Ти боїшся себе не тому, що не знаєш
Яким завта для тебе настане життя.
Ти боїшся тому, що ти сильно кохаєш
I не знаєш чи знає про це твоє я.
Ти ховаєш обличчя в пісок, наче страус
Щоби вчасно уникнути горя й біди.
Як позбутись помилок ти себе запитаєш
Але відповідь скажеш не ти.
Ти втікаєш від себе, у втрачені мрії,
Ти не віриш ні в зміни ні в радість , любов
Але десь в твоїм серці палає надія.
Що все буде накраще в майбутньому знов
Головне не забудь, що ще б'ється щось в грудях
I з очей витікає гаряча сльоза
I повір, біля тебе не раз хтось ще буде.
I повір, що у світі ти єдина така.....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176742
дата надходження 11.03.2010
дата закладки 11.03.2010