І на хвилях октав понесло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209878
дата надходження 08.09.2010
дата закладки 08.09.2010
Лягай на стіл, я нагострила скальпель.
Ти не подумай, це я не караю!...
Можливо, там, між крові сотень капель,
Я істини вже точно докопаю.
Лягай на стіл, я вже включила світло
Всі інструменти миляться до руху.
Мабуть, лиш там і тільки точно звідти
Я істину дістану хоч за вуха!
Лягай на стіл. Пробач, нема наркозу,
Та обіцяю, буду дуже ніжно.
Просто не знаю, чи коли ще зможу
Отак тебе побачити наскрізно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204371
дата надходження 05.08.2010
дата закладки 07.09.2010
Если ты не придешь, то останешься жить между строчек
Непросмотренным сном, неслучившимся счастьем, анонсом...
Окружающий мир так усердно об этом пророчит,
Что теперь безразлично мне даже осеннее солнце.
А ночами все звезды воруют возможность мечтать и,
Так невинно моргая, когтями вонзаются в небо.
И теперь одиночество- мой неизменный читатель-
Оставляет в постскриптумах подписи, где бы я ни был.
По-осеннему грустно. Курсирую вальсом чаинок,
Заплетая в воронку изысканный вкус бергамота…
Если всё-таки сольный концерт мой окажется длинен,
То, пожалуйста, мир, пусть он будет звучать для кого-то.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209473
дата надходження 05.09.2010
дата закладки 05.09.2010
Не надо мне сегодня правду говорить,
Я столько лет её пытаюсь не услышать.
И каждый день по жизни радостью пестрить,
А ночью перед сном просить у неба выжить.
От крыльев грубый шрам остался и ничто
Не в силах воссоздать иллюзию полёта.
Рождённая летать, пешком хожу. Зато
Не пресмыкаюсь ведь, а это уже что-то!
Я знаю, где-то есть мой чудотворный ключ,
Мой личный, только мне вселяющий надежду.
Хоть карты к нему нет и путь тернист, колюч,
Но всё ж иду искать, пусть изорвав одежду,
Пусть из последних сил, порой теряя след,
Не замедляю шаг я в поисках Грааля,
Ведь цель моя – не вкус нечаянных побед,
А чувство высоты, вкушённое в начале!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125523
дата надходження 09.04.2009
дата закладки 04.09.2010
а я всё не о том, и ты меня не слышишь,
слова глотают ток, и исходя на нет,
взрывается ли слог, сгрызают буквы мыши,
и льётся кипяток преображенных лет.
и ты, в своём пальто, изношенном, осеннем,
стоишь в проёме снов, в дверях прошедших дней,
предупреждая нас, чтоб мы не стали теми,
какими стали мы. а было же видней
оттуда, с дна эпох, с прикормленного чувства,
с привитого «люблю», с прошедшего «прости».
а слышать, понимать – великое искусство,
которое во мне рождает новый стих.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209218
дата надходження 03.09.2010
дата закладки 04.09.2010
Я не та, за которой мужчины - в огонь и под пули,
И не та, от которой скрывают грехи и пороки.
Я скорее из тех, что рыдают, когда все уснули, -
Я из дерзкой породы всегда и везде одиноких.
Я скорее из тех, что на "ты" и с луною, и с ветром,
Для кого шорох листьев осенних - почти серенада.
Я из тех, что столетья назад растерялись по свету,
Для кого горных троп не смогла заменить автострада.
Я из тех, что в толпе неприметны, как серые кошки.
Я из тех, кого ценят "подруги" как фон для знакомства.
Я из тех, для кого не бывает любви понарошку,
Для кого всё, как есть, - романтично, наивно и просто.
Я не та, для которой все звёзды и бархат прибоя,
И не я неземной красотой вдохновляю поэтов...
Но я та, что - и в горе, и в радости - будет с тобою,
Если ты позовёшь прогуляться вдвоём на край света.
(31.08.2010)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208730
дата надходження 01.09.2010
дата закладки 01.09.2010
Твої спокусливі уста
Тривожать мою душу.
Моя фантазія проста –
Поцілувать їх мушу!
Не знаю, як оце здійснить –
Між нами перешкоди.
Хоч, що є час? – він тільки мить!
Не втрать цю насолоду!
31.08.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208723
дата надходження 31.08.2010
дата закладки 01.09.2010
Йому не щастило і він знаходив пусті гаманці,
розглядав стелю і мріяв прокинутись комахою.
Вивчав інтенсивно всі родимки і синці,
дивився як мовчки кричу і руками розмахую.
Часто не бачив вогню і моїх листів,
а потім засуджував долю, її поведінку.
Дивився під ноги, і зраджував, і любив
одну - істерично-заплакану жінку.
А вона тим часом вчилась жити в мені,
опускати додолу очі і подумки не до нього.
Заштриховано ревнощі,перекреслено дні -
і в ранкових молитвах нічого святого...
НІЧОГО..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208068
дата надходження 27.08.2010
дата закладки 27.08.2010
(І знову ж таки емоції....)
Не треба! Зупинися. Я благаю.
Твої слова у вічі, як пісок.
Ні, не до Раю – ми дійшли до краю.
Багаття згасло, не жбурляй трісок.
Не треба! Зупинися. Біль біліший
За сполотнілі лиця дорікань.
Ти просто інший ти, я знаю, інший.
Лиш совість непокірна, наче лань.
Надщерблені краї зізнань кололи
Віночок рук, піднесений до вій.
Стояла правда безсоромно гола
У мертвій тиші, наче й неземній.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207761
дата надходження 25.08.2010
дата закладки 25.08.2010
Пора остаточно прокинутись, зиму взяти за барки,
напитись холодного чаю, відмовитись від кофеїну.
Можна блукати , вклоняючись равликам в парку
і малювати в блокноті чужу, незнайому людину.
Повертатись додому раніше і вперто когось чекати,
блокувати реальність, ЙОГО обіймати снігами.
Ще складати щось дивне зЕрнятками із гранату
і дивитись у небо, що всіяне густо слідами...
Пора остаточно прокинутись десь - з тобою,
дивитись на ніч, умостившись на підвіконні.
А можна залишитись в пам"яті просто ЧУЖОЮ
і гріти навмисне чиїсь зашкарублі долоні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207716
дата надходження 25.08.2010
дата закладки 25.08.2010
...твоє ім'я прикрашає стіни чужої кімнати
і від цього стає якось сумно і трохи дико.
Не встигаю мовчати і мовчки себе карати-
сни про тебе і досі рятують, як справжні ліки.
Тільки це тимчасово і щось заважає спати,
у волосся стрічками вплітаю тебе...сновида.
Обіймаєш ріднішу, боїшся в мій світ вертати,
бо над ложем уперто стоїть молода Ізіда...
*ІЗІДА - У давньоєгипетській міфології уособлення подружньої вірності і материнства, мати всіх богів, дружина Осіріса,богиня сонця, місяця, природи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206849
дата надходження 19.08.2010
дата закладки 19.08.2010
...на сто першій сторінці помре молодий розбійник,
а можливо це станеться завтра чи ще раніше.
Ти про глянцеве щастя брюнеток чи то блондинок,
я ж про вірші в долонях і ніжність своєї тиші.
Часом глянути страшно в чиюсь зашкарублу душу
і в дзеркалах нічних відбиваються дивні битви.
Проковтни теплий ранок і долю мою понадкушуй,
бо ще котяться з маминих уст ті цілющі молитви.
Так незвично прокинутись знов у чужій квартирі,
де розбійник дрімає на чистій від сліз підлозі.
Пагінцям безпорадності вперто чомусь не вірю-
зафіксованість зради сьогодні, як голка в стозі.
І дощами нічними вернутись у світ банкнотний,
відчувати всю зайвість себе і униз по сходам.
Вітер вміло мовчав і туман виринав холодний,
на розпродажі щасть я була найціннішим лотом.
Та розбилась скляна огорожа,нудьга всесильна-
поруч сплять вірні друзі і сни крізь старі занавіски.
Я чекала на тебе. Ти знаєш, я надто вільна-
тільки перша й остання для тебе у цьому списку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205771
дата надходження 13.08.2010
дата закладки 13.08.2010
Нынче крылья в цене, а цена твоя - в крыльях могучих!
Наш последний полёт был скорее попыткою к бегству...
Вспоминай обо мне! А твой облик мне выткали тучи.
Твоё сердце - как лёд, но мы оба скучаем по детству.
Твой азарт между строк в оцифрованных письмах бескрылых
Я не вмиг разглядела за блеском в медовых зеницах.
Может, скромность - порок в этом веке бесстыжих порывов,
Но иного удела не знать мне, как раненной птице.
В безоружной пыли моих глаз бриллианты повисли...
Вспоминай обо мне, если памяти стоит мой образ,
Если песни мои - хоть когда-то! - звучат в твоих мыслях...
Нынче крылья в цене... Улетай! Ведь подрежут без спроса.
(04.08.2010)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204299
дата надходження 04.08.2010
дата закладки 13.08.2010
Я сделаю коктейль: щепотку слов,
Немного взглядов, нежных, словно дымка.
Минуты ожиданий, горсть Цветков
Капризных вздохов золотые льдинки.
Добавлю пару ложечек тоски
(Ее украшу розовым рассветом).
Потом, порежу ревность на куски
И тоже брошу, половинку где-то.
Еще, конечно, страсти с ноготок.
И расставаний! Так, для аромата.
Последний штрих – шампанского глоток.
Сомненья подевались вдруг куда-то.
Ну, вот и все. Теперь коктейль готов.
Подам с ладоней, будет только слаще.
Ты сделай, милый, несколько глотков.
Любовь. Она всегда была пьянящей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204350
дата надходження 04.08.2010
дата закладки 10.08.2010
Тобі читали вголос міфи
і ніч крізь шибку-
фантастично.
А мрія пила спирт медичний-
десь помираючи від тифу.
Твоїх ілюзій балахони
висіли на чужому тілі...
Холодний постріл -
з уст патрони
і сцена смерті...
так невміло.
Пізніше знов хода плавуча,
десятки зрад -
нових сюжетів.
Почув старе, нове підгледів-
до смерті глядачів замучив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204257
дата надходження 04.08.2010
дата закладки 10.08.2010
Наше чувство угасло, и мысли остыли, -
Ежедневный вопрос: «Ну и как дальше быть?».
Ненавижу тебя лишь за то, что любила,
А теперь никого не могу так любить.
Вижу даль сквозь тебя. Ты уже раздражаешь.
И твоих слов пустых я нарочно не слышу.
Жаль мне только о том, что ты просто не знаешь:
У любви два пути. Я себя ненавижу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203339
дата надходження 29.07.2010
дата закладки 29.07.2010
Любовь – ты разрушительная сила.
Тебя я ненавижу всей душой.
Ты быть должна, как звездопад красивой!
Не преданной, не лишней, не чужой.
Любовь, я пред тобой захлопну двери,
Но упадешь на плечи мне крестом.
Так трудно жить, когда другим не веришь,
Все чувства, оставляя на потом.
Любовь я презираю, ненавижу.
Ты – горечь лжи и пережитый страх.
А помнишь, как с пожара слов бесстыжих,
Тебя я выносила на руках?
Ведь как дитя, святой ты мне казалась.
Безумно нежной, как глаза поэта.
И что теперь мне от тебя осталось?
Воспоминанья? Отбирай и это.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203205
дата надходження 28.07.2010
дата закладки 28.07.2010
Ты поседел. Я не узнала.
Вдруг взгляд, вонзив в меня, как меч.
Сомнений сбросив покрывало,
Посмел рукой коснуться плеч.
И содрогнулась я. О, боже.
Ладони будто изо льда!
Ты жизни был всегда дороже.
Сгорает сердце от стыда.
Глаза предателя смотрели,
Стоя у бездны на краю.
Вдруг годы жизни пролетели…
Ухмылка, голос…. Узнаю!
Я узнаю.… Пусть поседели
Твои виски. Уставший вид.
Ведь жизнь подобна карусели:
То вверх, то вниз она парит.
Мы за других всегда в ответе
За тех, кто рядом, кто любим.
Зачем слова бросал на ветер,
И превращал надежды в дым?
Тот маскарад был неуместен,
Ведь тесен мир. И видит Бог.
Ты был как царь, средь лживой лести.
Теперь - слуга у моих ног.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202817
дата надходження 26.07.2010
дата закладки 27.07.2010
Він дивився на мене твоїми очима...
Я боялась сказати:"Віднині для тебе чужа."
Його погляд був мною давно одержимий,
а я жила Тобою,на вістрі старого ножа.
Стільки років читав Він мої голосіння,
усміхався, слухняно у схованки грав.
Він зі мною ділив нескінченні прозріння,
від страждань, щохвилини мене захищав.
Проганяла його,потім знов повертала
і кляла його очі,що знали про мене усе!
Тільки з ним я б ніколи уже не літала-
свої крила Він завжди для мене несе!
Він дивився на мене твоїми очима...
Я зізналась,що винна вчорашня зима.
Доторкнувся й без крил за своїми плечима
полетів,я лишилась чекати сама....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167563
дата надходження 22.01.2010
дата закладки 24.07.2010
Три доли секунды – и я уже где-то так близко
На ухо шепчу о, забытых людьми, мириадах.
Ты можешь уйти, как всегда, от меня по-английски, -
Не стану тебе на пути непонятной преградой.
Пусть ветер поет нам о страстных с дождем поцелуях,
Припомнив о наших сливаньях горячих ладоней.
О прошлом теперь я не думаю и не ликую, -
Внезапным звонком я уже о себе не припомню.
Три доли мечты - ну и вот ты уже где-то рядом,
Стоишь за спиной, пишешь робко слова извиненья.
Ты можешь уйти по-английски. Мне больше не надо
Искать в твоих глаз эликсир своего упоенья.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202156
дата надходження 22.07.2010
дата закладки 22.07.2010
Ти за мною не йди. Я вже більше про це не попрошу,
Навіть хоч би й мені рани далі просочились кров’ю.
Помовчи. Не кажи: «Я не вартий. Ти надто хороша», -
Познущавшись вкотре над моєю сліпою любов’ю.
Скільки часу пройшло, - не змінилось ніщо ні на йоту.
Тільки ми на калібр проміняли старі пістолети.
В голові зашумлять хаотично позбирані ноти,
І жовтітимуть десь вже несвіжі віддавна газети.
Ти не думай лише, що я принципів більше не маю:
Підкорившись тобі, я забула про гордість і силу.
Я сама собі слабкість таку не даю, не прощаю,
Тільки просто тому, щоби бути у міру щаслива.
Може, нам ще колись поодинці самотність захоче
Кінослайдом німим всі моменти разом погортати.
Помовчи. Не кажи: «Я не вартий. Ти надто хороша», -
Краще просто піти, і нічого мені не казати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201930
дата надходження 20.07.2010
дата закладки 20.07.2010
...від чужих очей і до дзеркала,
як від неба до твого дому.
Ще замолимо? Не допетрала
Не сьогодні
Не вам
нікому.
Так надривно звучать ілюзії
ніч на вогнищі-
танці з відьмами.
Ми ніколи не станем друзями,
як ці зорі мені
огидними...
І летять собі в рай метелики
знову квіти
у мій гербарій.
Пропищали брудні генделики:
"Не лякайся,
усіх по парі"
Називаймо себе тварюками!
Досі нудить від слів
пестливих.
Пронесуться образи круками,
налаштують обох
на диво.
І з розбігу в бетонність ніжності
дві калюжі-
не перемога.
Доповзем до дверей
в поспішності.
Нас чекає сумна дорога...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201299
дата надходження 16.07.2010
дата закладки 16.07.2010
Фортуна улыбнулась Вам впустую,
Улыбкой голливудской хитро скалясь…
Любите, Друг мой, женщину простую,
В подробности безумства не вдаваясь…
Любите без истерик и без сдвигов;
Без сумасбродства и других заскоков…
Держитесь лучше дальше от экстрима…
Мечтайте о прекрасном *не далёком*…
Зачем Вам, Друг мой, благодати с неба
Просить о той, чьё сердце так порочно?
Чтоб до конца сносить порывы ветра
И понимать, как счастье с ней не прочно?
Фортуна улыбнулась Вам впустую,
Дразня бессовестно Вас и жестоко…
Любите, Друг мой, женщину простую,
Что лишена коварства и порока!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201277
дата надходження 16.07.2010
дата закладки 16.07.2010
За десять четверта. Я стою на трамвайній зупинці, чекаю тебе.
За п'ять четверта. Тебе немає, падає сніг.
За одну четверта. Зустріла приятельку. Вона сказала, що бачила тебе щойно в Макданальдсі. Ти був з високою стрункою білявкою у чорній норковій шубі. Приятелька була в захваті від шуби, в якій була твоя білявка, з якою ти сидів за столиком. А ще вона сказала, що потім ти сів у шикарне синє авто тієї білявки і ви поїхали. Приятелька була в захваті від авто. Вона ще щось говорила, але я вже цього не чула.
П'ять по четвертій. Я стою на зупинці, і тепер чекаю трамваю. Тебе не буде. Падає дощ. Що буде за п'ять хвилин?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200528
дата надходження 12.07.2010
дата закладки 12.07.2010
...вкотре ранок почнеться з твоїх віршів
і зима пробіжить по засмаглій шкірі...
У безглуздості знаків й брехні вітрів,
все ще в небо кидаю самотнє "ВІРЮ".
Та чекання не зможе тягар нести-
заважають старі і смертельні рани.
Забуваю... і просто пишу листи
під диктовку подряпаного оргАну.
У віршах твоїх досі живе зима,
нам із нею сьогодні бракує літа.
Перекреслена зайвість усіх «дарма»
і стара необхідність тебе любити…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200206
дата надходження 09.07.2010
дата закладки 11.07.2010
Під музику загубленої ночі
Інфантом забажаю собі стати,
Долаючи шляхи, колись захочу
Мерзотні повалити супостати.
Уменшити віддаленість кордонів,
Знешкодити їх тиск на спраглих грудях,
зИгзагами грядущих перепонів
Колись комусь загрозою побуду.
У ритмі три десятих на півчверті
За склом моїх вікон злітають краплі,
А ми такі близькі й такі далекі,
Голодно-ситі, зморені та спраглі.
Утопії втомилась малювати,
Боюсь, що їх для мене забагато.
Ловила на півслові інтриганів,
Ескізи набирала задля свята.
Не йди від мене завтра. Тільки нині
Отрутою спади на піднебіння.
Їством ти став для дивної причини,
Новим пророчим сенсом зубожіння.
Обсмалене сумління під роками
Чомусь вже ні про що тобі не скаже.
І відстань між холодними руками
! така їдка, така музично вража.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199673
дата надходження 06.07.2010
дата закладки 07.07.2010
Сердце?!
Так… Брошка слева.
Видишь, какое оно?
Сине-бордово.. смело
Выпрыгнувшее в окно.
Выскочившее из тела
Как-то так невзначай
В полупустой квартире
Вместе с его: «Прощай».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199439
дата надходження 05.07.2010
дата закладки 05.07.2010
Отак лежиш пошматована і рахуєш маршрути,
здається ще подих - і квиток в небуття.
А вони п'ють байдужість,щоб про тебе забути,
щоб не вірити в злочин і в його викриття.
Поверхами до відчаю,у провалля свідомості,
де забуте розприскує гіркоту почуттів.
Доведи своє серце до німої готовності,
бо у зраджених принципів не лишилося слів.
У святковій обгортці подарують пробачення,
про яке не просила - ранковий сюрприз.
Обережно,сполохана! Та яке,в біса,значення?-
Пий пігулки,всміхайся й дорогою вниз.
І лежиш пошматована,а маршрути скінчилися
та й квиток вже недійсний без нових дивувань.
Наковтавшись байдужості,їм щось сонячне снилося,
а я просто лежала у безодні мовчань...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199412
дата надходження 05.07.2010
дата закладки 05.07.2010
Боюсь признаваться себе в измене,
но горечью встречи сползаю вниз.
Изнеженным пледом чужие колени
и в голову клятвы,что ночью сбылись.
Обняв твое тело июльским загаром,
бросаю на встречу изысканность фраз.
Ведь счастье так редко даётся даром,
я снова о счастье,нелепый рассказ.
На два поделить свои сны не сумею,
осколки желаний лелеет асфальт.
Я вешаю чувства тебе на шею,
пусть тянут на дно,предвкушаю азарт.
За окнами снова мелькают лица,
звонки в бесконечность,исчерпан лимит.
Я знаю,что поздно с слезами молится-
молитвы спасают,но небо молчит...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199110
дата надходження 03.07.2010
дата закладки 04.07.2010
Буває так, що хочеться кричати,
Буває так, що хочеться ревти.
А інколи, і просто, помовчати
Щоб легко було знов вперед іти.
Й, напевно, так ніхто не зрозуміє
Чому найбільше віршів про сумне.
Що криється за словом "безнадія",
Чи варто брать чуже, як є своє?
Багато ще питань нерозгаданних
Без відповідей цікавіш. А як?
Ми маєм сенсу у житті шукати,
Бо кожен з нас живе не просто так...
Й хоч часто ми йдемо крізь чорні смуги
Давайте, хоч одягнем білий фрак?
Повторювала, і казати буду
"Бо кожен з нас живе не просто так"...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198484
дата надходження 30.06.2010
дата закладки 01.07.2010
Оставь меня в покое! Уходи!
Ты мне уже порядком надоела!..
Накручиваю сны на бигуди,
сжигаю скучных песен децибелы,
рисую мелом звездные дожди,
плету узоры из песков зыбучих...
Оставь меня в покое! Уходи!
В моей душе нет места для колючек.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198471
дата надходження 30.06.2010
дата закладки 30.06.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.06.2010
От вас музыка и голос,от меня стихи!Стихи на любые темы!
Если надо серьёзное и мощьное - без проблем,только немного времени и сделаем хит!
Мой папугай намного умнее,чем люди из черного списка! (юрий)
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=4298
когда-то в день неясный, даже хмурый
настойчиво долбился дождь в окно
поэт гражданский, в просторечье – юра
на пару с попугаем пил вино
«а знаешь, попка» - пьяно молвил юра –
«я написал тьму тьмущую стихов.
про жизнь, любовь и про прокуратуру..
настало время для мелодий и хитов.
я обзвонил пятнадцать порностудий,
встречался с Басковым, Биланом и БИ-два
но петь стихи мои никто из них не будет –
не те уста должны озвучивать слова.
я долго думал, кто достоин моих текстов –
кто их споёт, как курский соловей.
и я решил, что доверяю это место
тебе, мой попугай! так пой скорей!
взлети своим хвостом на хит-парады,
и клювом острым спой мои стихи.
Билан и Басков – это просто гады
а Боря Моисеев чистый псих!»
и встрепенулся попка, щёлкнул клювом
глотнул остатки красного вина
и молвил, шепелявя, очень мудро:
«иди-ка ты проспись, мой милый юра, -
спасённую конечность петь не буду -
в сортире неба больше не видать.
и крикнул в гневе юра:
«ты дурак».
а попугай, взмахнув хвостом –
«сам дура»
при написании произведения ни одно животное не пострадало
любые совпадения с реальными лицами - случайны.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190757
дата надходження 20.05.2010
дата закладки 29.06.2010
Стихи не пишуться от счастья,
Они страдают, плачут, жгуться,
Они в висках моих скребуться,
Они моей не знают власти.
Мне насвистел прозрачный ветер,
Влюбленный в блики куполов,
Мотив прекрасных, грустных слов,
Он был спокоен, тепл и светел.
Стихи не пишуться от счастья,
Они рождаються, как дети –
Из крови, боли, страха смерти,
И из любви беспечных странствий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198218
дата надходження 28.06.2010
дата закладки 28.06.2010
Я дождалась, чтобы сказать «спокойной ночи»,
Мне почти всё – равно, где твой болтался вечер.
Хотя … в объятьях темноты скучали очень,
Замёрзли и дрожат от страха плечи,
И губы, и чуть сонные ресницы,
И складочки наглаженного платья.
Я отдала себя всю, по крупицам,
Я отдалась за эти редкие объятья.
С календарем февраль играет в числа,
А в нашей партии кто будет побеждённым?
Мне почти все - равно, кому дарить открытки,
Привыкшим или по уши влюбленным.
Я дождалась, чтобы сказать «спокойной ночи»…
Спокойной ночи, друг ...спокойной ночи…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172149
дата надходження 16.02.2010
дата закладки 25.06.2010
Сотні кілометрів, тисячі людей,
краєвидів казка… Ранок… день… і вечір
поцілує подих втомлених очей
і моя молитва обійме за плечі.
Сотні кілометрів. Так багато мов,
але все ж я поруч – протягни лиш руку.
Дивна й незбагненна іноді любов,
навіть якщо стане відблиском розлуки.
Пролітають мимо сотні роздоріж,
ліхтарями вечір тихо догоряє…
Кращого немає, повертатись ніж
знов до свого дому, де тебе чекають.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197628
дата надходження 24.06.2010
дата закладки 24.06.2010
Ти інколи такий, немов тят́ива,
що напнута на м'язові нейрони,
в той час, коли я пристрасна й грайлива
і ніч мені найвлучніший синонім.
Мовчиш. Неначе в роті трилобіти*
язик тобі зав'язують у вузол.
І далі залишилось не хотіти,
щоб тільки не зробитись зайвим грузом.
Мені своїх бажань не демонструєш,
і знов моє терпіння вже по вінця.
Нехай! Ти так й ніколи не почуєш
чого насправді треба справжній жінці.
Не буду говорити. Нерішучість
твоя мене не виведе до крику.
І спить в тобі одна відмінність - мужність,
що робить чоловіка чоловіком.
трилобіти* - вимерлий клас Членистих
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197579
дата надходження 24.06.2010
дата закладки 24.06.2010
Не судіть надто строго - це перша серйозна проба пера в прозі :)
----- ----- -----
Вона ніколи не дивилась у дзеркало після заходу сонця. Відводила погляд від того шматка виглянсуваного скла, бо знала, що не побачить там нічого, окрім стін, обклеєних побляклими шпалерами, добряче потертого дивана, безглуздо помпезного журнального столика у стилі бароко та рудого кота, що мирно дрімає на підвіконні поруч із миршавою петунією.
Після заходу сонця вона ніколи не знаходила себе в отій пошарпаній кімнатці, що відображалась у дзеркалі...
В той день його Удача явно влаштувала собі вихідний. З самого ранку все полетіло шкереберть: будильник не задзвонив вчасно, кран із гарячою водою лиш сердито гуркотів і плювався іржавою рідиною, улюблену краватку заляпав зубною пастою ("треба ж було додуматись чистити зуби "при повному параді!")... А прямуючи на зустріч з інвесторами, він умудрився тричі застрягнути в пробках, пробити колесо і "мило побалакати" із працівником ДАІ, котрому з якогось дива не сподобались лампочки у фарах його "Лендкрузера".
А зараз він стояв на пероні і дивився як ховається за поворотом останній вагон останнього на сьогодні потяга, який мав відвезти його до золотих ялтинських пляжів та теплих обіймів коханої...
Вона любила приходити на вокзал і спостерігати за всіма отими людьми, котрі сновигали туди-сюди з валізами, спортивними сумками, корзинами і просто дамськими сумочками, і не звертали на неї жодної уваги. Багатьом вона давала імена, із виразу обличчя та одягу намагалась вгадати, куди вони їдуть, чим займаються в житті, про що зараз думають. Їй потрібна була ця гра для того, щоб відволіктись від думок про дзеркало, в якому вона знову не побачить своє відображення сьогодні ввечері...
Він одразу помітив дівчину, що спостерігала за ним, сидячи біля фонтану.
Щось таке було в її погляді, що змусило його здригнутися. Що це? Відчай... Смуток... Самотність... А може, безмежна ніжність і нерозтрачене тепло... Він думав, таке буває тільки в казках та дешевих мелодрамах, що їх з ранку до ночі дивляться сусідські бабусі. Все його життя - чіткий розрахунок, він ніколи не покладався на випадковості, не вірив у фатум чи у карму, чи як там воно ще називається, а тут... Він був безсилим перед поглядом дівчини, що мовчки спостерігала за ним...
Вона зловила на собі погляд незнайомця, але не знітилась, не відвела очей. Вона відчула оту його завороженість, і захотіла, щоб так тривало вічно, щоб їхні погляди ніколи не уникали один одного. Вона таки наважилась підійти до нього.
- Знаєш, я завжди знала, що ти будеш саме таким, - у вокзальній метушні її голос продзвенів срібним дзвіночком. - Ти не шкодуєш, що потяг поїхав без тебе?
- Я ніколи не шкодуватиму про цей день, бо він подарував мені тебе...
Того вечора вона побачила в дзеркалі відображення чоловіка і жінки, що були найщасливішими у цілій галактиці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197456
дата надходження 24.06.2010
дата закладки 24.06.2010
Пий жінку, мов гарячу каву,
Але дивись, не обпечись,
Бо небезпечна це забава:
І не спіши, та й не барись.
Гризни її ледь-ледь зубами,
І язичком полоскочи,
Та доведи аж до нестями, -
А потім... ніжно скинь труси
Та подаруй їй море втіхи,
І чорним шовком заплети,
Зроби із себе чоловіка,
А з неї – жінку. Мусиш ти
Пірнути в космос її лона,
Знайти оголений куток…
Кохай її, кохай шалено…
Нехай народить діточок.
Нехай почує запах сім’я.
Позбав цноти. І не жартуй.
Даруй своє навіки ім’я,
Та і кохання подаруй.
Звози її в Париж, де Сена,
Й до Вавилона, де мости,
У Рим, Берлін і до Лондона -
За все платити мусиш ти.
Зроби із неї баронессу,
А чи графиню, чи княжну…
Бо вона й так уже – принцеса.
В дарунок царський – нічку ту.
24.06.2010 р.
* Джерело натхнення: Юрій Горбаш "ОСОБИСТЕ БОЖЕВІЛЛЯ" (в свою чергу джерелом натхнення послужив прозовий твір автора Poetka "ОСОБИСТЕ БОЖЕВІЛЛЯ" http://www. poetryclub. com. ua/getpoem. php?id=195999)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196391
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197507
дата надходження 24.06.2010
дата закладки 24.06.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.06.2010
не пересохнет и не выжжет – выживет
твоя надежда, перья подобрав,
и солнечными зайчиками рыжими,
черпая эхо времени в рукав,
старея от бессонницы и радости,
и юной становясь от синих волн,
она в тебе крылатою останется,
и мягкою со всех своих сторон,
беременною рифмами и песнями,
и звонкою, как горный ручеёк,
твоею белоснежною невестою…
спасибо, что её Ты уберёг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197099
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 23.06.2010
От тільки не треба казати, що так буде краще.
Я знаю напевне, що час - ескулап нікудишній.
Я просто хотіла тобою впиватися натще,
і кожного вечора їсти із губ твоїх вишні.
Я просто хотіла відерце прозорого щастя
й міцного кохання маленьку таку філіжанку.
Натомість, гаряча сльоза обпікає зап'ястя...
А місяць, мов зрадник, сховався у складках фіранки.
От тільки не треба фальшиво мені співчувати,
і погляд ховати у купі пожовклого листя.
Можливо, я просто хотіла занадто багато,
тому наші душі в єдину зорю не зрослися...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197187
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 22.06.2010
Не хочу Вам здаватись педантичною, -
у тім, що я сказала є ж бо суть.
Мене уже питання з симетричними
то "ні", то "так" повсюди впізнають.
Іронію свою Вам не виказую,
бо хто зна, що там коїться в душі,
з дитячими амбітними образами
ми з Вами, мов безглузді міражі.
Чи я якось не так, як Вам хотілося
придумала сама собі роман?
А Ви ж тоді чомусь не спохватилися
і далі болю сипали до ран.
Не хочу Вам здаватися жорстокою,
та вибору у мене вже нема.
Бо тільки вечорами одинокими
Ви в мене за плечима крадькома.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196915
дата надходження 21.06.2010
дата закладки 21.06.2010
Зачем я вру сама себе,
Что не люблю и что забыла?
Ведь кадры счастья в голове
Я с радостью бы удалила.
Те разговоры, шутки, смех,
Что ты дарил. Как целовались...
И жутко-сладкий, пьяный грех...
ВсЕ в памяти моей остались.
Я не жалею что ты был
И что ушел не сожалею,
Оставив ярких мигов фильм,
с которым жить я не умею...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196794
дата надходження 20.06.2010
дата закладки 20.06.2010
Я не можу топитися в сірості буднів,
загортаючись знову в махровий халат.
Оминати всі площі, де мигає людність
із непотребом-плетивом зайвих порад.
Не тобі рахувати моїх потолочених,
пригорілих, нестримних захованих сліз.
І про тебе думки - то вже натяк на збочення,
і тонкий на руці від паперу поріз.
Набридає твоя концентрованість волі
і підбір вірних слів, що по суті - давно
вже не роблять нічого, крім зайвого болю.
Я не можу, якщо всім на все все одно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196406
дата надходження 18.06.2010
дата закладки 19.06.2010
Ти тільки не думай, будь ласка,
Що це я себе так жалію,
Бо більше ходити у масках
Не хочу, не буду, не вмію.
Мене вже безщадно убили
Зізнання, несказані нами.
Ми іскри усі розгубили
Й самотніми стали вогнями.
Я буду на тебе кричати,
А ти погляд втупиш в каміння
І навіть не станеш пручатись,
Кивати на знак розуміння.
Пробач, я проґавила спокій
Від першої нашої стрічі.
І, мабуть, це стане уроком, -
Тобі не дивитись у вічі.
Це була колись, наче казка,
Тремтінням наповнені очі.
Ти тільки не думай, будь ласка,
Що досі тебе я ще хочу.
(18.06.10 року)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196465
дата надходження 18.06.2010
дата закладки 19.06.2010
Кто мы - смертники или избранники?
И по чьим мы законам живём?
Проповедники или изгнанники?
Почему в этот путь мы идём?
Кто мы - рыцари или наёмники?
Что храним мы в холодной душе?
Мы безбожники или паломники,
Что молиться устали уже?
Псы бродячие или кочевники?
Что мы ищем на этом пути?
Что мы пишем в своём ежедневнике?
Почему не боимся уйти?
И куда уходить нам от вечности,
Что зовёт нас, опасность тая?
Мы в аду или в райской беспечности?
Где же ты? Чёрт возьми, где же я?!
Мы без совести иль без сомнения?
Предадим ли мы или спасём?
У судьбы мы не просим прощения -
Мы ей гимн своей жизнью поём.
Что длинней - бесконечность, мгновение?
Что беспомощней - смерть или жизнь?
Что сильнее - любовь иль забвение?
Что важней? Расскажи! Отзовись!!!
Кто мы - ангелы или мучители?
Что мы знаем о мире своём?
Кто мы - демоны или спасители?
Как живём мы? И как мы умрём?
Мы свободны иль кем-то отвержены?
Кто нам нужен? Кому мы нужны?
Агрессивны иль просто несдержанны?
Безразличны иль просто скромны?
Незаметные или ничтожные?
Что нам нужно от жизни своей?
Волчья стая? Медведи таёжные?
Кто же мы? Объясни мне скорей!
(23.10.2001)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196252
дата надходження 17.06.2010
дата закладки 17.06.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.06.2010
Я покажу тобі розхристану весну.
В тумані ранку ніжно-прохолодну,
На дотик гостру і на смак пісну,
Коли захочеш і яку завгодно.
Настільки різну, навіть не встигай
Зловити похапцем її за руки,
Бо дух у ній - шалений водограй,
Кожна краплина – неповторні звуки.
Я покажу тобі розхристану весну,
Коли вона, сполохана до смерті,
Кричить ледь чутно: «Я ще повернусь!..»
Несміло так, і пристрасно-відверто...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194739
дата надходження 09.06.2010
дата закладки 17.06.2010
Захлинаючись вітром і знімаючи шори,
Забуваючи присмак гірких поразок,
Залишаю собі все не сказане вчора,
Закриваю наш замок, де ми були разом.
Забинтовую рани останнім снігом,
Закорковую час у пляшці з- під віскі,
Зупиняю годинника стрілки збігом,
Загораюсь від зірки, що впала низько.
Заклинаю в зіницях розширених страх,
Заручаюсь своїми кольоровими снами,
Завмираю на мить, бо зриває дах,
Засинаю і падаю в прірву між нами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196110
дата надходження 17.06.2010
дата закладки 17.06.2010
Я З ТОБОЮ ГОВОРЮ, НІ ЗРЕШТОЮ, ПРОСТО ПИШУ,
ВИМИКАЮ ВСЕСВІТ І НАВСТІЖ ВІКНО ВІДКРИТЕ,
НІЧ ПРАСУЄ ШОВКОВУ ЗОРЯНУ ТИШУ,
І НІХТО НЕ ЧЕКАЄ НА ПОВЕРНЕННЯ МАРГАРИТИ.
РОЗБІГЛИСЬ РЯДОЧКИ, ЛІТЕРИ, ПАУЗА...
НЕВЖЕ Я ЧУЖА В ЦЬОМУ МІСТІ З ДИКИМИ ТАНЦЯМИ?
ЗАЙВА В ЧУЖИХ ДОРОГИХ ПЕНТХАУЗАХ?
І НАДІЇ МОЇ, -ЯК ПАДАЮЧІ ПРОТУБЕРАНЦІ.
ТА ХТО Ж КРІМ ТЕБЕ ВИМКНЕ ЦЮ ТИШУ?
НАДТО ПІЗНО КОХАННЯ ЗДАВАТИ В ОРЕНДУ,
І ЗАПОВНИТЬ ЧЕРГОВУ НІШУ
ДЕШЕВЕ ПОРНО З ДУРНИМ ХЕПІ ЕНДОМ,
ЗА ТЕ, ЩО БУЛА ЗАНАДТО ДОСТУПНОЮ-
НЕ РОЗІПНИ МЕНЕ ТИШЕЮ,
КОЛИШНЬОЮ ЖІНКОЮ ЧИ НАСТУПНОЮ,
ТИ ЛОВИ МЕНЕ І ТРИМАЙ ВІРШАМИ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195929
дата надходження 16.06.2010
дата закладки 16.06.2010
Між нами вже не двісті двадцять
чи то вольтів, чи кіловат,
ні аргентинських ритмів танцю,
та навіть й натяку назад.
Між нами вже не дивна сімка
чи то небес, чи довгих днів,
ні старомодна фотоплівка,
ні ретроспекторальних снів.
Між нами більше не чотири
чи то років, чи то ночей,
ані ключів, що від квартири,
ні рук, ні ніг, ані плечей.
Між нами більше сотні тисяч
чи то емоцій, чи думок, -
ні я тебе вже не покличу,
ні ти не зробиш перший крок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195943
дата надходження 16.06.2010
дата закладки 16.06.2010
...Як же вас багато,відступіться-
не торкайтесь поглядами,хтиві!
Так дратують ваші сірі лиця,
сиплете услід слова брехливі.
Збайдужіло зовсім тихе літо-
літерами щастя на асфальті.
Все оце забуте й пережите
іменем моїм на кавоматі...
Залиши і ти свої промови-
подаруєш іншій в її свято.
Я до тиші з НИМ лише готова,
з вами ж і не хочеться мовчати.
Відступіться,світло ще зелене,
очі вниз-в калюжах більше правди.
Ви навмисне не існуєте для мене,
одне серце вбило ці мільярди...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195881
дата надходження 15.06.2010
дата закладки 15.06.2010
Ну що слова?.. – набір якихось літер,
Набір якихось звуків лиш, а втім
За мить одну безжально можуть вбити,
З мелодій перетворюючись в грім.
Слова, слова… Такі прості неначе,
А повертають до життя не раз,
А дивом серце, що невтішно плаче,
Зціляють, ставши сонцем щирих фраз.
Ну що слова?.. – набір якихось літер…
Але у них є магія життя!
Тож не кидайте слів, прошу, на вітер,
Не перетворюйте цю магію в сміття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193412
дата надходження 03.06.2010
дата закладки 15.06.2010
Яблунева віхола
нас заворожила...
Вп'ється серце втіхами
аж до болю в жилах.
Яблуками спілими
падаємо в роси...
Б'ють Амури стрілами
в наші душі босі.
Зацілую трепетно,
змию сум сльозою,
і не треба третього,
де кохають двоє...
25. 10. 2009 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195610
дата надходження 14.06.2010
дата закладки 14.06.2010
Занось дорогу на травневий дощ,
Заводь осліплих блискавок до хати
Хай остяки слідів їм труться в п’яти,
І Шлях Космічний, в тріщинах розп’ятий,
Проступить на руках вогнем порош.
Занось дорогу на травневий дощ…
Хай вікна б’ють поклони воронню.
Крізь дірку в небі крик комет не чути.
Чи варто знати і чи варто бути,
Коли з молитви знов фільмують брути
Абстракцію якусь у стилі «ню»?
Хай вікна б’ють поклони воронню…
Склепіння днів у стертих шорах рим
Тепла діждатись часу вже не має –
Крилатий кінь осідланий чекає…
А далі – кіптява!.. А далі – Рим палає!..
Бо атомами світ вселенський знає,
Що серця стук живе не поруч з ним…
В склепінні днів у стертих шорах рим...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179758
дата надходження 25.03.2010
дата закладки 14.06.2010
ну давай же, что ты застыла?
хочешь, режь меня без ножа,
пусть подавится книжной пылью
стружка серого карандаша.
пусть душа – если есть такая
вдруг зачертит свои пути
что ты медлишь, моя родная?
не давай мне сейчас уйти.
я же знаю, кусая губы,
будешь с болью припоминать
лихорадки любви, простуды
и лечение им под стать.
не губи равнодушным «ладно»
не молчи, не снимай кольцо.
ты на мне вышивала гладью
одиночества озерцо.
не скупись на святое слово,
то, что может меня вернуть.
ты сегодня открылась новой
из тебя истекает ртуть.
больше всех достается стенам.
можно шляпу? ах, вот она.
тихих много, но больше – нервных.
а такая, как ты – одна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195504
дата надходження 13.06.2010
дата закладки 13.06.2010
Я лавандою виведу усю з тебе міль,
Приготую із чайною розою ванну,
Скраб для тіла простий-тільки перець і сіль,
Потім всього змащу олією коріандру.
Я у постіль подам жасминовий чай,
І для доброго сну - в подушку наб'ю
Цвіту липи, весняних квіток розмай,
Всякої рути-м'яти
А сама ж із корицею кави поп'ю,
Щоб тебе у сні пильнувати.
На вікна надіну штори з бузку,
Свічки запалю духм'яно-млісні,
Під язик - не таблетку, а краплю одну
Улюбленого твого любистку.
Ранок обкурю я димом полиновим ,
Змию сліди учорашньої ночі-розпусти,
На дорогу напою чаєм малиновим,
Як на кухню мене ти відпустиш.
Краватку у кратку від Olega Kаssini
Покірно на грудях тобі зав'яжу,
Мовчки, вміло зашию діркИ на коліні,
"Прощавай", от і все,
Я більш нічого тобі не скажу,
Ні завтра, ні потім, ні нині...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195207
дата надходження 12.06.2010
дата закладки 12.06.2010
Я броджу по світу кроками глухими,
Рідко завертаю в рідну сторону,
Думаю, шляхами битими своїми
Я у свою стежку радість поверну.
Я не бачу сонця, що скотилось вранці
Просто з-поза гаю в нашому вікні.
Я не чую ритмів у купальськім танці,
І пісень співати більше не мені.
Лиш безперестанно я у кожній ночі
Чую шелест вітру в полі у жнива,
Й понад все у світі бути там я хочу,
Бо лиш там, під небом, я іще жива.
Втомлена відлунням бути самотини
Хай і у розкішній, – та у чужині.
Мамо, незабаром я уже прилину,
Бо без вас нестерпно й боляче мені.
Скоро біля плоту зацвіте калина,
А біля криниці забагріє мак.
Он уже лелеки в край наш знову линуть, -
Це, либонь, для мене хтось дав віщий знак.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195209
дата надходження 12.06.2010
дата закладки 12.06.2010
...А погляд твій нестримний, мов Гольфстрім,
і норов, як у дикого мустанга.
І що мені - орда ворожих стріл,
коли для нас звучить гаряче танго...
...А твої руки - крила. Ти - Пегас!
Казкові мрії райдугами хворі...
До лампочки, що день давно погас,
бо у очах ще й досі світять зорі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195178
дата надходження 11.06.2010
дата закладки 11.06.2010
Это сердце устало болеть,
В ожидании лжи и предательства.
Сколько можно себя жалеть,
Невзирая на обстоятельства?
Это сердце устало стучать,
Быть забытым и не услышанным.
Только память поставит печать.
Только ветер в разнос над крышами.
Это сердце свернулось в плеть…
Бездыханно оно, как мумия.
Слишком долго пришлось болеть,
Быть на грани почти безумия.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194830
дата надходження 10.06.2010
дата закладки 10.06.2010
Колись так любила раптово зникати
і зникла нарешті із сотень життів.
Розірвані навпіл облудливі карти-
на твоїх долонях біль моїх шляхів.
Комусь закортіло весну повернути,
а та ще ховає брехливість надій.
Лежать на підлозі обІцянок жмути,
повільно куштують огидливість дій.
Колись я не знала,що ЗАВТРА настане,
що небо покличе в безодню світів,
що моя зупинка життям твоїм стане-
без щастя в лахмітті набридливих слів...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194835
дата надходження 10.06.2010
дата закладки 10.06.2010
Я струнами срібними зв"яжу тобі руки,
На очі наклАду із присмерку пов"язку,-
Ти тепер терпітимеш солодкі муки,
Ти порвеш від напруги усі свої зв"язки.,
Я мучити буду тебе жаром і спрагою,
Примушу побачити царство тридев"яте ,
Я стану царівною-несміяною, а ще жабою,
Світла не буде, лиш місяця сяйво голубувате.
Перетворю тебе на ангела, не дам перекуру,
І висмикну крила, ножем під ключицю,
На людях я дама,- а зараз курва -
Соромно, але всі ми, грішні, буваєм ниці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194588
дата надходження 09.06.2010
дата закладки 09.06.2010
Одиноко зимою, весною и летом.
Одиноко в постели холодной.
Никого под кроватью, в шкафу, и на кухни
Никого на балконе.. в уборной.
И везде все щебечут, смеются, и пляшут.
И везде есть гандоны в аптеках.
Только ты одиноко сидишь с порно-сайтом,
И компом, в 21ом то веке!
В век прогресса, и тнехно, без нравов и смут!
Зов природы как глас беззаветный!
Все равно, не дают, "просто так", видно сцут...
Подавай всем Цветочно-Конфетный!
Ну скажите, ну где? Где ВЫ девы руси?!
Что готовы прийти мне на помощь!
Нацепили бикини и нрав на перед!
Член живой променяли на овощ...
За бабло продаетесь, да что, только вы?
Вон альфонсов, немерено, всюду!
ПрОдали сексуальность буржуям свою,
Что осталось нам, грешному люду?
Как жестока судьба, ведь давно, ведь тогда
Где то в веке в двенадцатом, к слову!
Нрав хоть был не высок, но за то всяк сморчок,
Не давал переводу у рОду :)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194463
дата надходження 08.06.2010
дата закладки 08.06.2010
...легко бути звичайним перехожим-
вдивлятись в калюжі і традиційно мовчати,
йти маршрутом до болю на зраду схожим
і берегти на долонях печаль кімнати.
Важко бути частиною іншої долі,
обпікати,страждаючи вдвічі більше,
застрягати в чеканнях,неначе в колі
і мовчати,тільки так,щоб гучніше.
А ще важче,мабуть, взагалі не бути,
існувати десь там,за межею світу.
У безгрішності тільки нудьга спокути,
але й та сивиною давно покрита...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194350
дата надходження 07.06.2010
дата закладки 07.06.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.06.2010
Я врать особо Вам и не умела,
Хотя не раз пыталась ускользнуть,
Доводя Ваши мысли до предела,
Мечтая о коротких вздохах тела,
Что я старалась заново вернуть.
Я в осени дождями к Вам ранилась
Под зонт, который Вы несли в руках.
Пускай на встречи я не торопилась,
Но с первого мгновенья в Вас влюбилась,
Ища ответных чувств у Вас в глазах.
А Вы намного старше. Мне не важно,
Что кроется седина на висках.
Я юностью своей Ваш мозг заражу,
И вновь скакать по крышам Вам прикажу,
Что б мне лучей ловить по зеркалах.
Все просто. Ни о чем не сожалея,
Прошу Вас принимать плохую ложь.
А я, бродя по паркам и аллеям,
Поверьте, тоже очень сожалею,
Что Вам, увы, мне больше не помочь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194066
дата надходження 06.06.2010
дата закладки 06.06.2010
У крові бездушій, гординій під шкірою,
Аналіз зроблений, анамнез зібраний,
Ти- хворий і повною мірою
Впевнена - невиліковно, вибраний.
Стираю із пам"яті пом"яті роки,
Знімаю з стіни пихаті портрети,
По сходах не чутиму більш твоїх кроків,
Все, навіть і знати не хочу де ти.
Ти більше не вчиниш мені терактів,
На філіжанці, на клямці,- відбитки зітру,
Витру із скайпу, з фейсбуку, з контакту-
Три дабл ю, suka- sobaka. ru.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193995
дата надходження 06.06.2010
дата закладки 06.06.2010
Растай во мне, - я это заслужила,
Умри во мне, до клеточки пронзив.
Тебя я до безумия любила,
А ты меня, хоть капельку, любил?
Сожги меня своим бессмертным взглядом,
Убей меня холодной стужей страсти.
И большего-то знаешь и не надо,
А только быть в твоей надежной власти.
Замри во мне на несколько мгновений,
Спади мне на ресницы цветом града.
И путь один – он есть благословеньем,
А большего-то, знаешь, и не надо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193694
дата надходження 04.06.2010
дата закладки 05.06.2010
Хотілося б в серце – натомість запрошують в ліжко,
Мені б половинку – стрічаються тільки соті…
Сповила своє кохання в прозору крижму –
Сховала під білим пухом у підвисотті…
Плистиму сама, якщо вже не знайшлося пари –
А море самотнє, тому й холодне, тому й безкрає…
Зустрінеться Мій – злечу, обережно дістану з хмари
Сповите в небесні чари, живе «кохаю»…
03.06.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193467
дата надходження 03.06.2010
дата закладки 03.06.2010
Мне встретить бы тебя -
Да выдержит ли сердце
Ту боль, что десять лет
Я отгоняла прочь?
На годы жизнь дробя,
В надежде отогреться
Я зажигала свет
И - уходила в ночь.
Я шла на зов чужой,
Я привыкала к людям -
И форму принимала
Гибкая лоза.
Но, встретившись с тобой,
Поняв, кем мы не будем,
Я вдруг сошла с ума
И спрятала глаза.
Ушла в другую жизнь,
Оставила надежду,
Дала себе приказ -
Не вспоминать вовек!
Но где ты? Отзовись!
Я не хочу, как прежде,
Не поднимая глаз,
Переходить на бег.
Обманывать себя
И лгать тому, кто рядом.
Знакомства заводить,
Свободою слепя.
Быть верной, не любя,
Томиться грусти ядом.
И снова - уходить.
И снова - ждать тебя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193454
дата надходження 03.06.2010
дата закладки 03.06.2010
Холодних крапель дотики роси
До босих ніг, захованих у просі.
А ти хоч ненароком попроси,
Ту пам'ять, що заплуталась в волоссі.
Проси життя віддати - ось воно!
Картинами мальоване обличчя.
Чи мусить спрага відчинити двічі
Душі напіврозтріскане вікно?
Проси журби: задумливі пісні,
Замріяно примружені повіки.
Невпинний біль вкоротить трохи віку.
Ти - обзаз у колодязі, на дні,
Портрет, що намальований дощем,
Відлуння вщент розірваного крику,
Як море: чоловік до чоловіка.
Ховаєш свої крила під плащем.
Лиш не проси минулого хвилин,
Не викреслити з серця - ріж із тілом.
Молитва аж до Бога полетіла,
Та на землі лишився часу плин...
А може пригадати телефон?
Запрошення, візит на чашку кави,
І голос нижчим став на пів-октави,
І ненавмисним став очей полон.
Та вітер дме із чотироьх сторін,
Коли життя на перехресті ліній,
І горизонт довкола зовсім синій.
А ти, як був, під номером один...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147233
дата надходження 27.09.2009
дата закладки 02.06.2010
А місяць сьогодні - мов скибка цитрини
у чашці міцного, пахучого мокко.
Відправлю у спам хмарочоси, вітрини,
і чартерним рейсом - на пляжі Марокко.
Забуду пароль до архіву депресій,
змотаю в клубок всі пусті обіцянки...
А ти фанатій від Чигринського й Мессі,
і мацай ту кралю, що п'є тільки "б'янко".
І можеш продати мої діаманти
та пафосне ліжко у стилі бароко...
Я просто звикаю тебе не кохати,
відколи літак приземлився в Марокко.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193279
дата надходження 02.06.2010
дата закладки 02.06.2010
Затопило до краю чорне
захлинулось в ретортах см1хом
св1т дешеве 1ржаве порно
демонструе себе для вт1хи.
колосками фрагменти вулиць
у засм1чених скверах весна
у тумани будинки взулись
шпильки в шк1ру 1 я п1шла.
смужка цегли ст1на квадратом
т1нь драбини- спробуй стрибни
моя смерть- м1жнародне свято
тож рад1йте потвори земн1.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192158
дата надходження 27.05.2010
дата закладки 27.05.2010
Телефоны заткнулись сами, как сговорились.
Скачет давление – это опять на погоду.
Я изменю(сь), если хочешь, чтоб я изменила(сь),
Буду бежать в обе ноги (подпрыгивать!) с модой!
Буду стихи сочинять (штамповать!) под копирку,
Книги читать, не с конца, как люблю, а с начала.
Пить эту дрянь, забывая вкус тёрпкой наливки,
И стану меньше шуметь.… говорить, что скучала,
Врать о любви, о её бесконечном и сладком
Красном сиропе, которым хоть пей – не упьёшься!
После твоих «сю-сю-сю» мне бывает так гадко.
А ты опять извиваешься резвою вошью
На гребешке (так порой говорит моя мама –
Старая фраза, но ты её слышишь впервые).
От сквозняка вдруг пронзительно скрипнула рама –
Переглянулись со мною мои домовые:
- «Он тебе нужен?»
- «Не знаю, - ответила честно…
Дико устала. Скорее подставьте мне кресло.
Точно ушёл?»
Домовята смотались к прихожей:
«Точно».
А я и не знала, что он это может…
Просто уйти…
2007
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190989
дата надходження 21.05.2010
дата закладки 22.05.2010
Розтікалась гарячим склом
на асфальті твоїх фантазій,
уявляла, що ти - мій клон,
і живеш в закапелках азій.
Проникала на твій балкон
вересневим пісним туманом,
уявляла, що ти - мій клон
у футболці від лже-Армані.
І хай кажуть, - таких мільйон -
ще_майбутніх і вже_колишніх,
та я знаю, що ти - мій клон
із країни, де квітнуть вишні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190669
дата надходження 19.05.2010
дата закладки 21.05.2010
Стоп зневірам і сльозам,
Хай покинуть совість.
Моє серце - не вокзал,
Ну а ти - не поїзд.
Не шукай квитків, дарма,
Їх немає в касах.
Паперових їх нема,
Бо із вітром разом.
На пероні без надій,
Не чекай даремно.
Бо останній потяг твій
Не прибуде, певно.
І поплач собі тепер,
За руденьким чудом.
Ти пішов, пропав, помер,
Я тебе забуду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190149
дата надходження 17.05.2010
дата закладки 17.05.2010
Спасибо за вдохновение Жанне Чайке))
Пиши, пока в руках перо,
Пиши, пока живешь и дышишь.
Твой дар – изобличать порок,
Что затаился в темной нише
Чужих сердец; тревожить лень,
Из сердца изгоняя стужу.
Душа – доступная мишень,
Перо – сильнее всех оружий.
Освободи свой дивный свет,
Бумага утолит пусть жажду.
Поверь в себя, пиши, поэт!
И ты изменишь мир…однажды…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165854
дата надходження 13.01.2010
дата закладки 16.05.2010
Я Луна. Я холодного камня кусок.
Моих чувств не взорвёт даже солнечный ветер.
Я одна! Все мечты мои - серый песок,
Что сквозь пальцы мои утечёт на рассвете.
Я Огонь. Я сожгу все мосты и пути,
По которым пройти мне судьба предсказала.
Но не тронь! Слишком близко к тебе подойти -
Значит сжечь и тебя... Только пепла мне - мало!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189466
дата надходження 14.05.2010
дата закладки 14.05.2010
Я люблю капучіно з пінкою…
Розсміється душа березнева.
Це так солодко - бути жінкою,
А тим більше, під знаком Лева.
Я люблю капучіно з пінкою.
Від ванілі робитись п’яною…
Як же солодко - бути жінкою,
А тим більше, тобі коханою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189343
дата надходження 13.05.2010
дата закладки 13.05.2010
Впаду в долонь твоїх тепло,
неначе в літо.
І буде поглядом одним
душа зігріта.
Уста всміхнуться, а вони,
як стиглі вишні.
Ген, зорі падають хмільні.
хмільні і грішні….
Вони, як ми – одне на двох
розділять небо.
Не треба слів, не треба слів,
Не треба!
Впаду в долонь легкий тандем –
солодку згубу
І поцілунком, як вогнем
торкнуться губи.
Накриє ніч два ніжних «я»,
як два озерця.
Сховай! Сховай моє ім’я
у себе в серці!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185290
дата надходження 21.04.2010
дата закладки 11.05.2010
Перелякані люди давно не чекають Месію,
довіряють данайцям, котрі їм дарунки приносять,
від жорстокої правди впадають у стан амнезії,
відчайдушно фарбують ледь-ледь посивіле волосся.
Перелякані люди не звикли дивитися вгору,
і читати уголос вірші, продиктовані серцем.
І ніхто з них не гляне, що ж сховано в скриньці Пандори,
не промовить ні слова супроти знущань Громовержця.
Перелякані люди ховають "заначку" в матраці,
а образи і сльози - в коробці з-під синього плаття.
Перелякані люди не люблять яскравих паяців,
і не вірять, що можна у снах кольорових літати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188791
дата надходження 10.05.2010
дата закладки 10.05.2010
Впусти мене,
Лише на мить погрітись.
Впусти мене,
Замерзла навесні.
Впусти мене,
Я хочу розгорітись,
І танути, як сніг.
Цілуй мене
Закохано і палко.
Цілуй мене
І тихо щось кажи.
Цілуй мене
І запахом фіалки
Навік приворожи.
Забудь мене.
Я заховаюсь добре.
Забудь мене,
Назавжди замовчу.
Забудь мене.
Я снігом, хоч і мокрим
За щастя заплачу.
Пробач мені,
За те, що так хотіла.
Пробач мені.
Я більше не прийду.
Пробач мені,
Що я не долетіла -
Розбилась на льоту.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184651
дата надходження 17.04.2010
дата закладки 10.05.2010
Весна так тихо
Зламала кригу.
Душа застигла,
І мить, як вічність.
Рахую зорі,
А ти говориш,
Що хочеш моря.
Усе логічно.
Душа замерзла,
Бо я твереза.
Стояти в черзі -
То не для мене.
Ловлю моменти,
Аплодисменти
І компліменти.
Стою на сцені.
Змінив всі ролі,
Змінив паролі,
І прагнув волі.
Іди лікуйся!
А я так просто
Відкрила доступ
І серце просить:
“Зареєструйся”.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183741
дата надходження 14.04.2010
дата закладки 10.05.2010
У небі - сонце,
У серці - Моцарт.
Іду на фініш.
У тиші - вічність,
А щастя - в січні.
Куди ти плинеш?
У морі - якір,
У полі - маки.
Межі немає.
У вІршах - осінь,
Весна - у прозі.
І ти зникаєш.
Куди й для чого?
У сни до кого?
Мені ж погано!
Коли ідеш ти,
То йди нарешті!
Нехай не стане...
Слова - не гроші,
А ти хороший
Тих слів шкодуєш.
Слова на вітер,
Зумій пустити
Нехай подує.
Я вже не буду
Чекати чуда
Як сонця в небі.
Радій зізнанню,
Бо я востаннє
Пишу про тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185697
дата надходження 23.04.2010
дата закладки 10.05.2010
Нікуди без моменту кульмінації,
освистана без права на омріяне.
Напевно найжаданіша прострація,
нічними догмами сьогодні густо всіяна.
Байдужість ароматом світла й камфори
застрягне у кватирці підсвідомості.
Фальшиві мрії ланцюгами з фарфору,
відтінками нікчемної суворості...
Лише хвилина.Відпускати? Втримати?
Лакеї втомлені і зорі щойно згасли.
Продовжуй у майбутнє тихо гримати,
збирай й надалі примітивні пазли...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187129
дата надходження 30.04.2010
дата закладки 09.05.2010
Любов і вічність - як комічно!
Нічого ж вічного нема!
Хіба душа, яка панічно
Доводить всім, що не німа.
В моєму серці на вокзалі
Помер, довірившись рокам.
Ти як наляканий прозаїк,
Що в світі рими заблукав.
І цілував моє волосся,
І марив мною уві сні.
Забувши зовсім, що я осінь,
Яка щаслива навесні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186496
дата надходження 27.04.2010
дата закладки 06.05.2010
В тобі я хочу розчинитись,
Щоб сутністю твоєю стати.
Я не боюся помилитись -
Хочу всього перечитати.
Я так люблю твої сторінки!
Всі букви, що на них зібрались.
Читати хочу без спочинку
Все те, що для мене зосталось...
Знак оклику, тире і крапку,
І знак питання - теж осилю,
Не зрозумію щось - спочатку
Почну читати тебе, милий.
Бодай якесь французьке слово
Помічу я поміж словами -
Візьму словник, бо то ще нове
Для мене...Але то між нами...
І станеш ти для мене ближчим,
Я ближчою для тебе стану...
Наповнюсь я натхненням вищим:
Воно ж дасть крила й в мить останню...
квітень, 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182590
дата надходження 08.04.2010
дата закладки 05.05.2010
* * *
Подари мне краски прекрасные.
Подари мне песни небесные.
Подари объятия страстные.
Подари мне сказки чудесные.
Подари в этом мире любовь.
Подари, что не жалко тебе.
Подари поцелуи мне вновь.
Подари … и забудь обо мне.
26.11.2003
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123513
дата надходження 27.03.2009
дата закладки 05.05.2010
Усе біжу, біжу кудись…Куди?
Весна міняє знову декорації.
Незчулася, біліють вже сади,
Лиш серце тужить, наче в еміграції.
Усе біжу у світ, де всі чужі.
Де найдорожчих, все-таки, зрікаються.
Стоять тополі - буднів сторожі.
Стоять в задумі, на вітрах хитаються.
Вони все знають: як хміліє ніч
Впиваючись весною, задурманена.
Життя минає, та не втому річ.
Душа натхненна, наче списом ранена.
Усе біжу, біжу кудись. Куди?
Бронею серце обросло… накрилося.
Незчулася, біліють вже сади.
Незчулася… любити розучилася.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186275
дата надходження 26.04.2010
дата закладки 04.05.2010
Не плачу я,не плачу зовсім!
То просто сонце так пече,
Що мимоволі тануть сльози
І тихо котяться з очей.
Не плачу я, не плачу більше!
То просто падають дощі,
Що начитавшись моїх віршів,
У шибку стукають вночі.
Не плачу я, нема причини,
І більше жити не боюсь.
Без крил літати я навчилась!
Весна ще плаче... Я сміюсь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185192
дата надходження 20.04.2010
дата закладки 04.05.2010
Ховаю в дощ свою свідомість.
Щоб дати їй останній шанс.
Пусті думки і гола совість
Танцюють свій прощальний вальс.
Ховаю в дощ вологі очі,
Щоб не боліли від тепла.
І замість вдячності я хочу
Такою стати , як була.
Ховаю в дощ прозорі крила,
Вони ж - ховають навзаєм.
Мене, людину, що навчилась
Любити те, що в мене є.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186711
дата надходження 28.04.2010
дата закладки 04.05.2010
Я знаю: в чудо
Хороші люди
Ще досі вірять.
Я знаю: треба,
В чужому небі
Шукати мрію.
Я знаю: вітер
Печалі витер
І став питати
Чому я досі
Шукаю осінь
В твоїй кімнаті.
Я знаю: ріки,
Для того тільки -
Перепливати.
Я знаю: гори,
Стоять для того,
Щоб їх долати.
Я знаю : двері,
Усі відкриєш
До свого раю.
Я знаю: в тебе
Є дивна сила.
А ти це знаєш?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185520
дата надходження 22.04.2010
дата закладки 04.05.2010
А знаєш, шукати марно
любов у вчорашних мріях.
Ти був до нудоти гарним,
а я - мов стара повія.
Ти знав як потрібно жити,
я ж вічно боялась смерті.
Ти дам підкоряв на Криті,
я сльози ковтала в Перті.
Тобі всього світу мало,
мені ж забагато волі...
А знаєш, я завжди знала:
ти - вибрик моєї долі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168150
дата надходження 25.01.2010
дата закладки 01.05.2010