И разъехалась подло кровать,
Ваших ласок не помня причину,
Ну, зачем мне его ревновать
Похотливого горе-мужчину?
В двух бокалах искрится мускат
С ароматом густой карамели,
И устлали обертки кровать
От конфет, как в дешевом борделе.
Жажду горечи не обуздав,
Стынет кофе в испачканной турке,
Уберет вездесущий Минздрав
С перламутровым фильтром окурки.
Через спальню натянута нить –
О духи до противного броски,
А с экрана хотят уловить
Свежий воздух любви негритоски.
Вон на пуфике алый ажур
В искушенья манит ролевые,
Под бюстгальтером щедрый амур
Ей оставил за ночь чаевые.
А путана, не взяв ни гроша,
Без белья смела гордо простится,
Да-а, большая, однако, душа
Может в третий размер поместится.
Мне не раз выдвигал манифест
Сей любовник из перечня версий,
Что его вверх заточный шест,
Подымается резво на перси.
Я примеряю брошенный лиф,
Закурю свою боль у постели,
Недопитым вином утолив,
И замечу: в лихой канители
Удержал вертикаль на колу
До победного боя заказчик,
Впопыхах он забыл на полу
Свой французский поношенный плащик.
...Но зачем мне его ревновать,
Если совесть повесу не гложет?
Я присяду на нашу кровать –
На семейное грязное ложе,
Как ждала уже тысячу раз.
Обещаю прием хлебосольный,
И с прохода спою: Ловелас!
– Ну как, не натерся? Довольный?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644980
дата надходження 18.02.2016
дата закладки 30.03.2016
Напівбожевільна жінка,
подейкують: поетеса –
на крихітному балконі
вирощує власний світ.
Щоночі,
немов чаклунка,
сама собі щось бурмоче
і в горщики висіває
відбірне насіння слів.
Назавтра,
як зійде ранок,
чи пройде спроквола тиждень,
збере в козубню блокнота
химеристі квіти строф -
букетом яскравим вільно
розквітне стебельце вірша!
…Поезії - не гербарій :
живими полонять світ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653452
дата надходження 21.03.2016
дата закладки 24.03.2016
…І просто йти цим потеплілим світом,
Відчувши присмак стомленого дня,
Схилятися над дивом первоцвіту,
Де трав змарнілих стелиться стерня...
Й радіти часу, що приліг під небом,
Втомившись трохи в сутінках буття,
Й задуматися вкотре, що у тебе
На цій землі - лише одне життя...
Між віхами неіснувань і нетлумачень,
Серед неспокою земної метушні
Втішатись тим, що у відборі значень
Ти ще вдихаєш ці весняно-чисті дні...
І не зважати, що, можливо, стерто
Звучить іще раз висновок простий,
І щастя «бути» радісно й відверто
Найвищим даром нести в день новий…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653402
дата надходження 21.03.2016
дата закладки 23.03.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=j-JSFbXwbs0[/youtube]
Твоє ім"я в моїй мобілці.
І чуть мені серцебиття.
І крає серце, як сопілка,
Приємне серцю відчуття.
Моя мобілочка зі мною.
В руках тримаю, як триптих.
І серце мучиться журбою,
Коли не чує слів твоїх.
В чеканні заніміє тиша,
Бо я чекаю все дзвінка.
І ситуація складніша,
Якщо хвилина ця близька.
Ось десь здалека лине голос,
Чекала я його давно...
(Здається квітне поруч лотос).
Я чую рідного, мого.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651215
дата надходження 13.03.2016
дата закладки 14.03.2016
Где цветы, там и бабочки -
роза, сальвия, мак.
Для гербария папочки
я купил за пятак.
Рву цветочки охапками,
моль проклятую бью.
над гербария папками
слезы горькие лью:
"Эх, цветочки, коробочки,
в компе целый гектар.
Но красавицы бабочки
любят только нектар.
На лужайках тусуются,
а ко мне ни ногой..."
Вдруг, пришла дама с улицы -
звется бабой Ягой.
Поселилась, освоилась,
стала жить-поживать,
в доме все перестроила,
разложила кровать.
Стала громко командовать,
а когда и кричать,
и права свои женские,
как ребенка качать.
Словом бросил квартиру я,
от Яги убежал.
Взял гербарий и лиру я,
и ключи гаража.
Эх, подснежники, лилии,
мотыльки, мотыльки...
Прилетайте, красивые
к шалашу у реки!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649611
дата надходження 07.03.2016
дата закладки 10.03.2016