В твоїх очах я не хотіла
Неприязнь бачити чи сум.
У мріях тільки ввись летіла,
Не зупиняла своїх дум.
Ти вибач, я не помічала,
Що щось не так, що вогник згас.
Коханий, вибач, я не знала,
Що не булó для тебе нас.
Я лиш любила, вірно й ніжно.
Хотіла все тобі віддать.
Та, бачу, все це було грішно.
Я не могла раніше знать.
Пробач за щирість, за кохання,
За все, що бýло й не булó.
Пробач за мрію, за зізнання,
За сльози, ненависть і зло.
В твоїх очах я не хотіла
Неприязнь бачити чи сум.
Пробач, коханий, не зуміла
Тебе я вигнать з своїх дум.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352619
дата надходження 24.07.2012
дата закладки 24.07.2012
Маю працю, ще й милу,
За бажанням душі.
Мої плечі лишили
майже всі тягарі.
Час летить мій крізь дверці
Жмутком буйних вітрів.
Та чомусь все ж у серці
крик журби журавлів.
Так створив нас Всевишній,
так воно в житті є:
Коли муж є у жінки -
вони ціле одне.
А як ціле розбите -
пів душі, тіла пів,
І життя недопите,
недоспіваний спів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350685
дата надходження 16.07.2012
дата закладки 24.07.2012